Станиславів 110 років тому. Гасла сезону: «жінкам – права!» та «переженемо Америку!»

 

 

Станиславів наприкінці травня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski...

 

Близько 10-ї години вечора 24 травня 1907 року біля Міщанського казино в Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) велелюдний натовп, здебільшого поляки, влаштував надзвичайну овацію новообраному послові до Державної Ради (австрійського парламенту), кандидатові від Польської націонал-демократичної партії Павлу Ствертні.

 

Радість прихильників Ствертні була зрозуміла: польський кандидат лише на 123 голоси випередив свого головного опонента – сіоніста, колишнього рабина, який мав чималий вплив на єврейське у своїй більшості населення міста, доктора Маркуса Брауде.

 

Доктор Маркус Брауде

 

 «Перше повідомлення про результат виборів було оприлюднене близько восьмої години вечора. Натовп чекав із напруженням, а коли пролунали слова: «Ствертня переміг», нечуваний запал і ентузіазм охопив присутніх. Старші та поважні люди падали одне одному в обійми, радіючи, що наше місто так щасливо відбило соціалістично-гайдамацько-сіоністичну навалу», – писав у своєму числі за 26 травня Kurjer Stanisławowski.

 

Із музикою та радісними вигуками натовп виборців рушив до будинку, де мешкав повторно обраний депутатом місцевий залізничний інженер Павел Ствертня, і там вигукували привітання на його адресу. Потім на його честь влаштували смолоскипну ходу, яку супроводжували грою музиканти залізничного оркестру «Гармонія» та Товариства святого Йосифа. Кінцевим пунктом походу було Міщанське казино, з балкона якого Павел Ствертня звернувся з подячною промовою до своїх симпатиків.  

 

Перевага польського кандидата була дуже хиткою. Одновірців Маркуса Брауде, яких у місті було чимало (із 4 351 виборця в Станиславові лише 1809 були християнами), підтримали українці (після того, як їхній кандидат Володимир Янович не набрав необхідної для виходу в 2-й тур кількості голосів) і соціалісти (з тієї ж причини). Натомість кандидата польських «ендеків» Ствертню підтримали асимільовані (так звані «польські») євреї та русини-москвофіли.

 

 

Незначний розрив між кандидатами другого туру був би ще меншим, якби виборча комісія зарахувала всі голоси, віддані за Маркуса Брауде. Але 82 бюлетені були визнані недійсними, бо, за свідченнями єврейського дослідника Леона Штрайта, ім’я кандидата було написано там неправильно – через латинську букву «с». Окрім того, декілька з них були подерті на одній із виборчих дільниць, коли кілька чи кільканадцять осіб, за свідченням тамтешнього головуючого, доктора Леона Борала, намагалися проголосувати під чужими прізвищами.

 

«На кого були заповнені бюлетені, невідомо. Всі ті особи були передані в руки поліції», – повідомляв через газету голова виборчої дільниці Леон Борал.

 

Український адвокат Євген Левицький – один із переможців виборів у Станіславівському сільському окрузі

 

Якщо в місті відбувалося гостре польсько-єврейське протистояння, то Станиславівський повіт дружно підтримав українських кандидатів. Окрім радикала Левка Бачинського, який набрав  аж 19 870 голосів, другим послом до парламенту став адвокат Євген Левицький із результатом 10 558 голосів. Польський консерватор Адольф Ценьський (отримав 6 962 голосів) був лише третім, москвофіл Лев Алексієвич набрав тільки 5 150, ксьондз Алоїзій Олесницький – 2 706, а соціаліст Макс Зайнфельд – лише 2 426.

 

Вибори до австрійського парламенту 1907 року були першими після реформи, яка зробила виборчий процес в Австрії більш демократичним. Але все одно й надалі брати участь в голосуванні було заборонено жінкам – і така несправедливість глибоко обурювала окремих станиславівських пань. На жіночому вічі, яке відбувалося під час виборчої компанії, можливість жінок вибирати послів до парламенту та навіть бути обраними обговорювали дуже серйозно.

 

 

«На згаданому вічі справедливо було порушене питання, що жінкам належиться право голосу на рівні з чоловіками, після того, як вони досягнуть віку 24 років, що передбачають розумову зрілість і чітку думку щодо соціальних явищ – і за це право ми маємо боротися. Але, перш ніж отримати таке право, ми повинні активніше рухатися в тому напрямку, бо наша зрілість у політичному плані, як і раніше, залишає бажати кращого», - зауважила одна з учасниць віча у газетному дописі.

 

Авторка допису зауважує, що одруженим жінкам варто голосувати за тих самих кандидатів, за яких віддають свої голоси їхні чоловіки, щоби не перетворювати через політичні протиріччя «на пекло родинний дім, який має бути тихим пристановищем після бурхливого громадського життя».

 

 

«А якщо в тому домі, наприклад, шестеро дітей?.. Бідні діти!» – бідкалася анонімна дописувачка, погоджуючись із висловленою на вічі думкою, мовляв, право голосувати на виборах належить передовсім жінкам, які самостійно стверджуються у суспільстві – скажімо, вдовицям, які ведуть інтерес після смерті чоловіка, або неодруженим, які мають достатню освіту, торговим агенткам, вчителькам тощо.  

 

Як приклад реалізованих жінками виборчих прав дописувачка наводить Фінляндію. Саме в цій країні вперше в Європі жінки отримали право голосу. Ба більше, у Гельсінкі 1906 року було обрано послом до парламенту жінку.

