"Шутр" у законі

 

На Івано-Франківщині дозволили вибирати з гірських річок піщано-гравійну суміш заради боротьби з катастрофічними повенями?

 


Упродовж дня з русла ріки виїжджала машина за машиною. Поки екскаватор вантажив видобутий з Бистриці Надвірнянської "шутр", як в народі називають піщано-гравійну суміш, до тутешнього райвідділу міліції надійшло аж три звернення від стурбованих громадян. Налякані не так давно минулими повенями мешканці прибережних осель телефонували на 102 і просили захистити ріку. Вони добре пам’ятали, що саме несанкціонований вибір "шутру" називали однією з причин стихійного лиха у 2008 та 2010 роках. Екологи тоді переконували, що нераціональне втручання людини в природні русла рік призводить до того, що вода рве береги у вузьких місцях, незахищених дамбами та гідротехнічними спорудами...



Ще недавно за "шутровиками" полювали усі - екологічна інспекція робила рейди, даішники спиняли вантажівки, рибінспектори ганяли браконьєрів на ріці. Попри те, "шутрова мафія", як охрестили незаконних видобувачів піщано-гравійної суміші, процвітала. Незамінний будівельний матеріал завжди мав великий попит, а за кожним метром ріки не встежиш.



Цього року кількість затриманих браконьєрів, за даними Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, різко зменшилася. Як пояснив Галицькому кореспонденту заступник начальника інспекції Ігор Яківчук, "шутровики"-нелегали більше ризикувати не хочуть,адже тепер видобувати "шутр" з русла річки можна на цілком законних підставах.



Виявляється, відому заборону на видобуток піщано-гравійної суміші, яка прописана у 88 статті Водного кодексу України вдалося подолати минулорічним рішенням обласної ради, яким вибір "шутру" вписано в контекст протипаводкових заходів як руслорегулюючі та руслоочисні роботи. Здається, на Івано-Франівщині замість того, щоб побороти "шутрову мафію", спробували її очолити.



Обласна рада входить у схему

"Рішення обласної ради діє вже майже рік, про нього відомо прокуратурі, якби там побачили щось неправильне, то така діяльність давно була б припинена, - відзначив у розмові з журналістом "ГК" начальник обласного управління водних ресурсів Роман Михайлюк. - Так, є стаття Водного кодексу, яка забороняє добувати гравій з гірських рік, але ми віднесли ці роботи до руслорегулювальних та днопоглиблювальних, тому правових підстав забороняти їх немає".



Рішення обласної ради від 30 вересня 2011 року, яким фактично дозволено вибір "шутру" з гірських річок, аж ніяк не теперішня вигадка. Подібне рішення обласна рада приймала ще кілька років тому. Однак, саме минулого року "Порядок проведення руслоочисних та руслорегулювальних робіт на річках області" на сесії одразу не пройшов. Проти цього документу, котрий фактично узаконює "видалення з русел річок наносів", до яких зараховано і піщано-гравійну суміш, проголосувала більшість депутатів, насамперед з так званих "опозиційних" фракцій. Депутати аргументували тоді свою відмову голосувати за такий документ тим, що підрядні організації, яким облводгосп дозволятиме працювати в руслі рік, можуть використовувати дозвіл виключно для видобутку "шутру", мало дбаючи про берегоукріплення та регулювання русла.



Зрештою, опозиціонерів вдалося вмовити, а в "Порядок..." були внесені певні зміни. Депутатська комісія з питань екології (голова комісії - колишній начальник екологічної інспекції Андрій Троценко) отримала право погоджувати запропонований облводгоспом "пооб’єктний перелік руслоочисних і руслорегулюючих робіт", а підрядників зобов’язали виконувати роботи на користь територіальної громади того чи іншого прирічкового населеного пункту на суму, яка становить 20 відсотків (раніше було 5 відсотків - авт.) вартості вивезеного з русла "шутру".



Чи знизили ці нововведення ризики щодо неякісного виконання робіт підрядними організаціями, сказати важко. Можливо, обласні законодавці вирішили, що достатньо застрахували себе тим, що в одному з останніх пунктів "Порядку..." переклали повну відповідальність за дотримання природоохоронного законодавства на підрядні організації, які отримали дозвіл на проведення робіт з очищення русла.


Та, як виявляється, навіть за таких умов охочих працювати на легальному видобутку піщано-гравійної суміші не бракує. Попит залишився все той же - будова триває та й автодорожники не гребують "шутром".



