Сотні сіток, десятки тонн допомоги та одна мрія: історія волонтерства прикарпатки Наталії Стасюк (ФОТО)

Понад тисяча банок тушонки щомісяця, сотні маскувальних сіток, десятки тонн допомоги та постійні звернення від військових — так сьогодні виглядають будні волонтерки Наталії Стасюк із села Тужилів.

З 2018 року благодійниця займається допомогою людям, а після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022-му — зосередилася на підтримці українських військових.

Про свій шлях у волонтерстві, перші дні великої війни та щоденні виклики Наталія Стасюк розповіла журналістці Фіртки.

За словами волонтерки, її професійна діяльність тісно пов’язана з допомогою людям. Вона працює у сфері юриспруденції та переконана: ця професія покликана допомагати розв’язувати складні життєві ситуації.

Водночас волонтерством Наталія Стасюк займається вже кілька років.

«Для мене волонтерство — це не щось нове. Ще з 2018 року я була членкинею благодійної організації “Благодійний фонд “Крила підтримки”, яка допомагає жінкам із дітьми, що опинилися у складних життєвих обставинах.

З 2022 року організація також підтримує внутрішньо переміщених осіб. Як юристконсультантка я надавала переселенцям різні юридичні консультації», — розповідає волонтерка.


Повномасштабна війна змінила ритм життя


З перших днів повномасштабного вторгнення волонтерство стало невіддільною частиною життя Наталії Стасюк. Тоді її син перебував у Харкові на навчанні.

«Пам’ятаю його ранковий дзвінок: “Мам, війна, ми в підвалі”. Це змусило мене взяти себе в руки. На третій день, поки він добирався додому, я почула від чоловіка: “Наталка, плач нічого не допоможе — треба щось робити.

Збирай людей і йди до клубу плести маскувальні сітки”. Так і почалася наша довга ниточка допомоги військовим, яка триває й досі».

Волонтерська допомога

Перші сітки почали плести у Народному домі. За словами волонтерки, людей приходило настільки багато, що в приміщенні «не було де голці впасти».

Місцеві приносили з дому одяг і постіль, які різали на смужки та вплітали в основу. Спочатку, не знаючи про ризики, використовували садову сітку.

«Згодом з’ясувалося, що вона може бути небезпечною для наших захисників: пластмаса плавиться, може пошкодити органи або очі», — каже Наталія Стасюк.


Від перших сіток — до масштабної допомоги


З часом роботу вдосконалили та відмовилися від небезпечних матеріалів. Волонтери перейшли на професійний рівень — почали закуповувати якісну основу та тканину для маскування.

Наталія Стасюк пригадує, як один із військових опублікував фото сітки зі стрічкою «леопардового» кольору та пожартував:

«Відколи в лісах України водяться леопарди?».

Паралельно жінка долучилася до співпраці з громадською організацією «Націократи», яка допомагала бійцям полку «Азов».

Разом із чоловіком, отцем Василем Стасюком, вони організували виготовлення м’ясних продуктів для військових.

«Ми обробляли туші свиней. За місяць виготовляли до тисячі банок тушонок і м’ясних каш. Пригадую, що готової їжі із села за тиждень виходило до трьох тонн.

Люди були дуже вмотивовані — працювали заради перемоги. Але з часом, як я кажу, людський розум звикає до всього: частина людей вигоріла, а потреби дещо змінилися», — говорить волонтерка.

Маскувальні сітки

Згодом Наталія Стасюк познайомилася з засновницею та керівницею благодійної організації «Волонтери Добра» Мар’яною Заграй. Співпраця триває й досі.

За час повномасштабної війни волонтери обробили близько 250 туш свиней, виготовили тисячі маскувальних сіток, а також налагодили виробництво енергетичних батончиків, сухих молочних каш та інших продуктів швидкого приготування.

Водночас Наталія Стасюк принципово не оголошує публічних зборів.

«Я не відкриваю зборів, бо розумію, що рано чи пізно держава вимагатиме звітності за кожну копійку та оподаткування. Мені допомагають односельці, друзі, колеги — добровільно. Це люди, які довіряють мені й підтримують із 2022 року», — зазначає активістка.


Щоденна праця та традиції волонтерської команди


Наталія Стасюк каже, що обсяги допомоги останнім часом суттєво зменшилися. Зокрема, підтримка з-за кордону вже не є такою активною, як на початку повномасштабної війни. Втім, це не зупиняє роботу команди.

«Але Господь дає нам сили та розум працювати до перемоги. Ми купували хлопцям генератори, дрони, долучалися до придбання автомобіля. Тобто кожному, хто звертається по допомогу, стараємося допомогти. Завдяки підтримці чоловіка я можу бути міцним тилом», — говорить волонтерка.

За словами жінки, чіткого профілю допомоги немає — запити від військових різні: від ліків до транспорту. Волонтери намагаються реагувати на кожне звернення, виходячи з наявних ресурсів.

«І ми не залишаємося осторонь. Виходимо з того ресурсу, який маємо. Як кажуть: “з миру по ниточці — бідному сорочка”. На постійній основі ми плетемо маскувальні сітки та виготовляємо м’ясні каші. Ця робота у нас не припиняється ніколи», — зазначає Наталія Стасюк.

