Там, де Параджанов фільм "Тіні забутих предків" знімав...

 

/data/blog/53300/0b13ab9d442c56cda02c38e4a0496c0c.jpg

 

...Автобус з Івано-Франківська до Верховини їде 3 год. Потім ще зо 20 хв. треба петляти вузькою дорогою до Криворівні. Село простяглося на 7 км між горами уздовж річки Черемош...

 

Оно йдіт д'горі, на отуй во ґрунь, — показує на хату під горою чоловік років 50. Спілкуємося у селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Півстоліття тому режисер Сергій Параджанов знімав тут фільм "Тіні забутих предків".

 

м'який знак, проте "ч" вимовляють не твердо, а "и" звучить майже як "і". Автобус з Івано-Франківська до Верховини їде 3 год. Потім ще зо 20 хв. треба петляти вузькою дорогою до Криворівні. Село простяглося на 7 км між горами уздовж річки Черемош. Мобільний зв'язок є не всюди.

 

—  Христос воскрес! — гукає дівчина на підборах із великим яскравим пакетом до старшої жінки в довгій квітчастій спідниці, яка йде до неї через дорогу. — Воістину воскрес, — та зупиняється, мружиться проти сонця. — Єк спали? — Дєкувать. Єк ви? Я ото худібку вкутала, йно снідат — а хліба ніт.

 

Піднімаюся кам'яними сходами до церкви, попри неї йду ґрунтовою дорогою до помешкання Марії Потяк, 61 рік. Вона знімалася у стрічці Параджанова. Невисока, круглолиця, у розтягнутому чорному светрі. Коли бачить фотоапарат, переодягається у пістряву вишиванку.

 

—  Донька живе у Верховині, то вже майже як місто, хоч рахується селище, — розповідає Марія Дмитрівна. — Онуки як до школи пішли, то донька старається з ними вже казати "що, як", а не "шо, єк" по-гуцулскому. Онучка вчилася класі в другому, прийшла до нас в гості. Я їй: "Давай, накину тобі гачі" — тобто штани. Вона приходит додому і матері каже: "Матка така розумна, вчителькою робит, чо вона матюкається?" Ще в нас кажуть шьвінки — то є труси по-літературному, вучкур — пояс. Під хатою Потяків — 300-річна дерев'яна церква УПЦ Київського патріархату. На суботню вечірню службу сходиться зо два десятки селян, переважно жінок. Багато хто в штанях і спортивних костюмах — священик 48-річний Іван Рибарук не робить зауважень.

 

—  Зараз ми втратили розуміння значимості слів, і зміна сенсів торкнулася не тільки мови, — говорить на проповіді. — От приміром є таке слово "набутися". Сьогодні його вживають у сенсі "повеселитися за столом, порозважатися". Колись на Гуцульщині набутися означало побути один з одним, побачити, прожити, обмінятися. Відчути, що біля мене є людина, з якою мені добре. Раніше жили на горбах, спускалися й бачилися рідко. Під час зустрічей обмінювалися всім, чим мали — від їжі до емоцій, мудрості. Гуцули колись алкоголю не вживали — горілку почали пити, як перші москалі прийшли. У нас не було зерна, цукру — тільки фрукти.

 

Навіть виноград у нас не росте. Мали лише легенькі наливки. Пили з порцачків мацюньких на 20 грамів. За кожним разом один другому мав приспівати співанку, що я до тебе п'ю. Так люди набувалиси. Тож коли ти йшов на весілля, ти готувався, що побачиш людей, що будеш говорити, співати. Я прийшов набутиси з вами — вас узріти, почути, розмовляти, з вами обмінятися собою. Сільська рада Криворівні розташована у старій хаті, критій шифером. Стіни в кабінеті голови побілені, біля вікна стоїть комп'ютер і принтер. Два столи поставлені літерою "Т", завалені паперами.

 

— Слава Ісусу Христу! — до кабінету сільського голови 40-річного Василя Зеленчука заходить міцний чоловік у бордовій тенісці. —  Навіки Богу слава, — відповідає той. — Це — міністр оборони Криворівні. Ярослав Гаврилюк керує в нас сільськов самооборонов. По телефону зі мнов сварився, чого вчора з присілка провалили чергування біля церкви, було лиш два чергові. Зазвичай їх до 10. Не лиш біля церкви стоят — по селу пройдутси, чи нема п'яних або якої бійки. Навіть дивлятси, якщо сміття хтось викидує. Є у нас такий вираз "прийшов клам ед нам" — питання стоїть руба, і його треба вирішувати. Що таке "клам" — не знаю, "ед нам" — до нас. От учора так було — сесія сільради, зібрали депутатів. Одна жінка хотіла поставити пивну палатку біля футбольного поля або біля клубу.