Екологічна депутатська комісія вже чотири рази збиралася, щоб розглянути та погодити листи облводгоспу із переліком об’єктів, на яких заплановано проводити очищення русел рік. Голова комісії Андрій Троценко нарахував по пам’яті понад два десятки об’єктів, які пройшли депутатське погодження. Але за точнішими цифрами порадив звернутися в обласне управління водного господарства.



"Головний у цій схемі - облводгосп, - переконував журналіста "ГК" Андрій Троценко. - Їхні спеціалісти виїжджають на місце, вони вивчають ситуацію, оголошують конкурс, погоджують проект і здійснюють технагляд за цими роботами".

 


Хто головний?

"Наша роль основна в тому, щоб вибрати місце проведення таких робіт не там, де хтось собі придумав, а там, де це дійсно потрібно, - пояснював начальник облводгоспу Роман Михайлюк. - А замовниками всіх цих робіт є органи місцевого самоврядування, вони вповноважені контролювати обсяг вивезеного "шутру", а також можуть розірвати угоду на їх проведення, якщо запідозрять підрядників у нечесності".


До речі, в облводгоспі зауважили, що до чинного Водного кодексу ще мають бути внесені зміни, за якими управління водного господарства будуть наділені дозвільними функціями. "Правильніше говорити, що ми не даємо дозволи, а здійснюємо погодження, - скромно зауважив начальник відділу безпеки водних ресурсів облводгоспу Степан Пискливець. - Так само, як управління охорони навколишнього природного середовища та Держрибінспекція".


Фахівці облводгоспу пояснюють, що завдяки легалізації видобутку "шутру" на Івано-Франківщині вдалося не тільки зменшити кількість браконьєрів, яким вже нема потреби ховатися в "тінь", але й зекономити бюджетні гроші, передбачені на проведення протипаводкових заходів. Скажімо, у 2010 році облводгосп звітував про видачу 6 дозволів, проведення земляних робіт обсягом понад 22,5 тисячі кубометрів та зекономлені 670 тисяч бюджетних гривень.


З’ясувати цьогорічні дані виявилося значно складніше...


Де законно беруть "шутр"?

Отримати інформацію про місця, на яких цього року дозволено проводити роботи з розчистки русел і вивозити піщано-гравійну суміш, вдалося не відразу. Коли ж перелік об’єктів потрапив в розпорядження редакції "ГК", то він виявився позбавленим таких подробиць, як терміни виконання робіт, їх обсяги, зрештою, невідомими залишилися виконавці. Для з’ясування подробиці виникали несподівані перешкоди. За дивним збігом обставин, працівниця апарату обласної ради, яка веде протоколи екологічної комісії, перебувала у відпустці, а працівник облводгоспу, який відає документацією щодо технічного нагляду за цими об’єктами, так само мав якісь вакації.


Зрештою, облводгосп поінформував про сім об’єктів, на яких проводяться руслоочисні та руслорегулювальні роботи. Ще три об’єкти знайшлися у конкурсних пропозиціях на офіційному сайті облводгоспу. Прикметно, що кожен з легальних "шутрових" кар’єрів розташований поряд з більшими промисловими центрами (Івано-Франківськ, Надвірна, Коломия, Рожнятів. Перегінськ тощо). Щоправда, і голова депутатської комісії, і керівник облводгоспу запевняли, що місця, з яких легально видобувають "шутр", ніхто спеціально не підбирав з врахуванням зручності заїзду чи близькості ринків збуту.


Трохи здивувало, що із семи об’єктів, на яких проводяться руслоочисні роботи, аж три припадає на місто Надвірну та її околиці. Навряд чи можна це пояснити звичайною прихильністю надвірнянця Андрія Троценка до своєї малої батьківщини.


У цьому Надвірнянському піщано-гравійному кущі, який, окрім райцентру, включає в себе прилеглі села Назавизів та Пнів, найактивніші роботи наразі ведуться на ріці впритул до території міста. За погодженим із міською радою проектом, від Богородчанського моста аж до зони відпочинку івано-франківські підрядники випрямлятимуть русло Бистриці. І при цьому використовуватимуть видобутий "шутр" для своїх потреб. Роботи триватимуть до 15 грудня. Економічним та екологічним ефектом передчасно ще ніхто не хвалиться.


