Українська громада Ковентрі вперше зібралася після карантину
Українська громада Ковентрі прибула до міста 70 років тому - як вони виглядають зараз?
У Ковентрі є багато різних культур та ідентичностей, і однією з них є невеличка, але процвітаюча українська громада.
Українська громада прибула до міста близько 70 років тому.
Зараз, уже з'явилося четверте покоління, українська діаспора зберегла сильне почуття своєї самобутності та гордості, підтримуючи давні традиції та звичаї.
Багато українців залишили свою країну в 1950-х роках у пошуках кращих економічних можливостей, у той час, коли країна ще була під контролем Радянського Союзу.
Але коли членам громади-засновникам зараз по дев’яносто років і пандемія Covid-19 припинила їх діяльність, як вони будуть зберігати свої традиції у цьому „новому житті“?
CoventryLive поспілкувалася з Маріо Косміраком, президентом Української асоціації Ковентрі, щоб дізнатись, як виглядає сучасна спільнота, і як пандемія Covid-19 вплинула на них.
Пан Космірак сказав: "Коли українці вперше приїхали [до Великобританії], вони були стримані й тримали у собі все, що вони розробляли, фінансували свої пргоєкти самотужки". Космірак згадав про їхній зал громад, заснований на Лестерській дорозі, та церкву, засновану на Бродстріт, яку в 1960-х придбали перші українські поселенці.
Україна отримає свою незалежність лише у 1991 році, тому так багато сімей вирішили приїхати до Великобританії, щоб розпочати життя далеко від Радянського Союзу.
Для тих, хто приїхав до Ковентрі, жваві міські фабрики пропонували роботу, і багато хто обрав фабрику Курто, де вони змогли застосувати свої навички в текстилі. "Українці захоплювались текстилем через такі речі, як день національних костюмів та приналежність до вишивки", - сказав пан Космірак.
У національному масштабі українська діаспора Ковентрі порівняно невелика у порівнянні з колегами в Манчестері, Ноттінгемі та Бредфорді, а кількість членів Асоціації українців Ковентрі становить близько 300 осіб.
Спільнота змінювалась протягом багатьох років, виїхавши з початкового поселення Гіллфілдс, працюючи в різних секторах, а також, складаючи сильний контингент завзятих прихильників ККФК.
Зал громади та церква є серцем їхньої діяльності та старовинних звичаїв, які діаспора пристосувала до сучасності. Пан Космірак сказав: "Наш громадський центр є культурним центром, у нас є Українська суботня школа, де навчається близько 25 дітей, щоб вивчити мову. У нас є свій танцювальний колектив та молодіжна асоціація, яка схожа на скаутів. Кожен з громади має коріння з України, і у жовтні минулого року вони відсвяткували своє 70-річчя ".
Українська школа танцю настільки відома, що її вихованці виступали на загальнонаціональних конкурсах, а події, які громада влаштовує у Ковентрі, залучають прихильників з усієї Великобританії.
Серпень - знаменний місяць для українців. Асоціація відкрила двері своєї громадської зали вперше з березня святкуванням Дня національного прапора, а потім Днем Незалежності України. Пан Космірак сказав: "Неділя, 23 серпня, була Днем національного прапора України, він відзначається з тих пір, як Україна стала незалежною, це форма національної ідентичності і дає нам велику гордість, це важливе свято для нас. За цим слідував День Незалежності України, 24 серпня ".
Ще однією давньою традицією, що збереглася, є благословення фруктових кошиків, відомих як "Спаса", коли люди приносять кошики з фруктами, а священник благословляє їх.
Традиція ''спаса'', що означає благословення фруктових кошиків, відбувається 19 серпня
Пан Космірак додав: "Потім кошики доставляються літнім членам громади, оскільки деякі з них не могли піти до церкви, що насправді важливо. Ми підтримували зв’язок через візити та телефон. Ми відвідуємо їх, щоб допомогти їм залишатися активними, це люди, які створили спільноту, і ми не хочемо, щоб вони відчували, що про них забули ".
То як щодо молодих людей, вони настільки зайняті? "[Спочатку] багато українських чоловіків одружувались з італійськими жінками, але зараз молоде покоління змішало шлюби з іншими національностями, але вони все ще дуже пишаються і підтримують свою культуру завдяки таким речам, як українське Різдво чи національне вбрання. Якщо вони зберігають свою особистість, і подружжя та їхні діти стають частиною цього ".
З плином року пан Космірак сказав, що вони сподіваються повернутися до святкування Різдва та Нового року, які відбудуться в січні.
Пан Космірак підкреслив, що національна ідентичність є як ніколи важливою у світлі поточної ситуації в Україні. (Між Росією та Україною існує напруга щодо контролю над окремими регіонами).
Він згадав важке життя, яке прожило багато старійшин громади до прибуття до Ковентрі: "Вони прожили довге важке життя, багатьох забирали на примусові роботи у Німеччину, але вони дуже вдячні, що їх прийняли у цій країні та дозволили прожити життя.
Оскільки ми перейшли до мого покоління, яке народилося в Ковентрі, і тут ходило до школи й маємо друзів-англійців, ми набагато більше інтегрувались і розглядали шляхи, якими ми можемо зробити свій внесок у Ковентрі як місто".
Українська громада Ковентрі була в місті з 1950-х років
Поки що пункти зустрічі української громади залишаються незмінними, це забезпечить збереження звичаїв.
"Те, що нас утримує разом, - це українська традиція, це така мила і різноманітна традиція, і з багатьма речами це важливо.
"Ми також горді ковентріанці!"
За матеріалами CoventryLive
В Україні офіційно підтверджено 121 215 випадків, відповідно смертей 2 557. І разом з тим, у тій же Британії офіційно 334 471 з яких смертей 41 499.
