Що таке «Freedom House» і чому він опустив Україну

У 1978 році соціолог Раймонд Гастил створив дослідницький центр у США – «Freedom House», який щорічно проводить і публікує компаративістський аналіз інституціональних умов забезпечення і виконання основних прав і свобод людини та громадянина. Методологія і методика аналізу рівня свободи, за Раймондом Гастилом, досить проста: вона здійснюється на основі двох складових – списку політичних прав у країні та переліку громадянських свобод.

На початку 2010 року «Freedom House» оприлюднила звіт під назвою «Країни перехідного періоду – 2009», в якому йде мова про те, що в колишніх тоталітарних державах, у тому числі і в Україні, виникають помітні тенденції, які не можуть не насторожувати світове співтовариство, до згортання демократичних процесів.

Розвиток демократії в Україні

Проаналізувавши даний звіт розвитку демократії за останні десять років, ми бачимо, що Україна здійснювала свої «хвилеподібні» коливання в межах рейтингу між 4 і 5. Слід зазначити, що рейтинг 1 є найвищим рівнем демократії, а 7 – найнижчим. При цьому країна, яка займає позицією в діапазоні рейтингу розвитку демократії від 4,00 до 4,99, вважається країною з перехідним типом правління або змішаним режимом.

Виходячи з вищенаведених результатів досліджень, видно, що найнижчий рівень розвитку демократії в Україні було зафіксовано у 2002 році з рейтингом 4,92. Це дає підстави стверджувати, що у 2002 році українська «хвиля» демократизації, що відкочується, набула свого апогею, перебуваючи на межі переходу до когорти країн, які класифікуються як напівавторитарні (5.00-5.99).

Найвищий рівень розвитку демократії в Україні було зафіксовано у 2007-2008 роках на рівні рейтингу 4.25, і це є результатом дії другої української хвилі демократизації, що накочується, яка була породжена «помаранчевою» революцією. 

За іншим рейтингу «Freedom House» – Freedom in the World – 2008, що проводиться за такими двома критеріями, як політичні права і цивільні свободи, Україна єдина серед країн колишнього Радянського Союзу була віднесена до країн, які вважаються «вільними». За шкалою вимірювання від 7 (найнижчий рівень свободи) до 1 (найвищий рівень свободи) вона отримала оцінку “3” за рівнем дотримання політичних прав і “2” – за рівнем громадянських свобод. Статус «вільної» Україна отримала в 2006 р.

Проаналізувавши вищесказане можна стверджувати, що Україна пережила дві “хвилі” сплеску демократизаційних процесів – перша у 1991 році, коли відбулася консолідація суспільства, яка допомогла отримати Незалежність, що дозволило Україні стати на демократичний шлях розвитку. Саме тоді Україна спромоглася відійти від тоталітарного принципу побудови влади і плавно, без будь-яких революційно-кровопролитних дій, змогла перейти до побудови суспільства на основі демократичних цінностей. Тривала перша “хвиля” української демократизації десь приблизно до закінчення 1996 року. Року, в якому було прийнято Конституцію України.

Друга “хвиля” української демократизації була започаткована у 2004 році “помаранчевими” подіями, коли народ на Майдані відстояв своє демократичне право обирати і не дозволив повернути країну до авторитаризму. Помаранчева революція надала потужний імпульс поглибленню демократичних перетворень в українському суспільстві.

Між цими двома “хвилями” демократизації, що накочується, відбувся природній процес – «хвиля», що відкочується. Вона відзначалася спробами олігархічної еліти скорегувати демократичний напрямок розвитку українського суспільства в сторону так званої «сильної руки» – тобто авторитаризму. Значущими для даного періоду були трагічні випадки, коли гинули провідні політичні діячі та журналісти, які мали свою точку зору на події, які відбувалися в країні. Цей період відзначався значними утисками засобів масової інформації. Перша українська «хвиля» демократизації, що відкочується тривала, до початку «помаранчевих» подій кінця 2004 року.

На сьогодні друга «хвиля» демократизації, що відкочується в Україні набуває свого апогею. Україну виключили з категорії вільних країн у рейтингу американської неурядової організації «Freedom House». Згідно з щорічним рейтингом демократичних прав та громадянських свобод, Україну віднесено до категорії «частково вільних країн».

Крім того у щорічному рейтингу свободи слова "Репортерів без кордонів" Україна опустилася на 42 позиції і зайняла 131 місце, між Іраком (130) і Ізраїльськими територіями (132), нагадаємо, що в 2009 Україна розділила 89 місце разом із Сенегалом.

В щорічному «Індексі свободи слова-2010» розглядається 178 країн. Перші місця в рейтингу традиційно зайняли країни Північної Європи – Фінляндія, Ісландія, Нідерланди, Норвегія і Швеція. Росія покращила свою позицію до 140 (з 153 у 2009), Польща піднялася до 32 місця (з 37 в 2009), а Білорусь впала до 154 позиції (151 у 2009).

До того ж Україна втрачає позиції в рейтингу конкурентоспроможності. За даними Всесвітнього економічного форуму в даному рейтингу Україна у 2010 році опустилася з 82-го на 89-е місце.

Найбільш конкурентоспроможною країною світу знову стала Швейцарія. На другому місці розташувалася Швеція, третє місце зайняв Сінгапур. США які займали до 2009 року перший рядок рейтингу опустилися на 4-е місце. В десятку лідерів увійшли: Німеччина (5 місце), Японія (6), Фінляндія (7), Нідерланди (8), Данія (9), Канада (10).

Російська Федерація залишилася на минулорічному 63-му місці. Китай зайняв 27-е місце, просунувшись на дві позиції в рейтингу. На останньому місці розташувалася Республіка Чад (139).

Як повідомляє журнал Forbes, який в четверте склав рейтинг країн, найбільш привабливих для бізнесу то Україна суттєво втратила позиції привабливості для ведення бізнесу, зайнявши 97-е місце (75-е – 2009р.), розділивши його з Нігерією. При цьому 96-е місце зайняв Мозамбік, а Уганда - 100-е.

Перше місце зберіг торішній лідер – Данія, на другому – США, на третьому – Канада. Серед пострадянських держав Україну випередили Грузія – 64-е місце, Казахстан – 71-е, Азербайджан – 87-е, Киргизія – 90-е, Вірменія – 94-е і Молдова – 95-е. Росія зайняла 103-е місце в рейтингу.

Як повідомляється, у дослідженні Index of Economic Freedom, що за індексом економічної свободи України відноситься до категорії репресованих країн і займає останнє місце серед усіх держав європейського простору.

Отож, робімо висновки.

Ігор Макарук,

кандидат політичних наук,

для "Фіртки"