Сезон балів і маскарадів. Як це було "за Польщі"

 

/data/blog/96491/b6c899eb181b1e613e5da73b2ffe5b9b.jpg

 

З настанням Нового року в Галичині відкривався сезон балів і маскарадів, який розпочинали поляки, а після українського Різдва підхоплювали й українці. Адже українська і польська громади святкували Новий рік та Різдво у різний час, так як католики користуються григоріанським календарем, православні й греко-католики тримаються юліанського.

 

У Станиславові початку ХХ століття бали організовувалися «Товариством Руських женщин» [орфографію збережено – Н. Х.]. Станиславівські українські бали проводилися в залі Міщанського казино, що на вул. Сапіжинській, 12 (тепер – Незалежності), чи в залі Д. Єгера, що на вул. Газовій (тепер – Дністровська).

 

Вхід на бал становив 2-3 корони від особи. Гроші, зібрані на балах, витрачалися на благодійність. Наприклад, під час балу в Станиславові 6 лютого 1900 року було зібрано 200 корон, які пішли на користь Руського дівочого інституту.

 

Запрошення на бал розсилалися попередньо. На запрошеннях обов’язково вказувався стрій одягу – бальний, «візитовий» чи народний. Бали вражали чисельністю учасників – від 50 до 90 пар, відвідували їх навіть мешканці навколишніх сіл. Тривали танці до 5-7 години ранку. Вхід на бал зі зброєю був заборонений, за цим слідкувала поліція.

 

Дівчата відвідували вечірки тільки у супроводі старших членів родини, інакше могли зажити недоброї слави.

 

До балів готувалися, відвідували танцювальні курси. Часто танцювальні гуртки організовувалися у школах та гімназіях.

 

Новорічні карнавали щороку вирізнялися оригінальністю, мали певну тематику. У 1928 році, наприклад, карнавал був авіаційно-морський, організований Польським зв'язком залізничників. Цікаво, що список запрошених пань заздалегідь друкувався у газеті «Кур'єр Станіславівський».

 

Для дітей влаштовували «балики костюмовані».

 

На відміну від традиційних балів, українські вечорниці з танцями, поширені в Галичині у першій половині ХХ століття, були демократичнішими і в доборі учасників, і у правилах проведення.

 

Танцювальна частина таких забав проходила переважно після урочистих промов та концертів, інколи – після аматорських вистав. Вхід на концерт був безкоштовний, при змозі вносилися добровільні пожертви. А ось сама забава з танцями була платною, інколи вхід для пань був дешевшим, ніж для кавалерів. Працював буфет «у власнім заряді», тобто за власний кошт. Завжди у запрошеннях вказувався стрій одягу. Інколи вимагалося, щоб пані знімали капелюшки. Часто забави з танцями тривали до світанку.

 

Зазвичай городяни старалися приходити зі своїми парами, а не поодинці. А якщо навіть панночка прийшла без кавалера, вона ніколи не «підпирала стіну»: юнаки-організатори забави наввипередки запрошували до танцю. Старше покоління нерідко залишалося невдоволеним поведінкою молоді на танцях. Молодь надавала перевагу закордонним танцям, таким як кадриль чи «лянсієр», і рідко танцювала коломийку чи інші національні танці.

 

А завершувала сезон балів і карнавалів Старокавалєрська вечірка, яка проходила щорічно у лютому. Розповіді про проведення цієї забави знаходимо у лютневих випусках газети «Кур’єр Станиславівський» за різні роки.

 

Це була, за словами газетярів, завжди «елегантна і красива забава». Неодружені чоловіки на цій вечірці мали надію знайти свою другу половинку, зрештою, це і було основною метою цього вечора. Ошатна публіка заповнювала зал, дами вражали своїми туалетами.

 

Працював буфет, цілий вечір без перерви грав польський академічний оркестр. І ще цікава деталь – газети докладно описували пишні наряди пань.

 

Забава проводилася зазвичай у залі Зв’язку польських залізничників, який був розташований на вул. Вірменській (тепер – вул. Мельничука), або ж у залах польського Казино на вул. Каземирівській, 10 (тепер – вул. Гетьмана Мазепи).

 

Вхідний квиток на вечір становив 5 злотих, студенти платили по 2 злотих. Дохід від забави йшов на благодійні цілі, наприклад, у 1927 році 1057 зл. передали у станиславівський дім сиріт.

 

Відвідувати Старокавалєрський вечір було обов’язком нежонатих чоловіків. Якщо ж «невиправні старі кавалєри» під різними приводами не приходили на забаву, їхні прізвища друкувалися в пресі як злісних противників сімейного життя. Інколи «старі кавалєри» спростовували звинувачення через газету і підкреслювали, що за свій нежонатий стан вони сплачують податки. Така переписка у газетах могла тривати і протягом березня.

 

Цікавим є пояснення «твердих» холостяків, чому вони не хочуть одружуватись, які надруковані в газеті «Кур’єр Станиславівський» від 26 лютого 1911 року. Пан С. звинувачував панночок у надмірному захопленні нарядами, капелюшками, модою, концертами, театрами, повістями про кохання і відмовлявся тяжко працювати для задоволення жіночих примх. З ним погоджувався пан Л., який вважав, що жіночі потреби зростають швидше за його доходи. Пан П. К. розповів, як вирішив перевірити почуття своєї нареченої і сказав їй, що втратив усі свої заощадження. Після цього наречена повернула пану П. К. перстень і відмовилася виходити за нього заміж.

 

Цей випадок остаточно відбив у пана бажання одружуватися. Найбільш досвідчений холостяк д-р. К. вихваляв переваги одинокого способу життя і назвав жонатих товаришів «машинами для заробляння грошей», безнадійно втраченими для чоловічої компанії. Улюбленим місцем відпочинку старих кавалєрів була кав’ярня «Юніон» на вул. Сапіжинській, 4 (тепер – вул. Незалежності).

 

Списки «старих кавалєрів» перестали публікуватися в пресі з 1934 року, відколи Старокавалєрський вечір набув великої популярності і нежонаті пани стали залюбки відвідувати організовану для них забаву. Але чи женилися? Про це тогочасна преса замовчує.

 

Наталія Храбатин


Коментарі (0)

20.08.2025

Гендиректорка ПрАТ «Сегежа Україна» передала синові активи підприємства за 184 мільйони гривень, обійшовши санкції та завдавши державі збитків. Що стоїть за цією схемою? Фіртка з'ясовувала деталі кримінального провадження та схему, яка, за версією слідства, допомогла обійти санкції проти російських акціонерів.

1710
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1606
10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1284
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

2542
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

6175
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

5106 25

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

407

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

504

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

599

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

1242 1
19.08.2025

Цьогоріч на Івано-Франківщині зафіксували зниження виробництва меду та скорочення кількості бджолосімей. Водночас споживчі ціни продовжують зростати.  

1761
15.08.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

741
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

579
19.08.2025

У Гошеві відбудеться молодіжна піша проща, присвячена молитві за Україну.  

543
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1468
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

904
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

965
05.08.2025

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

1001
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

868
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

666
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

739
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

759