Що таке життя? В чому його сенс? Як потрібно правильно жити? Багато філософів, істориків та взагалі простих людей не один раз задумувалися над цим питанням. І я в тому числі, не зважаючи на те, що мені лише шістнадцять років.
Життя можна порівняти з морем. Ніхто не знає, що буде завтра. Якби ми цього не хотіли, в майбутнє теж, поки що, зазирнути не можна. Життя непередбачуване, як і море. В будь-який момент може змінитися течія і понести нас далеко від берега. В житті, як і у відкритому морі, потрібно вміти виживати. Вміти не зламатися під тиском суспільства, а це вдається не всім.
Яскравішого прикладу, ніж повість-притча Ернеста Хемінгуея "Старий і море", годі й шукати. Старий Сантьяго - головний герой твору - постійно бореться за свою мету. Попри численні перешкоди, які постають перед ним у вигляді людей, акул, палючого сонця, він залишається непохитним. Не звертає увагу на балачки місцевих жителів, що розчаровані у ньому і стверджують, що рибалка ні на що не здатен. 84 дні старий виходив у море і повертався ні з чим. Де на світі ще можна знайти людину, яка після стількох поразок не зламалася, не перестала гордо і впевнено йти вперед?
У Сантьяго був лише один друг - хлопчик Маноліно. Він - той єдиний, який у важкий час не відвернувся від рибалки, а вірив у його сили, вірив, що настане той день, коли дідусь повернеться з моря з великим уловом. Та і сам Сантьяго знав, що після чорної смуги обов'язково буде біла.
І ось, одного дня, зібравши рибальські снасті, Сантьяго вкотре вийшов у море. Довго йому на гачок не попалася здобич. Під палючим сонцем старому було надзвичайно важко, піт стікав по його плечах та обличчі. Але ніщо не могло завадити людині, яка твердо налаштована повернутися додому з уловом. Його наполегливість надихає.
Чудо! На гачок попала рибина, судячи з того, що жилка міцно натяглася і вона потягла човен старого за собою, здобич була велика. Човен кілька днів підкорявся улову, а разом з ним був змушений підкорятися і Сантьяго, щоб не злякати рибу. У відкритому морі його співрозмовниками були риби та птахи. Найбільше старий говорив з його уловом, адже вона така сама частина природи як і він. Та величезна риба чимось схожа на старого. Прагненням жити, хоробрістю, вона не хотіла стати чиїмось обідом. Але у рибалки вибору не було, адже цим він заробляв собі на хліб.
Море заспокоїлося, риба змучилася, адже почала плисти за течією, все йшло "як по маслу". Та життя було б не цікавим, якби все так легко вдавалося. На рибину Сантьяго почали нападати акули. Він як міг, відбивав їх, боронив свій улов, бо для нього риба - це товар, а хижаки по трохи забирали його гроші. Тут старий постає перед читачами хоробрим та сильним. Знаючи, що акули можуть легко перевернути його човен, не боявся відбивати їх від риби, бо це була його мета, а він понад усе хотів її досягнути.
Будучи один-однісінький у відкритому морі старий Сантьяго показав свою мужність та незламний характер.
Цей приклад вартий для наслідування. В сучасному житті на нашій стежці часто стають люди в образі акул. Які заважають нам дійти до фінішу, не дають насолодитися смаком перемоги. В подібних ситуаціях потрібно завжди згадувати старого рибалку. Взяти собі за принцип його життя. Так вміє не кожен, і так зможуть далеко не всі. Але, як кажуть, спроба не тортури.
Вікторія Остафійчук
(школа професійної журналістики)
