Секонд-хенди у 2021 році це вже не соромно, а скоріше навпаки, можливість створити індивідуальний стиль із вінтажних речей з 90-х та знайти одяг світових брендів за мінімальною ціною. А ще - бути більш екосвідомим.
Наприклад, шведська екоактивістка Грета Тунберг звинувачує індустрію моди, а особливо продукцію сезонних трендів, у "величезному" впливі на погіршення процесу змін клімату.
«Індустрія моди має величезний вплив на кліматичну та екологічну катастрофу, не кажучи вже про її згубний вплив на велику кількість робітників і спільнот, яких експлуатують по всьому світу, щоб люди могли насолоджуватися швидкою модою, яку багато хто вважає одноразовою", - вважає Грета Тунберг.
До речі, за даними ООН фешн-індустрія є "другою за забрудненням довкілля промисловістю у світі".
Останніми роками мода на речі із секонду це не лише свідомий ековибір українців. За словами дизайнерки Соломії Бутковської, у людей змінилося ставлення до секондів через те, що покращився сервіс - це вже не виглядає, як щось типу ринку, де треба порпатися в речах. Зараз це цілком зручні магазини з сортованими за призначенням та кольорах речами.
Чимало людей поспішає туди ще задовго до відкриття, щоб обрати найкращі товари – одяг, взуття тощо. Проте, за словами дизайнерки, вона такого не розуміє, адже комфорт і спокій для неї важливіше.
«Я знаю за чим йду - і від цього відштовхуюся. Хоч і в таких ситуаціях не минаю річ, що не входила до заздалегідь продуманого списку, якщо та якісна, цікава чи брендова», - каже Соломія.
За її словами, перевага секондів у кількості та довговічності брендів, які там можна знайти. Хоча, каже дівчина, секонди також завалені масмаркетом. Тож треба бути пильними.
«Можна знайти брендові речі, але все ж не так часто. Оскільки ще в Європі брендові речі переважно відбираються і продаються там на секондах чи спеціальних платформах. Тому в нас це радше винятки. Звісно, я маю декілька вінтажних речей дійсно брендових, проте не таких гучних марок, а більш камерних (типу Marko Polo)», - каже дизайнерка.
Та не для всіх секонд-хенд є виключно майданчиком для формування особистого стилю. Близько дев'яти років розпочала свій невеличкий бізнес із перепродажу речей із секонд-хендів Тетяна Казенатів (прізвище змінено на прохання героя). Жінка розповідає, тоді ці магазини відчинялися у місті поодиноко.
«Спочатку я купувала речі для своїх дітей. Але коли вони виростали, а річ була в доволі хорошому стані – вирішила перепродувати в соціальних мережах. Згодом помітила, що є попит на такі товари й вже купувала речі виключно на продаж. Оскільки у мене сини, то увесь одяг був для хлопців, щоправда, на різний вік», - каже Тетяна.
Коли в Україні популярності набула мережа «Вконтакте» жінка створила робочу сторінку там. Розуміння того, як працює такий бізнес, підглядала у колег.
«Я бачила, як роблять вони й розуміла, що покупці звикли до певної схеми. Тому почала раз на тиждень робити так звані «оновлення», коли публікувала світлини нового одягу. Спочатку це було близько 40 нових речей, згодом дійшло до сотні. Люди бронювали, оплачували та купували. Щоб збільшити попит на свої товари, ціну ставила нижчу, ніж у конкурентів», - пригадує жінка.
У звичайних, немережевих секондах, розповідає Тетяна, малий, не цікавий асортимент, а сам одяг поганої якості.
«Я обійшла усі секонди нашого міста та обрала для себе кілька улюблених. З часом виробила схему: зрозуміла, що круті речі можна придбати й не в день оновлення асортименту, коли найвищі ціни, а й у найдешевший. Таким чином я могла ставити лояльні ціни, щоб люди активно купували», - каже Тетяна.
Проте з часом попит на її послуги знижувався, адже з кожним роком все більше секонд-хендів відчинялися у містах України, тому потреба перекуповувати речі в інших містах зникла.
«На сьогодні у мене залишилося буквально кілька постійних клієнтів, нових немає давно. І я зрозуміла, що цей бізнес для мене вичерпав себе. Проте, можу помітити, що такі магазини ще є на просторах Інтернету і ціни на товар у них доволі високі. Тому роблю висновок, що нехай і мінімальний, але попит є».
Серед людей побутує думка, що в секонд-хендах є ризик підхопити шкірні захворювання. Щоб уникнути небезпечних паразитів і хвороб, варто попрати одяг за високої температури та попрасувати його.
«Щодо гігієни, то це вже кожен купує одяг на свій ризик. Все залежить від ставлення людей - якщо воно гіперболізоване - то співчуваю, жити в цьому світі, мабуть, важкувато. Для них альтернативою можуть бути стоки - це класно, "чистіше" і швидше за все, більш сервісно. Але секонд - це щось більш ґранджеве і пропускаючи їх, можна пропустити дуже класні речі», - радить дизайнерка Соломія Бутковська.
Щоб придбати якісний і стильний одяг у секонд-хендах дівчина радить:
- перш за все варто вирішити, що шукаєш на секонді чи стоці;
- при виборі одягу варто зважати на тканину (дивитися на склад, торкатися тканини, з часом виробиться навичка - погляд і не зачіпатиметься за "незрозумілі" речі);
- щодо рівняння на когось - придумати хто імпонує, який стиль, в якому одязі почуваєшся добре (впевнено і зручно) і помалу збирати свій гардероб.
«З секонд-хендом це не станеться за один візит. Це тривалий процес, гра, яка може стати цікавою частиною життя, а також зробити гардероб непересічним і якісним», - каже дизайнерка.
До речі, вже декілька тижнів в Івано-Франківську на території храму Зіслання Святого Духу (вул. Коновальця, 105) щочетверга з 15:00 до 17:30 години діє такий собі виставковий простір просто неба, де представлені речі, в основному одяг, що пожертвували франківські благодійники на потреби нужденних.
.jpg)
Читайте також: Унікальне місце для обміну: в Івано-Франківську люди у скруті самі стають благодійниками
Одними з основних меценатів, що наповнюють благодійний гардероб є прості мешканці, котрим і самим зараз живеться не завжди легко.
Організатори просять всіх охочих допомогти зважати лиш на одну вимогу - подумайте чи річ, яку віддаєте ще можна використовувати. Також прохання приносити випраний одяг, не порваний, в нормальному стані - речі, які б самі взяли.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Гібридний формат, низькі продажі та брак промоції – післясмак BookForum у Львові
Переїхати у Швецію – реальність чи сім кіл пекла: власний досвід української журналістки (ФОТО)
