Станіслав-1957. Унікальні фото

 

Дата 22 серпня 1957 року не фігурує у працях з історії Івано-Франківська. Бо нічого величного тоді не відбулося — лише були надруковані перші радянські поштівки з видами обласного центру Прикарпаття. Втім, саме завдяки їм ми сьогодні можемо порівняти зображення 55-річної давнини із теперішніми краєвидами та побачити, наскільки змінилося місто.

Отже в 1957 році Київська фаб­рика масового фотодруку тресту «Укрфото» випустила серію із п’яти поштівок. Вони були чорно-білі, виконані фотографічним способом. Наклад кожної — 5000. Кош­тував цей клаптик фотопаперу 65 коп. Серія мала наскрізну нумерацію від 2322 до 2326. Фото­г­раф — І. Лейбович. Якість кадрів доводить, що цей товариш був таки справжнім професіоналом.

Перша поштівка називалась «Парк імені Т. Г. Шевченка». Вона зображала куточок парку, доріжку та хлопчика у матроському костюмі. Стрижнем композиції є дерев’яна альтанка на задньому плані. Якби не дата на звороті, можна було б припустити, що фото зроблено у тридцятих роках. Річ у тому, що ця альтанка є неодмінним атрибутом паркових листівок австрійської та польської доби. Вона виявилася чи не найдавнішою дерев’яною спорудою міста. Альтанка-старожил щасливо пережила цісарів Франца-Іосифа та Карла І, диктатора Петрушевича, маршала Пілсудського, президента Мостіцького, рейхсканцлера Гітлера та генералісимуса Сталіна. Демонтували її лишень у 1960-х, уже за Хрущова.

Наступне фото зображає медичний інститут, а точніше скверик за ним. Його, тобто інститут, відкрили одразу після війни — у 1945 році. Ще в місті був Станіславський учительський інститут — предок прикарпатського універу. Як для маленького міста, два виші — дуже непоганий результат.

За півстоліття загальний вигляд медуніверситету мало змінився, хіба що з фасаду зник радянський герб. А ось дерева значно підросли. Посередині скверу видно купу піску. Може готували місце для пам’ятника Руській трійці?

Номер 2324 є найцікавішим у серії. Тут ми бачимо Радянську площу із поштамтом. Але то якісь дивний поштамт. Він удвічі менший від сьогоднішнього. Річ у тому, що праве крило та восьмиповерхову вежу телеграфу добудують лишень у 1968 році, а поки що на їхньому місці стоїть фонтан. Позаду добре видно початок теперішньої вулиці Чорновола (тоді Пушкіна) із наріжним будинком, в якому розміщувалась обласна бібліотека.

Цікаво роздивлятись одяг тодішніх мешканців Станіслава. Мама веде за руку хлопчика у майці та коротких штанцях із лямками. Поруч крокує молодий чоловік (може студент одного з інститутів) у широченному костюмі, який бовтається на ньому як на вішаку. Старші чоловіки носять кепки та… кирзові чоботи. Жіночки переважно у хустинках.

І ще — навколо багато молодих дерев. Може серед них є і знамените тюльпанове дерево коло теперішнього музичного фонтану?
Аби показати всьому СРСР, що Станіслав — це не якесь там селище міського типу, а справж­нє європейське місто, упорядники включили в серію поштівку із видом вулиці Щорса (Вітовського). Дійсно, величні австрійські кам’яниці архітектора Фридеріка Януша викликають повагу, хоч до мегаполісу Станіславу далеко. Машин негусто — лишень одна — проте технічний прогрес забрав із вулиць старих добрих конячок, не кажучи вже про фіакри і т. п.

Ліворуч видно двоповерхівку, на місці якої пізніше побудують міжміський переговорний пункт. На вітринах крамниць ще зберег­лись польські, а може й австрійські жалюзі. Такі самі жалюзі бачимо й на вікнах кам’яниці Гаусвальда. За нею ховається ще один нині не існуючий будинок. Тепер тут стоматологічний корпус медичного університету, популярний у студентів своєю їдальнею.

А це — готель «Карпати», більше відомий сучасникам як ресторан «Садко», що поблизу міського озера. Втім, коли будували готель (1954 рік), озера ще не було — його вириють наступного року. «Карпати» призначалися для розміщення гостей сільськогосподарських виставок, які щороку проводились у парку Шевченка. Готель мав і ресторан, де приїжджі колгоспники знімали стрес від великого, за їхніми мірками, міста. Також там полюбляли «зависати» військові авіатори, містечко яких було неподалік.

Серія виявилась настільки популярною, що у червні 1958 року зробили додатковий наклад у 2000 примірників. А у грудні вийшла новинка. На той момент фабрику масового фотодруку перейменували у фабрику «Укррекламфільм», і саме вона випустила останню чорно-білу поштівку Станіслава. Цього разу автором був фотограф Г. Єременко, він зазнимкував вулицю Грюнвальдську. Тут перед глядачем постає будівля обкому, перші два поверхи якої густо увити диким виноградом. Вхід до кам’яниці охороняють Ленін і Сталін. Зауважте, це 1958 рік, культ особи вже розвінчаний, а пам’ятник Сталіну досі стоїть. Хоча залишилось йому недовго — скоро дідусь Ленін опиниться на самоті.

Поруч з обкомом розташований готель для партійного керівництва. Сьогодні тут теж готель — «Аускопрут», правда, краєвид із його вікон уже не такий гарний, як півстоліття тому.

Паралельно у ленінградській друкарні імені Володарського видали кольорову серію видів Станіслава. Та ринок наситився, поштівки припадали пилом у кіосках. Припадали довго. Після грошової реформи 1961 року їх переоцінили, про що свідчив синій штемпель із новою ціною. Відтепер поштівка коштувала 7 коп.

 

/data/blog/53706/010a95c9ead7f45113351d411dd646fd.jpg

 

/data/blog/53706/1df8d6fd3de21a2f1c009c0ac327fc7c.jpg

 

/data/blog/53706/3f79237a2f0dd54e0f3aedf3436867f5.jpg

 

/data/blog/53706/6d25b7785e93b392f0552bc721ec5524.jpg

 

Репортер

Поштівки з колекцій автора та Зеновія Жеребецького


12.06.2014 2820 0
Коментарі (0)

28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

807
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3182
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3148 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2464 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3227
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

3049 2

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

260

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

752

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1400

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1505
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

930
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

623
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

989
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

541
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43836
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3328
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1315
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35549 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

193
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

504
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

600
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

818