Допомога війську


Моральна підтримка та роль родини


Волонтерство, каже жінка, давно стало частиною її щоденного життя. Це спосіб залишатися поруч із військовими навіть на відстані.

«Мій волонтерський день — це час, відданий за покликом серця: придбати, упакувати, відправити і, за можливості, отримати фотозвіт. На даний час — це постійна готовність діяти».

Наталія Стасюк додає, що за роки повномасштабної війни не відчувала браку підтримки — поруч завжди є люди, які допомагають.

«Не можу сказати, що впродовж війни у мене були якісь особливі виклики. У мене дуже багато знайомих і друзів, які стоять зі мною в тиловому строю», — каже волонтерка.

У команди є і власні традиції. На свята — Миколая та Великдень — вони надсилають посилки місцевим військовим. Також разом із дітьми з недільної школи неодноразово відвідували захисників у лікарнях.

Такі зустрічі, за словами Наталії, залишають сильний емоційний слід.

«Емоції різні: хтось плаче, хтось говорить, а хтось просто дивиться у стелю, ніби ти — “пусте місце”. І від цього я теж плачу, бо розумію, наскільки людина морально травмована. І чи знайдуться фахівці, які зможуть витягнути її з цього стану».

Фотозвіт військового

Особливою опорою для Наталії Стасюк залишається її чоловік — отець Василь Стасюк. За словами волонтерки, саме його підтримка допомагає витримувати щоденне навантаження та не зупинятися.

«Величезна підтримка для мене — з боку чоловіка. Він священнослужитель, тому насамперед підтримує морально. А про фізичну допомогу я й не кажу — з ним можна гори звернути. Тож працюємо разом».

Водночас жінка не приховує: емоційне виснаження — неодмінна частина волонтерства під час війни. Найважче, зізнається, — втрати знайомих військових.

«Не скажу, що не вигораю морально — вигораю. Особливо, коли бачу знайомих захисників серед загиблих. Але бажання допомагати в мене поки не зникає», — каже Наталія Стасюк.

Василь і Наталія Стасюки

Попри втому та біль втрат, Наталія продовжує свою роботу. Каже, що її тримають відповідальність, емоційне залучення та відчуття важливості того, що вона робить:

«Я люблю відповідальність, емоційне залучення і бути потрібною людям».


Мрії, принципи та філософія волонтерства


Наталія Стасюк наголошує: разом із перебігом війни змінюються і потреби армії. Якщо на початку повномасштабного вторгнення ключовими були базові речі, то сьогодні запити стають значно складнішими.

«Час не стоїть на місці, і пріоритети та потреби армії змінюються, як і суспільство загалом. Найактуальніші потреби зараз — це високотехнологічне обладнання, автомобілі, тактична медицина.

Водночас для солдата залишаються важливими і якісне харчування, маскування та засоби гігієни», — пояснює волонтерка.

Попри щоденну роботу, Наталія Стасюк має й особисту мрію, пов’язану з волонтерством, яка з’явилася ще в перші місяці повномасштабної війни, коли військові з Київщини передали їй трофейні речі російських окупантів.

«Від початку війни, коли хлопці з Київщини передали “орківські” речі, у мене з’явилася мрія — створити музей».

Допомога

Наталія Стасюк переконана: допомога армії має бути добровільною та усвідомленою. Вона закликає не боятися робити перші кроки й чесно оцінювати власні можливості.

«Перш за все — це добровільна справа. Хочете спробувати — не бійтеся, головне чітко окресліть свої ресурси. Беріть участь у благодійних заходах, працюйте власними руками, і ваша щирість об’єднає вас з такими ж людьми», — радить волонтерка.

За словами активістки, одним із найважливіших чинників для перемоги є забезпечення особового складу.

«Для мене для перемоги перш за все не вистачає мотивації людей до служби — тобто належного забезпечення особового складу. Також управління військом часто здійснюють не професіонали, які морально виснажують солдатів.

Потрібна покращена система підготовки командирів. І, звичайно, — далекобійне озброєння», — пояснює Наталія Стасюк.

Волонтерка підкреслює: мотивація людей допомагати армії насамперед залежить від емоційного стану та внутрішньої спроможності кожного.

«Якщо людина хоче зробити добру справу — вона це зробить, попри звітність, чеки та фото. Головне — мати бажання допомогти іншим і прагнути швидшої підтримки».

На думку жінки, волонтерство — це не лише матеріальна допомога. Це передусім відповідальність, щирість і внутрішнє бажання підтримати тих, хто цього потребує.

Особистий принцип Наталії Стасюк у волонтерстві простий і водночас глибокий:

«Для мене основний принцип: допомагай потребуючому, люби ближнього і не хизуйся своєю щедрістю. Як пише Святе Письмо: допомагати потрібно не для похвали, а з любов’ю, бо милостиві помилувані будуть… Бо де твій скарб, там буде і твоє серце».


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Читайте також:


Коментарі ()

20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

869
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3408
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3455 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2149
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3296 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

6421 1

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

2202

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1333

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1133

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

2003
20.04.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

9353
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8585 2
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

8121
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

5555
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

6001
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1644
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1870
19.04.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

8414
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

368
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1343
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1544
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1453