А от в Назавизові, за словами сільського голови Володимира Гавриляка, підрядник ніяких робіт досі не розпочав. "Техніка в нього є, стоять на ріці, навпроти радгоспу, - говорив війт. - У нього дозвіл закінчується у вересні, напевно, ми не будемо його продовжувати".


Тим часом у Пневі деякі селяни так само, як дехто з надвірнянців, за звичкою поскаржилися у міліцію...

 

Богдан СКАВРОН



P.S. За даними облводгоспу, вартість "шутру", легально видобутого з гірських річок Івано-Франківщини, коливається в межах 24 - 40 гривень за кубометр.

P.P.S. У 2008 році на проведення заходів із ліквідації наслідків повені Івано-Франківському обласному управлінню водних ресурсів було виділено 129 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків стихії і проведення протипаводкових заходів.

До теми
0 - об’єкти, на яких на даний час проводиться розчистка русел з вилученням піщано-гравійної суміші
1. с. Черніїв Тисменицького району (Бистриця Надвірнянська)
2. с. Назавизів Надвірнянського району (Бистриця Надвірнянська)
3. м. Надвірна (Бистриця Надвірнянська)
4. с. Пнів Надвірнянського району (Бистриця Надвірнянська)
5. с. Корнич Коломийського району (Прут)
6. с. Нижній Струтин Рожнятівського району (Чечва)
7. с. Рошняте Рожнятівського району (Лімниця)
* - об’єкти, на яких заплановано проведення руслорегулюючих та руслоочисних робіт із вилученням піщано-гравійної суміші
1. с. Кийданці Коломийського району (Прут)
2. с. Старі Богородчани Богородчанського району (Бистриця Солотвинська)
3. с. Букачівці Рогатинського району (Дністер)


27.08.2012 Богдан СКАВРОН 1955 4
Коментарі (4)

Василь І. 2012.08.28, 23:50
Цікаво, чи читала цей опус "зелена" прокуратура. З цими розкладами про видобування корисних копалин без спецдозволу Мінохорони природи. За такого рівня вибору ПГС (піщано-гравійної суміші) Прикарпаття незабаром стане Закарпаттям. Прикро, що на сторінках Фіртки не видно коментів громадських екологічних організацій області. Скільки їх зареєстровано в ГУ юстиції ? "На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує" (Т.Шевченко).
надвірна 2012.08.29, 08:02
Ти диви який дурний еколог з Надвірної. Поліз фотографувати машину разом з мерією ще і дістав у придачу Певно дозвіл дала мерія без його згоди Ото дива Самі дають і добре що дістають по пиці
Василь с. Черніїв 2012.08.29, 16:09
Подивіться вище Черніївського мосту на р. Бистрицю Надвірнянську. Старші люди кажуть, що якби так чистили ріки і робили русла як там зроблено, то шкода від повеней була би набагато меншою. Ліпше хай не будують будинки так як побудовано на лівім березі вище моста. Як була повінь в 2010 році то забрало берег і чуть будинок не пропав. Тепер засипали розмитий берег каменем, а вище по березі вже знов заливають фундаменти.
Олександр Михайлович 2012.08.29, 17:00
Звичайно, заходи, які проводяться за проектами розробленими для розчистки і регулювання рік не вирішують проблеми повного захисту від можливих паводків і повеней. Але в період безгрошів’я, коли немає можливості проводити будівництво водозахисних дамб і берегоукріплень, водоакумулюючих протипаводкових ємностей та інших протиерозійних заходів, передбачених державними прогамами, розчистка і регулювання русел рік дає можливість зменшити навантаження на ввігнуті береги та їх руйнування.Також зменшується небезпека руйнування с/г угідь та житлових масивів. Як кажуть на безриб’ї і рак риба. З іншої сторони вирішується питання припинення безсистемних самовільних розробок гравійних сумішей, як вказано в статті «шутровою мафією» та корупційних схем на рівні контролюючих органів. Тепер можна купити будматеріли цілком легально і за доступними цінами. Також 20% вартості від реалізованої суміші є великою підмогою сільській громаді для вирішення побутових проблем села. Пенсіонер. (Бувший меліоратор і водник)
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

602
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1790 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1103 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

531
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6878 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11333 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

309

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1044

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1092

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1084
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

252
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1057
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

824
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

704
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

646
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2920
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4417
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18415
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

283
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

331
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

641
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

743