Кореспондент «Фіртки» задав традиційні ШІСТЬ ПИТАНЬ голові Івано-Франківської обласної ради, доценту, кандидату юридичних наук Василю Скрипничуку.
Хоча, за невимушеною розмовою ми й не помітили, як запитань виявилось дещо більше.
1. Пройшов час з часу обрання вас головою обласної ради. Вже можна підвести певні підсумки. Свого часу ходили чутки про те, що ваше обрання було в сфері інтересів народного депутата України Олександра Сича, який, йдучи у парламент, хотів зберегти впливи в облраді. Чи не вважаєте себе несамодостатньою фігурою? Як ви відчуваєте себе на посаді?
Мерсі, як казала Проня Прокопівна, за «компліман» стосовно несамодостатності. Я вас так само дуже сильно поважаю. А перебування на будь-якій посаді — це, насамперед, виконання певних обов'язків. У моєму випадку ці обов'язки чітко виписані у статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Тому я відчуваю себе людиною, яка має відповідні обов'язки і мусить їх виконувати.
2. Чи не відчуваєте різкого протистояння депкорпусу? Чи вдається вам його консолідувати, знаходити компроміси і точки дотику у протистоянні різних політсил, якими так вихвалявся ваш попередник?
Найперше, я, на жаль (чи на щастя), не знаю, хто з попередників чим перед вами вихвалявся. Різкого протистояння в обласній раді, на мій погляд, немає. Щоправда, окремі депутати чи окремі фракції стосовно шляхів вирішення певних питань мають різне бачення. Як це не парадоксально, можливо, звучить, але прийняття або навіть неприйняття радою рішення дуже часто і є тим компромісом, про який ви говорите. А консолідація депутатського корпусу, як правило, йде під час вирішення питань соціально-економічного характеру, які стосуються питань життєдіяльності усієї області.
3. За час вашої тимчасової відсутності в облраді траплялися певні незрозумілі громадськості події. То влаштовували показові розбірки серед депутатів, то намагалися поспіхом вирішити деякі кадрові питання. Чи вважаєте ви дії своїх соратників політично виваженими та доцільними?
Тут ми мусимо виходити із того, що кожен депутат ради є повноважним представником виборців. Він має свою думку, яку має право висловлювати і відстоювати. Як казав колись Вольтер: «Я можу бути незгодним з вашою думкою, але я віддам життя за Ваше право висловити її».
4. Ваші стосунки із губернатором. Не рідко постає питання: хто в області грає першу скрипку. Губернатор - в команді президента. Ви - представник націоналістичих сил. Як вам вдається досягти порозуміння у роботі?
Я так розумію, що мова йде про голову обласної державної адміністрації? Якщо так, то і в нього, і в мене є доволі конкретні, зафіксовані законами права, повноваження та обов'язки, які не дублюються. А хто на якій скрипці грає — це питання, на мій погляд, не є найважливішим у взаємовідносинах представників державної і представницької влади. Обласна державна адміністрація зобов'язана готувати проекти рішень, які обласна рада приймає або не приймає. У випадку їх прийняття державна адміністрація виконує ці рішення і звітує раді про їх виконання. Розуміння цих завдань і допомагає врівноважено вести кожному зокрема і спільно усю роботу. Повноважень, я думаю, вистачає усім. Окрім того, посади голови ради та голови адміністрації не є взаємозалежними одна від одної, хоча з питань виконання делегованих повноважень обласна державна адміністрація є підконтрольною і підзвітною обласній раді.
5. Яким ви бачите майбутнє області, України з огляду на суспільно-політичну ситуацію в державі?
Непростим. Але вірив і вірю, що наша держава буде мати добре українське майбутнє.
6. Ваша думка стосовно того, що окремі депутати від Прикарпаття, які б мали бути взірцем патріотизму та відданості національним інтересам, так легко готові поміняти народну довіру на сумнівні обіцянки?
Я підозрюю, що той наразі один депутат проміняв народну довіру далеко не на сумнівні обіцянки, а на щось більш матеріальне, щось таке як оті біблейські срібняки. Факт, звичайно, ганебний. Як ви бачили, одна зрада одразу потягнула за собою другу: після «тушкування» ця особа разом з комуністами і регіоналами підписала звернення, в якому визнала чи не ворогом України УПА.
7. Ви науковець. Як почуває себе науковець у політиці?
Якщо виходити з того, що сфера моїх наукових інтересів — конституційне право, а тема кандидатської дисертації - «Обласна рада в системі місцевого самоврядування в Україні: організація та діяльність», то дискомфорту немає. Окрім того, в українській політиці я також маю значний стаж — з 1989 року.
8. У вас були серйозні проблеми із здоров'ям. Кажуть, що зазвичай, після такого люди по-іншому дивляться на життя і переоцінюють своє минуле. Чи змінилося щось у вас?
Так, звичайно. Я став більше цінувати звичайні людські радощі, більше шанувати людську особистість. Стосовно переоцінки свого минулого, то, відносячись більш критично до себе, все одно розумієш, що те, що вже сталося, не зміниться. Я хотів би без зайвого пафосу привести слова нашого національного генія Тараса Шевченка: «Ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою», бо якби все повторилося, то я був би знову там, де виборювалося право української нації на самостійне життя.
9. Хто такий Василь Скрипничук поза роботою. Що для вас сім'я?
Захоплення — українська народна музика, художня література, спорт, гірський (Карпатський) туризм. Сім'я – це основа життя кожної людини. Разом з дружиною Галиною Іванівною виховуємо трьох дітей: старший — аспірант, середущий — студент-медик, дочка — студентка-фармацевт.
Об'єктивка ФІРТКИ:
Васи́ль Миха́йлович Скрипничу́к (* 22 червня 1958, село Маркова, Богородчанський район, Івано-Франківська область) — український політик. Голова Івано-Франківської обласної ради від Всеукраїнського об'єднання «Свобода» з 23 листопада 2012 року. Голова Івано-Франківської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.
