Татарів: війна за землю

 

/data/blog/103604/8ba99ce5109cfc2feeaaf1ac8addb77e.jpg

 

Татарів – відоме курортне село у Карпатах, розташоване поблизу популярного гірськолижного курорту «Буковель». Відтак, вартість землі тут дуже висока. Та є способи обійти всі необхідні процедури і продати чи купити землю за значно нижчою, ніж диктує ринок або встановлює Держкомзем, ціною.

Тут, у Татарові, землі колишнього дитячого санаторію орендують кілька підприємців з Івано-Франківська. На сільську раду села подав у суд один із орендарів, спираючись на відмову у затвердженні проекту землеустрою на зазначену ділянку. Як з’ясувалося, рішення, на підставі якого розпочалася судова справа, незаконне. Наразі правоохоронні органи встановлюють обставини справи, а жителі села роблять все можливе, щоб земля громади не перейшла у приватні руки.

З державного – у приватне

Земля, що належала дитячому обласному санаторію «Прут», що згодом отримав назву «Берегиня», обгороджена високим муром. Тут розміщені два кам’яні корпуси, де були адміністративні та інші приміщення відпочинкового комплексу.

12919007_10206140609657821_1701219934_n

12920865_10206140609937828_607718443_n

12968669_10206140608657796_1952598093_n

12935444_10206140609217810_1965982325_n

«Підприємець Костянтин Бородайко має намір викупити цю ділянку. Як я розумію, з попереднім сільським головою вони пропрацьовували це питання і розглядали варіанти передачі її у приватну власність. Земля є рекреаційною, по цьому статусу орендар сплачує орендну плату. Сума чимала. Раніше озвучували намір змінити цільове призначення землі на сільськогосподарське, щоб сплачувати меншу суму. Це невигідно селу, тож люди виступили проти», – зауважує сільський голова Татарова Олег Дзем’юк.

Договір оренди укладено до серпня 2017 року. Але минулого року підприємець вирішив змінити ситуацію і викупити землю раніше. Питання підняли на сесії сільської ради, але депутати відклали його розгляд.

«Відтак Бородайко подав позов до суду, де відповідачем є сільська рада. При цьому посилається на  рішення сесії про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Ми підняли протоколи сесії, виявили, що існує два різних рішення щодо цієї землі. В одному депутати переносять розгляд цього питання, а в іншому надають дозвіл на виготовлення документації. Документ, на основі якого базується позов, фіктивний», – наголосив голова.

«При цьому до суду подали рішення 32-ї сесії Татарівської сільської ради шостого демократичного скликання від 26 травня 2015 року під номером 110/27/2015. Це рішення недійсне, сфальсифікване. Це можна прослідкувати навіть за номером, адже якщо відбувається сесія, як у конкретному випадку 32-га, то це вказано у номері», – розповіла юрист сільської ради Ірина Гринюк.

12814584_968646833171143_4605777567990922661_n (1)

Підроблене рішення

12805904_968646836504476_4570924744905918224_n

Оригінальний документ

Земельна ділянка, про яку йде мова, перебуває у довгостроковій оренді. Підприємець хотів, щоб землю йому передали шляхом приватизації.

«На основі рішення, яке  виявилося сфальсифікованим, підприємець виготовив всю проектну документацію. Це необхідно було затвердили рішенням сесії. Процедура така, що після затвердження виготовляється державний акт на право власності», – зауважує юрист.

З приводу виявленого факту фальсифікації 9 березня цього року юрист подала заяву в правоохоронні органи. Наприкінці березня повідомлення про відкриття кримінального провадження Ірина Гринюк ще не отримала.

Не знаю нічого

Обидва рішення підписані Іваном Микитюком, який на той час був сільським головою Татарова. Сказати щось по цій справі він наразі не може.

«Нехай думають – хто робив, то хай і говорить», – каже екс-голова.

Сільський землеупорядник Святослав Данищук також нічого про цю справу не знає. Каже, рішення не підробляв і не знає, хто міг це зробити. Перевіряти підписи, печатки на документах не його компетенція.

«На то є сільський голова. Я ні права підпису не маю, ні печатки. Для перевірки є контролюючі органи, тож нехай встановлюють достовірність документів», – зауважив Данищук.

Голова земельної комісії попереднього скликання сільської ради Василь Борисевич точно не пригадує, як відбувалося голосування.

«Стосовно тих земель, де колишній дитячий санаторій, остаточне рішення прийме нинішня влада – ми то питання відклали і так нічого й не вирішили. Наразі я не голова земельної комісії і навіть не депутат. Стосовно фальсифікації сказати нічого не можу», – каже екс-депутат.

Відповідальність за описку?

