Тарас Возняк: Велика Війна в Европі і перспективи тоталітаризму

 

Щонайперше я б хотів запропонувати відому, однак у нас в Україні не надто знану тезу, що, якщо подивитися на історію ХХ століття, то це історія однієї Великої війни. Війну не можнаоцінювати тільки від першого до останнього пострілу. Війна має як свою передісторію, так іперіоди тимчасового примирення – реалізовуючи формулу Троцького «Ні миру, ні війни» - а потім нове розгортання власне гарячих бойових дій.

 

Мене завжди дивувало те, що до офіційних часових рамок ІІ Світової війни чомусь включалині ремілітаризації Рурської області, ні Аншлюсу Австрії, ні окупації Чехо-Словаччини, ні війнипроти Закарпатської України. Може тому, що я не історик.

 

Ба більше, ІІ Світова війна є прямим продовженням І Світової війни, початок якої ми матимемо наступного року.

 

Банальністю є твердження, що І Світова війна завершилася, однак більшість народів Европизалишилися з різних причин невдоволеними її результатами. Тому міжвоєнне двадцятиріччястало простою підготовкою нової війни.

І саме тоді супротивники винайшли новий вид «зброї» -ідеологію. Причому у її найбільш девіантних тоталітарних формах.

 

Що й породило нову хвилю мобілізації невдоволених. Цього разу мобілізація проходила не під застарілими і неефективними монархічно-імперіалістськими стандартами.

 

Цього разу мобілізацію до нової фази війни здійснювалася під штандартами тоталітарноїідеології, тоталітарних режимів, режимів, які до цього наближалися. Так у світі появилисясурогати релігії – або, як гордо окреслив їх Джованні Джентіле (Giovanni Gentile, 1875-1944), - «політичні релігії». Йому правда здавалося, що першою з них є італійський фашизм, а я бризикнув заперечити, оскільки більшовизм як «політична релігія», в яку «вірили» мільйонипоявився раніше.

 

І тут ми отримуємо не лише спрощену схему боротьби лише двох тоталітарних ідеологій і двохтоталітарних режимів.

 

Учасників конфлікту було набагато більше. І, на жаль, більшість з них мали ознаки, якщо нетоталітарних, то націоналістичних чи авторитарних ідеологій.

 

Це і різного роду фашистські чи протофашистські рухи, які не завжди були союзникаминімецьких нацистів чи італійських фашистів, це і націоналістичні рухи, які прибирали формнаціонально-визвольних рухів, однак теж несли в собі зерна якщо не тоталітаризму, то авторитаризму, як от рух Мустафи Кемаля (Mustafa Kemal Atatьr, 1881-1938), це і різні комуністичні рухи, які не завжди йшли у фарватері сталінізму, як от югославський чи албанський комуністичний авторитаризми.

 

Важче знайти між тих питомо европейських гравців власне строго демократичні політичнісили.

 

Поза традиційно британським консер-ватизмом. Може трохи у французькому опорі.

 

І у тому сенсі Україна не унікальна. Мені важко назвати хоч одну дійсно дієву політичну силу, яка була насправді істотною і успішною на її території між 1914 та 1991 роками. Це теза дещо про вокативна, однак має право на те, щоб її продумати до кінця.

 

Поза неуспішними спробами національного визволення у 1917-1920 рр.

 

Як на мене, то тільки у 1991 році закінчилася Велика війна ХХ століття у Европі. Саме 1991 року ліквідуються її останні наслідки – поділ Европи, падають тоталітарні та автократичнірежими.

 

А як же ж «мирні» десятиліття 1945-1991 років?

 

Після 1945 року Велика війна транс-формувалася у «холодну війну», яка набирала то «холодних» форм ідеологічного, економічного та дипломатичного протистояння, протистояння на інших плацдармах бойових дій – Африка, Азія, Латинська Америка – які ми неначе не бачимо, то в «гаряче протистояння» - як от події в Угорщині 1956 р., Чехословаччині 1968 р., Польщі 1991 р.

