Івано-Франківський міський суд оголосив вирок у справі блогера Руслана Коцаби – 3 роки і 6 місяців позбавлення волі. Більше половини терміну, відповідно до «закону Савченко», він уже відсидів у СІЗО.
Прокуратура просила для Коцаби 13 років ув’язнення, але державної зради у діях медійника суд не виявив, визнавши, однак, його винним у перешкоджанні діяльності Збройних сил України за ролик із закликом ухилятися від мобілізації.
Адвокати готуються подавати апеляцію, а якщо вирок підтвердять усі українські судові інстанції, вони налаштовані подавати позов до Європейського суду з прав людини.
Численні камери ледве розмістилися у залі суду. Блогер Руслан Коцаба прийшов у чорній вишиванці, з хрестом на шиї, а на всіх попередніх засіданнях тримав у руках вервечку.
Ще до початку оголошення вироку він заявив журналістам: «Вирок був написаний не тут. І прокурор говорив те, що йому казали. Байдужі люди своєю байдужістю зараз навіть не усвідомлюють, що сьогодні, 12 травня, в Україні почалися офіційно диктатура і тоталітаризм».
Сторона обвинувачення на попередньому засіданні просила для Коцаби 13 років позбавлення волі, наголошуючи, що його провина повністю доведена. За словами прокурора Володимира Грищука, діяльність блогера була спрямована проти основ національної безпеки України.
«Основною проблемою є вирішення в правовому аспекті питання про те, де закінчується свобода вираження думки та починаються діяння, що полягають у публічних закликах антидержавного спрямування і поширення неправдивої інформації, направлених на заподіяння шкоди обороноздатності України в особливий період, що Кримінальним кодексом України розцінюються як злочини», – сказав прокурор.
Адвокати заявили про намір подавати апеляцію
Відбулося більше ніж десять судових засідань у справі Коцаби, заслухали 43 свідків. Суд не побачив у діях Коцаби ознак державної зради, акредитацію журналіста в угрупованні бойовиків «ЛНР» та підготовку матеріалів для російських ЗМІ розцінив як реалізацію права на свободу слова.
Водночас відеозвернення «Я відмовляюся від мобілізації» визнав однією з форм перешкоджання діяльності Збройних сил України.
Хоча, за словами судді Олесі Зеленко, присуджений термін покарання є «нижчим за найнижчу межу за цією статтею». У СІЗО Коцаба перебуває з лютого 2015 року, цей термін йому зараховуватиметься за «законом Савченко» – день за два.
Суд скасував арешт на майно та кошти Коцаби, а до набуття вироком законної сили запобіжний захід – тримання під вартою – залишив без змін.
Одна із захисників Коцаби у суді Тетяна Монтян назвала вирок «зразково показовим».
Інший адвокат Ігор Сулима повідомив, що захист подаватиме апеляцію і сподівається, що до кінця місяця її розглянуть.
«Незалежно, чи випустить апеляційний суд його, чи він вийде після 3 років і 6 місяців, ми все одно будемо подавати касацію. Ми пройдемо всі інстанції, буде подано (позов – ред.) до Європейського суду з прав людини», – зазначив захисник.
Не зрадив, але винен?
Зняття обвинувачень у державній зраді було закономірним, тому що навіть якщо людина її вчинила, за чинним українським законодавством, це дуже складно довести – значно складніше, ніж перешкоджання армії, вважає Борис Бабін, завідувач сектору Інституту законодавства Верховної Ради, а раніше – урядовий уповноважений у справах Європейського суду.
За словами Бабіна, у Страсбурзі оцінюють справу комплексно, враховуючи, чи дійсно була обмежена свобода слова, чи було це обмеження виправданим і чи відповідає покарання небезпеці, яку, на думку суду, становили дії засудженого журналіста.
«У нас уже є прецеденти рішень проти України, коли навіть Європейський суд сказав: дійсно, тут було зловживання свободою слова, тут держава мала можливість покарати журналіста, але виникає питання відповідності тієї шкоди, яка виникла через це зловживання свободою слова, і покарання», – зауважив юрист.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty international визнала Руслана Коцабу в’язнем сумління – першим в Україні за п’ять років. Такий статус надається людям, які, на думку правозахисників, переслідуються виключно за мирне висловлювання своїх поглядів, пояснює речниця українського представництва організації Марія Гур’єва.
«Записавши відео, Руслан Коцаба фактично реалізовував своє право на свободу вираження, – каже вона. – Більше того, у своєму рішенні суд керувався тільки самим відео, але не було знайдено людей, яким воно завадило піти до армії.
З огляду на це ми засуджуємо подібне рішення, ми засуджуємо переслідування Руслана Коцаби за висловлення поглядів та вимагаємо відпустити журналіста».
Незалежна медіа-профспілка України вважає обвинувачення проти Коцаби недостатньо обґрунтованими.
