12-річний син учасника АТО з Херсонщини Максим Кулик особисто подякував Іванові Козаку — учневі Тлумацької гімназії за лист підтримки, якого він написав його батькові.
Близько 100 дітей бійців АТО з різних районів Херсонщини приїхали на відпочинок до Прикарпаття. Серед них — Максим Кулик, для якого ця поїздка була особливою не лише тому, що він вперше побував в іншому регіоні України та побачив ліс і гори, адже живе в степовому краї, пише газета Галичина.
Основною метою для 12-річного херсонця було зустрітися із прикарпатцем, лист якого потрапив до Максимового батька — бійця АТО Олега Кулика. Кілька речень із фотографією автора листа, майже однолітка його молодшого сина, не просто зворушили воїна, а й допомогли у надзвичайно складний період після важкого поранення мобілізуватися і повернутися на фронт захищати Україну.
Допомогти своєму учневі взялася заступник директора з виховної роботи Чаплинського навчально-виховного комплексу «школа—гімназія», вчитель української мови і літератури Валентина Литвиненко, яка супроводжувала дітей бійців АТО у поїздці на Прикарпаття. Оскільки хлопець на ці кілька днів став частиною родини у с. Радчі Тисменицького району, вона звернулася із проханням до керівництва району організувати зустріч із тлумаччанином Іваном Козаком. Цю пропозицію одразу ж підтримали голова Тисменицької райдержадміністрації іван Семанюк, начальник відділу освіти Тисменицької РДА Світлана Шарабуряк та чільник Тлумацького району Володимир Габурак і керівник відділу освіти Тлумаччини Володимир Пеник.
28 квітня на 14-річного Івана із патріотичним прізвищем Козак чекав сюрприз. Бо на один із уроків у Тлумацькій гімназії до 5-го (9-го) класу завітали поважні гості, а серед них — син бійця АТО, який отримав його лист. Усі почули зворушливу історію цього листа.
У листопаді торік у Тлумацькій гімназії організували акцію «Напиши листа солдату». Серед тих, хто висловив слова підтримки мужнім захисникам України, був і Іван Козак. Підліток з мирного регіону хотів з перших уст почути правду про війну та зрозуміти, чи такою є фронтова дійсність, якою подають її з екранів телебачення. Тож сподіваючись на відповідь, написав свою адресу і номер телефону. За тиждень йому повідомили, що лист дійшов до адресата.
Історію героя-захисника Олега Кулика розповіла Валентина Литвиненко. 45-річний батько чотирьох дітей майже з перших днів неоголошеної війни пішов добровольцем на фронт. В одному із боїв під Донбасом був важко поранений: пошкоджено внутрішні органи, а найбільше — обличчя: очі, щелепи, вибиті зуби. Два місяці він лікувався в одеському госпіталі. Трохи побув удома з родиною та незабаром знову повернувся боронити Україну. Лист від хлопця зі словами підтримки та віри в українських військових, що зможуть відстояти країну та повернути мир на рідну землю, додав йому бойового духу, сили і наснаги. Відтак у надзвичайно короткий для таких поранень кількамісячний термін боєць знову повернувся на фронт. «Перемога буде за нами, й українські діти житимуть у суверенній, незалежній і мирній Україні». Ці слова Олег Кулик говорив учням Чаплинської гімназії під час зустрічі. Їх повторила вже для тлумацьких учнів пані Валентина. Бо жителі півдня, як і заходу, прагнуть одного й того самого — єдиної України.
Максим передав слова подяки від батьків та вручив своєму новому приятелеві подарунок. Долаючи хвилювання, він поділився враженнями про новий для нього гірський регіон, від якого до його домівки майже дев’ять сотень кілометрів, трохи розповів про себе. Він цікавий та активний, любить музику, займається в духовому оркестрі, у складі якого торік здобув призове місце на престижному обласному конкурсі.
Зворушений цією історією директор Тлумацької гімназії Павло Сова запропонував зарахувати сина воїна АТО Максима Кулика почесним учнем цього навчального закладу. Його пропозицію одразу ж підтримали присутні.