 

І тоді тоталітаризм не «розв’язує» війни – він є його породженням і знаряддям мобілізації для успішного ведення війни. Це цинічна постава, скаже хтось. Так. Спокійна постава. Однак одними засудженнями  чи заклинаннями не можна відповісти на запитання – чому вони поставали, чому поставали тоталітаризми саме тоді і у цьому місці? Можна говорити про зіпсуту природу сучасної людини, можна говорити про підступність узурпаторів чи егоїзм провідних верств, навіть можна ризикнути в пароксизмі осудження опуститися до тези про порочну природу якихось народів. Однак це не дає відповіді – чому? А тільки знаючи – чому – ми можемо спробувати протистояти новому сходженню тоталітаризму – у нових формах, звісно.

 

Я б нагадав і відому тезу Ортеги-і-Гассета (Jose Ortega y Gasset, 1883 -1955 ) про «бунт мас». У станових, напівфеодальних суспільствах, які були напередодні І Світової війни тоталітаризм не міг постати. Саме емансипація мас і зробила технічно можливою появу «народних», «націоналістичних», «комуністичних», «фашистських» і врешті«нацистських» ідеологій, які підмінили собою лояльності до монархів як помазаників Божих. Парадокс. Без апеляції до нового суверена – народу, нації, класу, раси – який емансипувався саме у ХХ столітті, ніякий тоталітаризм неможливий. Народ, нація, клас, раса змінили монарха, що стоїть під Богом. Тому, аналізуючи тоталітаризми і авторитаризми, я б не полишав на стороні і народу, який неначе залишається завжди у тіні, завжди страждає, завжди є жертвою – жертвою тоталітаризму, і навіть геноциду чи само геноциду – як це є у випадку Камбоджі. Хоч це і не Европа, проте не забуваймо, що свої ідеї Пол Пот набув у Сорбоні та логіці національно-визвольної війни експортованої з Европи.

 

--- Тому я б розширив поняття війни в Европі саме до цих рамок 1914 – 1991 років.

 

--- Я б бачив більшу гаму тоталітаризмі та авторитаризмів, які вона породила як мобілізаційніідеології та інструменти.

 

--- Я б розглядав тоталітаризми і авторитаризми не лише як зло, яке породжує зло, але й якдевіантний спосіб самоорганізації суспільств в умовах війни – тобто досліджував його і якінструмент.

 

--- Я б добре проаналізував емансипаційні, як не дивно, корені тоталітаризмів, які пов’язані зреальним звільненням широких мас населення від феодальних рудиментів.

 

Я б запропонував дивну тезу – саме Велика війна в Европі не лише породила, але й поховала(принаймні на разі) перспективу для европейського тоталітаризму.

 

Однак, якщо звернутися до сучасного економіста Дугласа Норта (Douglass Cecil North,1920), який пише про природу здійснення влади, форму держави, яка не є сталою та соціальнимнасильством, то він зовсім не переконаний, що економічно найбільш ефективною є так важковистраждана европейською спільнотою ліберальна з елемен-тами соціал-демократії модельекономіки, демократична модель реалізації влади.

 

Так звана держава з широким доступом населення до здійснення влади, а таких у світі єякихось 25 держав, відносно нове утворення – вони існують якісь одне-два століття. І стали вониможливими саме завдяки емансипації мас, яка, своєю чергою, породила і тоталітаризми. Це саметі европейські держави, які втішаються сьогодні демократією у найширшому сенсі цього слова.

 

Україна до них не відноситься. Україна є державою з відносно обмеженим доступом широкихмас до управління та ресурсів. Тобто розвинутою натуральною державою, які існують кількатисяч років.

 

Російський економіст Андрєй Іларіонов (Андрей Илларионов, 1961) пише «економічна карта точно буде виглядати по-іншому. Китай буде економічною державою № 1. Можливо, Індіянаблизиться до позиції № 2. Взагалі, світ, в якому Китай є найбільшою впливовою економічною,фінансовою потугою, можливо, найбільш впливовою політичною і військовою державою світу -це світ, в якому в останні 300-400 років ніхто ніколи не жив.

