Вперше православним цю історію розповів грек, патологоанатом, що працював у медичній комісії при ООН. Комісія займалася унікальним випадком. Воскресінням людини з мертвих, у прямому сенсі цього слова.
Головний герой – дехто Ш. Д. – був багатим арабським шейхом із Саудівської Аравії. Його дружина була із заможного, знатного роду. Вони любили одне одного (буває й таке). Проте, не мали дітей. Ш. Д. дуже хотів спадкоємця. Він звертався до медиків, їздив із дружиною до Мекки, багато жертвував на побудову та відновлення мечетей. Не допомагало. Його рідні – та й традиція – наполегливо вимагали розлучення. Звісно, така перспектива чоловіка не сильно надихала.
Нарешті, все було вирішено. Подружжя вирушило у свою останню спільну подорож до Сирії, - поклонитися мусульманським святиням. У Дамаску вони найняли таксиста, який погодився повозити їх країною декілька днів. Почувши їхню історію, таксист порадив їм побувати у древньому жіночому монастирі під Дамаском, що називається Panaghia Saidnaya. Хоча монастир і православний, там знаходиться чудотворна ікона Маріам (Діви Марії), до якої приходять помолитися люди найрізноманітніших конфесій та поглядів. Особливо ж часто Вона допомагає бездітним родинам.
Ш. Д. попросив водія відвезти їх до монастиря, пообіцявши у випадку здійснення його молитви, пожертвувати монастирю та водію 80 і 20 тисяч доларів відповідно…
За дев’ять місяців у шейха народився син. Щасливий батько поїхав у Дамаск виконувати обіцяне. З водієм домовилися зустрітися в аеропорту. Той приїхав з двома охоронцями. Дорогою машина звернула у безлюдне місце. Шейха вбили. Розчленували тіло на п’ять частин (відрубали руки, ноги та голову). Гроші й дорогоцінності забрали. Останки нещасного поклали в багажник, щоб відвезти й заховати у більш безпечному місці.
За декілька кілометрів машина заглухла. Повз проїжджала людина, запропонувала допомогу. Їй грубо відмовили. Людина відчула недобре й зателефонувала до поліції. Трійцю зловмисників застали зненацька. Проте, справжній шок був попереду. Коли на вимогу поліції убивці відкрили багажник, і нерухомий, залитий кров’ю труп заворушився, ожив і, похитуючись, став на ноги.
Перші слова Ш. Д. були: «Щойно ця сама Панагія закінчила зашивати мені шию, ось тут…». Пізніше аравієць розповідав, що бачив усе, що з ним відбувалося. Проте, ніби зі сторони. Увесь час він, за звичкою, молився Богородиці. І, за словами шейха, Вона зшила його тіло та оживила за допомогою Свого Сина.
Перше обстеження постраждалого проводили місцеві лікарі в Дамаску. Вони підтвердили: шви дійсно накладені зовсім нещодавно. Дивувалися тому, що з’єднано все, - навіть нервові закінчення та найменші судини. Потім до справи підключилися американські військові медики. Дійшли висновку, що Ш. Д. було зшито за допомогою якихось, іще невідомих людству технологій. Інформацію засекретили.
Троє убивць позбулися розуму. Шейх та його рідні стали православними. За деякими даними, чоловіка засудили до страти – за відступництво від ісламу та проповідь християнства. Дані неперевірені, проте, з огляду на законодавство ряду ісламських країн, це дійсно можливо…