 

Довго сперечалися, люди вирішили: "Най голова скаже, і так будемо голосувати". І прийшов клам ед нам — мусив вирішувати. Ніякої палатки там не буде. Через відчинені двері видно, як жінка стукає до кабінету соціального працівника навпроти. — Там відий нема нікого, — гукає до неї голова. — А не знаєте, коли буде? —  Я не годен сказати, — відповідає. Коли прощаємося, згадує ще одну історію.

 

— Торік були приїхали до нас студенти на практику й робили коло сіна. Сусідка каже: "Ви, як підете д'хаті, мете назад вертатися, то скажіт, аби дали верені". Верені — це такий кавалок полотна, аби сіно нести. Через 10 хвилин іде студент, несе в руках банку варення... 668 сторінок у книзі "Гуцульські світи. Лексикон", яку торік видав Інститут українознавства ім. Крип'якевича. Вона тлумачить слова з гуцульських говірок ХІХ-ХХІ ст. Також подано сталі словосполучення, фразеологізми, прислів'я та приказки, міні-тексти, що ілюструють використання гуцульських говірок. Скільки слів подано у виданні, укладачі підрахувати не можуть. 21 393 українці назвали себе гуцулами під час перепису населення 2001 року. Більшість з них — 21 249 — в Івано-Франківській області. На Одещині було семеро гуцулів, на Луганщині і в Криму — по двоє. "Мова закарпатців нагадує мені белькотіння індиків" —  Говірка не зникає. Люди спілкуються тією мовою, якою звикли. Але в школі ми розмовляємо літературною, діти на неї легко переходять, — розповідає учителька української мови Криворівнянської школи на Івано-Франківщині Іванна Мосейчук, 45 років.

 

Що найважче дається дітям, коли вони опановують літературну мову? —  Вживають часом гуцульські слова. Наприклад, "горші" замість чашка. Говорять: "О, зима паде". Виправляю: "Зима не паде, а наступає, паде сніг". Часто пишуть окремо дієслова майбутнього часу з часткою "-ме": — "працювати ме", або взагалі — "ме дивитися". Працюємо над культурою мовлення: діти записують по 10 висловів, які вживають неправильно. Наприклад, "не мішай мені" — треба "не заважай". Місцева говірка справді так відрізняється від літературної мови, що її не зрозуміли б немісцеві? —  Дехто каже, що то наша особлива гуцульська мова. Але це не так, то — діалект. Наприклад, оце зрозуміло: "Хочете напитиси — ідіт, ген ди чуркало є"? Переклад: "Хочете напитись, он є джерело".

 

"Візми бербеницу бринзи" — тобто "бочку". Або така от примовка: "Петре, йой, ви такий ґазда, шо то видно. Хто таки відґаздий, то таки в роки буде видно, що відґаздий, а з пустого пусте", — каже сусіда, що Петро добрий господар. А тільки виходить за двері: "И, Госпидку милосердний, яке пусте дрантя, аби з гадини капало, то випив би", — тобто п'яниця. Чи доцільно наполягати на використанні літературної мови? Може, варто зберігати ­унікальність? —  Вважаю, що всі повинні володіти українською літературною мовою. В університеті на першому курсі у нас було 18 закарпатців. Приїжджаю додому, мама питає, як враження.

 

А я кажу: "Мамо, у нас 18 іноземців. Я не розумію, що вони говорять". Закарпатці розмовляють ще більш незрозуміло від нас. Їхня мова нагадує мені белькотіння індиків: "пой сюди", "шваблики", "крумплі". Якщо кожен буде говорити своїм діалектом, то не зрозуміють одне одного.

 

Олена Шарговська


03.06.2014 988 0
Коментарі (0)

05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

390
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1748
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3255
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1177
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1204
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1261 3

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

299

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1149

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

991

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

426
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

361
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2520
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1262
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1352
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

577
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15214
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7511
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

367
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

811 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

500
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

411
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

499