 

Ми прожили останні 3-4 століття інтегрованого світу, коли европейці пізнавалинавколишній світ, коли відбулися великі географічні відкриття, коли відбулася інтеграціясвітової економіки і політики. Цей період відбувався під проводом европейських країн і США.Тобто, розвинених християнських країн світу.

 

А що буде, коли держава № 1 буде авторитарною країною, не політичноюдемократією, поведінка якої на світовій арені, за великим рахунком, ще не відома?»

І у цьому контексті у нашій частині Европи на разі ми бачимо лише клептократичніпаразитичні авторитаризми (Путіна, Лукашенко, Назарбаєва, Януковича). Їх не стати ні наякі серйозні ідеологічні конструкції. Хоча тенденція в контексті Китаю, який піднімається яквелике сонце на сході, тривожна. Всіх нас, не лише наших автократів-клептократів, можеспокусити перспектива «озброїтися», ще раз «озброїтися», інструментами ідеологічного іполітичного тоталітаризму. Для добра, звичайно.

Не один з нас мріє стати подібним до китайських червоних імператорів. Тай економічнийуспіх Китаю багатьох спокушає. Однак немає передумов.

 

На разі.

 

Ну і останнє. 

Ну і останнє. Як правило генерали завжди готуються до минулої війни. У 30-х роках Червонаармія розбудовувала кінні армії, тоді як потрібно було розбудовувати танкові. Так само сьогодні, коли ми дискутуємо про тоталітаризм, тотальність взагалі, то як правило посилаємося наприклади вже давньої історії. І майже не зауважуємо нових інструментів тотального зневоленнячи узалежнення людини. І одним із найбільш непомітних, однак найпотужніших є всюдисущатехніка. Міра узалежнення людства від техніки і міра тотальності, всюдисущості техніки зростаєза квадратичним законом. Причому техніка пройшла свою механічну стадію і стрімко опановуєінформаційну та навіть добралася до рівня сенсів. Застосування цієї техніки як інструментузневолення людини може породити небачені форми тотальності. Причому це не теоретичніміркування, бо тоталітаризм це не так ідеологія, як практика. Коли ми розмірковуємо про війни у ХХ столітті, то навіть не зауважуємо, що теперішні війни вже мають зовсім іншу природу – це іінформаційні війни, і війни з застосуванням сенсів як знарядь, і кібервійни. Хтось скаже –фантазії? Зовсім ні. Варто згадати кібератаку Росії на маленьку Естонію 2007 року. Чи інформаційний неоколоніалізм. Росія одна за одною упокорює свої колишні колонії виграючи інформаційні війни і війни сенсів. Що це?

 

Це ХХІ століття.

 

Тарас Возняк

http://www.ji.lviv.ua


13.08.2016 1245 2
Коментарі (2)

Wasyl Ryba 2016.08.13, 19:33
шось перемінивсі п.Возняк, видко кудась вступив, бо цікаво написав і не для запудруваня нам мізків про потребу вібачєтисі перед поляками, а написав збірняк огляду світового тренду, і навіть врахував у тому новому світі роль Китаю, про шо я їго вже зо 5 років прошу. але ще замало, тому смію додати панству інфу про то шо в нашого ворога РФ 21-22.07.2016р. відбувсі форум стартегічних ініціатив http://www.za-nauku.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=10646&Itemid=39 і я там вічитав що вони вже по електронному концтабору вже віпередили Сша! а то проблема для нас!
Anna Matveeva 2016.08.16, 19:23
Wasyl Ryba! Ви якою мовою пишите? Сочатку прошу Вас вивчити рiдну мову, а то скаржитесь, що москалi не хочуть вчити укр.мову, а може надайте приклад....)))))
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1375
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

2071 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1199
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3847
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3466 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2840 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

428

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

539

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1080

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1639
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1151
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1164
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

856
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6730
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

830
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44149
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3426
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35796 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

384
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

466
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

742
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

821