 

На завершення допису учасниця феміністичного віча висловила сподівання, що після виборчої гарячки місцевий римо-католицький декан Юзеф Пяскевич не забуде про свою обіцянку скликати збори для вирішення питань, пов’язаних із реалізацією прав жінок. 

 

Ще один дописувач до газети звертав увагу місцевих ремісників, насамперед шевців і кравців, на те, що місто заполонили товари іноземних виробників, а станиславівські майстри тим часом «помирають від голоду».

 

 

«Чи є ще така практика десь у світі, крім хіба Африки, щоби звичайні американські чи низькосортні віденські мешти мали такий попит, як у нас; кожна країна намагається власними виробами забезпечувати власне населення, а надмір продукції висилає до своїх колоній. Ми ж виглядаємо на колонію цілого світу: чого де позбутися не можуть, те точно знайде збут у нас – у Станиславові та в цілій Галичині», - нарікав Kurjer Stanisławowski.

 

Ремісничі будки в середмісті Станиславова

 

Щоби наздогнати та перегнати Америку, дописувач радив ремісникам об’єднуватися у більші фірми та закуповувати машини, бо саме машинні вироби витісняють продукцію дрібних кустарів.

 

«Невдовзі й каліграфія буде належати до старожитностей, бо друкарські машини витісняють її з ужитку, а що говорити про взуття та одяг, які, ніби стружку, викидають машини на ринок – чи супроти цього наш ремісник з його кропіткою ручною працею встоїть? Панове цехові та майстри! Візьміть це до уваги і зреформуйте свої майстерні, інакше рано чи пізно вам буде загрожувати небезпека або просто нужда», - застерігала станиславівських ремісників газета.

 

 

Закликаючи до прогресу, у Станиславові не забували і про справжні історичні пам’ятки. У тому ж числі Kurjer Stanisławowski опублікував перелік старожитностей зі знаменитого Манявського скиту, який після його ліквідації у XVIII столітті австрійською владою стояв занедбаний серед гір.

 

Опис реліквій із монастиря із зазначенням місця їх теперішнього зберігання підготував відомий у той час галицький мандрівник і знавець історії Кароль Нотц. Зокрема, за даними дослідника, у селі Кривець Богородчанського повіту перебували у той час цінні стародруки, серед яких Євангеліє із XVII століття. У Раковці – іконостас зі скитської церкви Вознесіння й ікона, підписана Антонієм Домарацьким і датована 1672 роком, у Горохолині – дияконські ворота з образом святого Антонія Печерського, у Марковій – камінь із гробу засновника скиту отця Йова Книгиницького.

 

 

«У Надвірній розташована скитська церква, придбана на кошти міста згідно закону Йосипа ІІ. Стоїть вона так, як стояла в Маняві, у ній є два прегарні образи зі скиту і два менш вартих уваги, а також келія монаха з написом на стіні. На дверях церкви збляклий, але такий, що ще можна розпізнати, малюнок Страшного суду. Були ще також два оригінальні стовпи з Маняви, які використовувалися при будівництві, зі скульптурами монахів, але один був знищений, а другий кудись пропав», - повідомляв Кароль Нотц, зауваживши, що всі ці речі є дуже цінними і потребують належної охорони.

 

Тим часом несподіваний вияв політичної цензури вихлюпнувся на сторінки газети через відозву поважних у місті громадян, які закликали вилучити з усіх публічних читалень львівське видання «Монітор», редаговане таким собі Ернестом Брайтером, екс-послом до парламенту  – до речі, єдиний серед польських політиків, який згодом підтримав Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР). Невідомо, чим саме так розізлив цей публіцист, який позиціонував себе як незалежний соціаліст і був відомий з критики надуживань влади та духовенства. У газетному дописі йдеться про образу та наклепи на неназваних «найдостойніших членів нашого суспільства».

 

 

«Хай той, кому дорогі Бог, Вітчизна та власна честь, викине геть огидну писанину «Монітору» зі свого дому, з кожного казина, читальні та бібліотеки, з кожного вокзалу та з усіх пунктів продажу, щоби її ніхто більше не міг ні купувати, ні продавати», - таку відозву підписали, зокрема, голова Станиславівського окружного суду Адольф Саханек, директор Міщанського банку Станіслав Горошкевич, державний прокурор Ян Кіліян, директор окружного казначейства Леопольд Маєвський, радник магістрату адвокат Володимир Юркевич, директори обох польських гімназій та інші.  

 

Натомість менш політично заангажованих мешканців міста непокоїли прості та прагматичні речі. Скажімо, те, що на фруктових деревах того року гусінь з’їла геть усе листя.

 

 

«Винні у тому передовсім домовласники, які не подбали про те, щоб очистити дерева від шкідників. Дуже сумно дивитися на дерева, на яких гусінь не залишила жодного листка», - констатував Kurjer Stanisławowski.

 

Богдан Скаврон, ЗБРУЧ


30.05.2017 Богдан Скаврон 2146 0
Коментарі (0)

26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

700
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилувати водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1339
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

2997
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

2832
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

2795
16.11.2021
Тіна Любчик

Останні роки цікавість іноземних туристів до України зумовлена, насамперед, введенням безвізового режиму та відкриттям нових прямих авіарейсів. Фіртка пропонує розглянути, де саме на Прикарпатті зафіксували найбільші надходження.

2086

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

673

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

14695 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

1705

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

2730
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

911
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6590
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15549
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5219
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6679 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

7020
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

16195
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2532
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

1777
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2411
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

2733
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3381