Те, що відбувається в Україні, дуже схоже на путч

 

 

Те, що відбувається в Україні, дуже схоже на путч. Янукович цілий день мовчав і не давав жодних оцінок ситуації. Прем’єр розгублено розводить руками і не знає, що говорити. Глава Адміністрації чи то вже у відставці, чи на межі відставки. Натомість говорять силовики, впевнено беручи владу в свої руки, а також нагороджуючи тумаками невдоволених. Україна перетворилася на казан, в якому киплять пристрасті. 
 
Насправді у мене є чимало запитань до всіх учасників конфлікту. До влади і до президента – найбільше. Він мав би ще у першій половині дня звернутися до народу зі зверненням, пояснити ситуацію, назвати винних або хоча би терміни, коли їх буде названо. Так робиться в усьому цивілізованому світі. Це потрібно не тим, хто стоять на майданах, і не постраждалим. Це потрібно принаймні для пояснення офіційної позиції. Увечері давати пояснення - вже пізно. Тим більше пояснення настільки емоційно слабке і без конкретики. Адже це ситуація, за якої порушено ряд статтей Конституції.
 
Чому президент не скликав Раду національної безпеки і оборони? Чому не полетіли голови, погони та інші частини туалету тих дебілів (або навпаки – мудрагелів), які віддавали накази? Не виконавців, а саме ініціаторів? Бо мені особисто важко уявити Януковича, який – маючи настільки витончений інстинкт самозбереження – віддає самовбивчий наказ розганяти Майдан. Тим більше, мені важко уявити сибарита Януковича, який цей наказ віддає о 4 ранку. Але ж хтось узяв на себе сміливість виступити від його імені? В цій країні не так багато людей можуть дозволити собі таку сміливість.
 
Одним словом, ситуація нагадує мені не 2004 і не 2002 рік, а 1991: ГКЧП, Форос. Лише по телебаченню замість “Лебединого озера” – розважальні програми. Прогрес?
 
До влади замість “голубів миру” рвуться “яструби війни”? В опозиції гору також беруть свої “яструби”, які прагнуть силового вирішення ситуації? Та ще й обидві сторони - за підтримки зовнішніх спонсорів? 
 
Ситуацію доведено до стану втрати владою легітимності. Запущено механізм саморуйнації держави. Якщо проблеми будуть і надалі вирішуватися силовим шляхом, то це загрожуватиме розколом країни, бо я не уявляю, що робитимуть прихильники нинішньої влади зі Львовом, Франківськом, Луцьком, Тернополем і навіть Вінницею і Житомиром. З іншого боку – навряд чи Донецьк, Луганськ, Крим пристануть на бік опозиції. Така вже у нас натура. “Ось вам незалежність!” – сказав нам Господь Бог. - “Дайте дві!!!” – попросили ми. 
 
Найгірше те, що обидві “незалежності” будуть перебувати під зовнішнім управлінням. Саме цього дуже би не хотілося допустити. 
 
Сьогодні я переглянув своє ставлення до тієї конструкції, яка гордо іменується “владою”. Я вірив, що їй можна додати підпорок, завісити фасад гарними баннерами із рекламою європейських товарів – і вона ще простоїть не один рік. Бачу, що я помилявся. Вчора вночі у мене була дискусія з шановними Османом Пашаєвим та Наталею Лігачовою, ми мали повернутися до нашої дискусії 29 січня. Скажу одразу: не треба чекати так довго, ви виграли суперечку. Визнаю. Хоча якщо би не сьогоднішня ніч і було втілено той план, який мав втілюватися в життя (принаймні, який ще вчора увечері розглядався як реальний), можна було би говорити про чималу кількість позитивних моментів для України. Колись згодом напишу про це, але не зараз. Хтось дуже постарався, щоби цей позитивний план, що народився у кулуарах у Вільнюсі, не втілився. 
 