Костянтин Бородайко зауважує, був здивований тим, що новий сільський голова оприлюднив таке рішення. Наразі триває судовий спір між підприємцем та сільською радою, цим займаються адвокати.

«14 березня ми звернулися до суду з клопотанням щодо невідповідності документів, щоб слідчі органи виявили всі обставини справи. У компетенції правоохоронних органів з’ясувати, яке з тих рішень є законним, а яке ні. Ми самі зацікавлені у розкритті обставин цієї справи, адже жодним чином не чекали, що таке може бути. Витратили багато грошей на проекти, висновки, а тут виявляється, що рішення невідповідне. Тому ми самі зацікавлені у тому, щоб винні особи понесли покарання», – наголошує підприємець.

Як зауважує Костянтин Бородайко, наразі напрацювань чи зрушень у справі немає. За його словами, представники сільської ради до суду не з’являються.

«Зрештою, це може бути звичайна описка. Кожна людина, в тому числі і секретар сільської ради, має право на помилку. Я допускаю і такий варіант, тому говорити про кримінальну відповідальність ще зарано. Правоохоронці з’ясовують обставини, якщо будуть підстави, нехай діють, як передбачає закон», – наголошує Бородайко.

Земельні справи

«Санаторій якимось чином перейшов у приватні руки. Невже нам нині не потрібні оздоровчі заклади, які ще й до того розміщені в центрі села? І якимось чином землі оздоровчого призначення перейшли в категорію індивідуального користування під приватну забудову?», – запитує голова фонду розвитку територіальної громади села Татарова Наталія Кульчицька.

У 2015-му, після нового року, за землю розпочалася серйозна війна. Землі колишнього санаторію площею 1,4 га орендує не один, а кілька підприємців, продовжує активістка. Розуміючи, що скоро вибори, орендарі почали активно подавати заяви на приватизацію ділянок.

«Я витребовувала рішення сесій, маю аудіозаписи засідань. Була присутня на засіданнях сесій, а тоді це було майже неможливо, адже всі вони проводилися за закритими дверима. На тій землі були ще очисні споруди санаторію, їх розвалили. А землю у розмірі 0,49 га  дали в оренду підставним людям – тим самим підприємцям, лише на прізвище місцевого жителя», – розповідає Кульчицька.

Рішення про надання дозволу на виготовлення проектної документації було видане наприкінці травня минулого року. Пізніше, у липні, а потім і у серпні, це питання на сесіях піднімається знову і знову.

«Щоразу депутати його відкладали. Але якщо припустити, що дозвіл даний у травні, то для чого це стільки разів виносити на засідання сесій?», – наголошує активістка.

За п’ять днів до виборів, у жовтні минулого року, відбувся продаж ще однієї частини земель санаторію. Їх продали підприємцеві Яковині по 400 доларів за сто метрів. Все це відбулося з порушенням регламенту сесії, продовжує пані Наталя.

«Ми звернулися в прокуратуру, там відмовилися прийняти у нас заяву про виявлені порушення. Я зверталася в генеральну прокуратуру, міську, інші правоохоронні органи щодо незаконного продажу цієї землі. Всюди мені давали відписки, що порушень немає. Колективне звернення надсилали і сільському голові Іванові Микитюку з проханням, щоб він не підписував рішення, адже сесія неправомірна і пройшла з порушенням регламенту. Він не дослухався до громади. Крім того, не дав нам копію рішення до моменту втрати своїх повноважень на посту голови села. Загалом незаконних рішень було багато. Далі землю перепродають і кінців немає – земля, яка належала громаді, швидко переходила в приватні руки», – зазначає жінка.

2 квітня Наталія Кульчицька зі свого боку також надіслала заяву в правоохоронні органи щодо виявлення факту фальсифікації рішення сесії. Сподівається, що винних осіб все ж буде притягнуто до відповідальності.

Штраф, арешт чи позбавлення волі?

За зверненням Татарівської сільської ради 9 березня 2016 року відкрите кримінальне провадження під номером №12016090110000063 за статтею 358 ч. 1 Кримінального кодексу України. Це підроблення посвідчення або іншого документа і карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

Як зауважує прокурор Надвірнянської міської прокуратури Василь Марчук, наразі проводиться досудове розслідування, підозрюваних осіб немає, адже не всі свідки допитані і ще не зроблено весь перелік необхідних слідчих дій.

 

Ірина Федоляк, для “Ні корупції!”


06.04.2016 1501 0
Коментарі (0)

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1108
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

857
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1011
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6983
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1645
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2406

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

497

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

793

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1532

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

902
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

998
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

506
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

875
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1178
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

743
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1301 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

903
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37236 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

938
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1221
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

727
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2813 13