Крізь численні потоки тонко замаскованої кремлівської маніпуляції, пропаганди під гаслами «не забирайте наших дітей на війну», «хай воюють діти порошенків-мєнтів-прокурорів-депутатів» скрадливо і блідо на цьому фоні виглядає інтенція «Християни – не воюють, а галичани – то найбільші християни України. І толерантні гуманісти з західним менталітетом ще й а також».
Але воно, оте бліде, вже давно набирає потроху характерних яскравих барв словоблуддя завдяки починам певних людей, яких би тим не менше, не став звинувачувати напряму у співпраці з ФСБ.
Не відмовляючись від направду достойних епітетів «християни» і «гуманісти», і, на жаль, лише почасти правдоподібних, потрібно заради справедливості виділити природу тих клятих війн(про типи на кшталт гібридних, не гібридних, інших поінформованості вистачає давно).
Серед моря й океану темних і злих війн, яких не варто перераховувати, виокремлюється одна - ні, не добра, а скажімо так, необхідно-сіра, або ще інакше її називають морально допустимою. Категоріально вона називається «Справедливою» і займає проміжне місце між мілітаризмом і пацифізмом.
Ще Арістотель майже дві з половиною тисячі років тому охарактеризував справедливу війну у своїх політичних трактатах, як таку, що ведеться здебільше заради захисту держави від набігів ворогів, а також задля встановлення панування над нерозвинутими народами, варварами (тобто в наш час над москалями і гіперватниками).
Інша визначна людина в царинах філософії (послідовник, систематизатор, адаптатор Аристотеля) і теології монах Святий Фома Аквінський зазначав, що люди мають пропорційне право на використання зброї і збройних сил як для самозахисту, так і захисту третіх осіб.
Не менше прославлений Церквою Августин Блаженний, автор концепції Граду земного і Граду Божого, тим не менше наголошував на обов’язку кожної людини і кожної держави, сповідуючи заповіді любові, захищати невинних людей від злочинців і ревно протидіяти злу та агресорам, щоби унеможливити поширення гріха в подальшому на людей.
Климент Александрійський, християнський апологет і гностик, теж зазначав про необхідність рішучої і потужної справедливої війни у разі крайньої необхідності.
Святий Раймонд Пентіфортський - прибічник справедливої війни: « Воювати потрібно без пристрасті, тобто без ненависті і бажання відомстити».
Перші християни часів Римської імперії, що, траплялося, в катакомбах поливали римських легіонерів розжареною смолою, коли ті їх ненависно атакували, ряд святих Вірменської церкви, католицькі єзуїти, лютерани, в яких навіть окремим пунктом виділяється, що християнин соціальна істота, яка зобов’язана брати в руки зброю за такої необхідності.
Гуманіст Гуго Гроцій, з працями якого тією чи іншою мірою повинен бути ознайомлений кожен юрист, що поважає себе та трохи іншого, чітко пише: «Справедливою вважається війна, яка є відповіддю на правопорушення. Народ має право захисти себе і своє майно. Така війна не суперечить природному праву і природі суспільства. Неправомірними є напади однієї держави на іншу з метою загарбання її земель та з інших егоїстичних міркувань. Призвідники несправедливої війни відповідальні за її наслідники. Учасники справедливої війни виправдані перед Богом та законом».
І ще багато прикладів та імен можна навести, всі класики і класичні випадки банально не помістяться.
Отже, війни, як не прикро, встромлені гострим темним вістрям в природу людини, хоче вона того чи ні, і якщо цією природою неправильно володіти, активно чи пасивно, то може бути більша біда. На жаль, цього досі вперто не хочуть визнавати купки інтелектуалів і святенників.
Інша велика решта віддає перевагу безперестанному цькуванню собі і не дуже подібних – звісно, там воювати легше набагато, там не вмреш, максимум що то, це отримаєш по пиці чи повістку до суду. Бабські, пардон, замашки, якими наш брат давно і спрадавна грішить . Воював би яро і до скону на кухнях, в рестораціях і кабінетах – а тепер нарешті втілив свою небажану мрію повоювати на реальному полі життя та смерті(не хоче). Карма, Боже покарання, називайте як хочете. Та з цього можна виходити тільки каючись та перемагаючи.
Раджу наостанок ознайомитися з поняттями Jus вellum і jusadbellum. Миру Справедливого усім нам.
