У справі про вбивство 26-річного іванофранківця Михайла Слободяна, в якому звинувачують сина колишнього місцевого високопосадовця, 33-річного підприємця Андрія Ониськіва, судді знову не змогли поставити остаточну крапку. Апеляційний суд в Івано-Франківській області уже вдруге скасував постановлений вирок і відправив справу на ще один розгляд.
Ця кримінальна справа претендує на рекорд за тривалістю судового розгляду. Вперше її було призначено до слухання ще у серпні 2010 року в Богородчанському районному суді. Саме у цьому районі, у підземному бункері на території колишньої військової частини біля села Гринівки знайшли вбитого пострілом з пістолета у потилицю Михайла Слободяна. У день вбивства він виїхав з Івано-Франківська у автомашині свого знайомого, з яким намагався підтримувати ділові сосунки – сина екс-заступника міського голови Андрія Ониськіва. Цей спільний виїзд був зафіксований камерами відеонагляду, встановленими на виїзді з міста на Калуському шосе. Наступного дня Ониськіва затримали за підозрою у вбивстві, а тіло Слободяна знайшли за накресленою ним схемою, пише Курс.
Під час досудового слідства у своїх перших показах затриманий зізнався, що був на місці злочину, але своєї безпосередньої причетності до вбивства не визнав. Ониськів стверджував, що його самого, начебто, налякав постріл у бункері, і він вибіг з підземелля, чомусь прихопивши при цьому телефони убитого та ключі від його машини. Згодом камери відеоспостереження ще раз зафіксували Андрія Ониськіва: в Івано-Франківську на автозаправці він, перебуваючи за кермом машини Слободяна, заправляв дві каністри пальним. Зранку цю машину знайшли за містом спаленою. Виглядало на те, що убивця замітав сліди.
Зібраних доказів слідчим видалося достатньо, щоб звинуватити Андрія Ониськіва у вбивстві Михайла Слободяна, знищенні належного йому майна та ще у низці майнових злочинів – всього за сімома статтями Кримінального кодексу. Мотивом злочину вважали невиконані боргові зобов’язання: Ониськів, начебто, повинен був повернути Слободяну 25 тисяч доларів наприкінці березня 2010 року. І саме 27 березня того року він поїхав разом зі своїм кредитором на Закарпаття, щоб оглянути якийсь міфічний кар’єр, який вони, нібито, планували купити на спілку. Але дорогою Ониськів звернув з Калуської траси у бік Чорного лісу, щоб показати закинутий бункер, який можна розібрати на брухт та будматеріали.
Під час цього судового процесу приятелі убитого засвідчили, що Михайло Слободян неодноразово позичав Андрію Ониськіву чималі суми грошей, які перепозичав для цього у своїх знайомих. Між ними навіть існувала домовленість про автостоянку на вулиці Івасюка в Івано-Франківську, яку Ониськів, буцімто, віддавав у користування Слободянові за 50 тисяч доларів у рахунок неповернутих боргів.
На суді Андрій Ониськів не заперечував існування певних фінансових проблем: він розповідав, як його обдурили банкіри, відібравши подаровану батьком нерухомість, заставлену під величезні кредити. Однак, він не визнавав будь-яких боргів перед Слободяном. Говорив, що той навпаки повинен був як колектор допомогти йому з поверненням заборгованих коштів. Ідея поїхати на Закарпаття також, начебто, належала Слободяну, він же попросив звернути з Калуської траси у бік села Завій, де Ониськів його, буцімто, й залишив з якимись невідомими йому чоловіками.
Версія підсудного видалася суду непереконливою, а додатково проведена експертиза за участі фахівців із мобільного зв’язку, підтвердила перебування Андрія Ониськіва неподалік місця, де було скоєне вбивство Слободяна. За вбивство з корисливих мотивів та супутні злочини Богородчанський районний суд призначив йому покарання у вигляді 12,5 років позбавлення волі. Але цей присуд скасувала судова колегія Апеляційного суду, вказавши на недосліджені судом першої інстанції обставини незаконного придбання та зберігання зброї, яке інкримінувалося засудженому.
Під час повторного розгляду справи у Надвірнянському районному суді не тільки не було виправлено цей недолік попереднього вироку, але й допущено ще цілу низку огріхів. Після того як представник обвинувачення прокурор Андрій Новосельський вніс подання про зміну обвинувачення, видаливши з нього корисливий мотив, суддям довелося пофантазувати, щоб вигадати якісь неприязні стосунки, які виникли між вбивцею та його жертвою раптово, під час перебування у підземному бункері.
Саме на цьому моменті наголосила в ухвалі судова колегія Апеляційного суду. Висновок про вбивство скоєне в ході суперечки, на думку суддів вищої інстанції, «не узгоджується з дослідженими доказами, зроблений передчасно і побудований на припущеннях», а твердження про відсутність боргових зобов’язань між Ониськівим та Слободяном «не відповідає дійсності».
Таким чином вирок Надвірнянського суду, за яким Андрія Ониськіва було засуджено до 9 років позбавлення волі, також скасований. Справу направлено на повторний розгляд в той же суд.
Тим часом стало відомо, що потерпіла сторона у справі звернулася до обласного прокурора Івано-Франківської області Владислава Братюка зі скаргою на представника обвинувачення Андрія Новосельського. Цей працівник прокуратури свого часу був замішаний у скандалі з виділенням житла для працівників правоохоронних органів, отримавши квартиру у новобудові фірми «Гаразд Україна», яка була активним учасником будівельного буму в Івано-Франківську за часів урядування у місті першого заступника міського голови Богдана Ониськіва.