Пам’ятаєте слова класика російської літератури про революції, які не варті сліз дитини? Сьогодні було побито дітей, студентів, ровесників Незалежності, людей, що прийшли не лише в громадське активне життя, а й у цей світ в умовах самостійної держави. Теоретично розумію, що там у цей час могли бути і мої діти, які минулими днями неодноразово виходили на Майдан. Це був їх вибір, їх емоційне і громадянське вираження. Я не забороняв їм цього – тому що пам’ятаю, як у їх віці виходив на аналогічні мітинги проти Радянської влади. Більше того: я вважав і вважаю, що саме в цьому молодіжному середовищі народжуються українські політики нового зразка, нової формації, нового способу мислення – покоління “пост-91”.
 
Переглянувши своє ставлення до влади, я не змінив свого ставлення до опозиції. Я й досі стверджую, що не бачу в цьому середовищі людини, адекватної і співмірної тим завданням, які сьогодні диктує час. Я не бачу команди однодумців і стрункої програми дій. І дуже боюся, що їх перемога призведе до повторення ситуації, яка склалася у арабських країнах після “весни” 2011 року. Як казав один мій приятель, страшніше організованої злочинності може бути тільки неорганізована злочинність”. Найбільше мене лякає те, що будь-яка їх риторика обов’язково зводиться до питання Межигір’я. Тобто – за Фройдом – їх амбіціями керують заздрість і відчуття ресурсного голоду. Ми вже це проходили у 2005 – 2009 роках.
 
Єдина надія у мене на те, що за пару років з’явиться нова якість політики і політиків, яку принесе з собою та молодь, яка вийшла на Майдан. Я не хочу вмонтовуватися в нову дійсність чи в нові команди, у мене немає політичних амбіцій і планів на те, аби отримати якийсь мандат чи портфель. Я ніколи не планував іти у владу, а моє коротке перебування у політиці викликало гостру відразу до партійної діяльності. Тому я буду простим спостерігачем ситуації. Наступного разу, бажаючи почути напівофіційну інтерпретацію того, що відбувається в країні, прошу звертатися не до мене. Я надто багато часу, сил і енергії потратив на те, щоби знаходити логіку в алогічних ситуаціях і пояснювати незбагненні кульбіти наших політиків, вкладаючи їх у прокрустове ложе законів політології. Надалі, думаю, Михайло Чечетов краще за мене зможе пояснити суть того, що відбувається: сьогодні ж він пояснив події минулої ночі – пояснив вдумливо, чітко, грамотно. Я би так не зміг.
 
Мені важко симпатизувати якомусь одному політичному табору – я не бачу правоти ні за одними, ні за іншими. І водночас у мене є чимало щирих друзів як в одному, так і в іншому таборі. У 2004-му я був відверто на стороні біло-блакитних і дуже довго залишався їх прибічником – цілих 11 років. Зараз я співчуваю тим, хто стоять на Майдані, глибоко співчуваю (бо йому - по-людськи - не позаздриш) президенту. І при цьому розумію, що правди нема ні за одними, ні за іншими. Бо ні та, ні інша сторона не творить справжній порядок денний. 
 
Справжня повістка, на жаль, пишеться “яструбами”.
Кость Бондаренко,
ЧТИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Коментарі (4)

Євгеній Ротерман 2013.12.01, 23:50
Правильно, пане Бондаренко! У Януковича є два сценарії: поганий і дуже поганий. Ви йому про розкажіть, бо нема більше кому це зробити. І по-людськи, пожалійте, бо теж нема кому...
Ростислав 2013.12.02, 02:42
Корінь проблеми у подіях з 29 на 30 листопада це те, що міліція контролюється не громадами а владою. Що забув Кримський ОМОН у Києві?
Іван 2013.12.02, 12:32
Якщо б Путін не дав гарантій януковичу,то цього б не було.
до Костя 2013.12.04, 12:46
Ти диви,як в унісон разом з Путіним мислить Кость.Мудрий, однако.
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2174
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

863
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

905
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

908 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2758 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1468

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, "для піару". Якщо "піаром" вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

61

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

637

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

336

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1008
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2026
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1076
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

800
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

294
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14979
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7292
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

724
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

280
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

193
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

288
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

575
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1032