Сервус, товариство!
Так склались обставини, що зараз ми, як і весь світ, занурились у боротьбу з вірусом і за тим не зауважили кардинальних змін, що відбуваються у суспільстві.
Не відкрию вам Америки, якщо скажу, що багато жителів Галичини мають дачі або городи, чи будиночки в селах, звідки більшість нас родом. Я не виняток, вважаю, що мені пощастило мати “до кого поїхати в село” та зайнятись трудотерапією впродовж вихідних.
Трохи передісторії
Два роки тому задумався над тим, щоб переїхати жити в село. Тоді для себе окреслив кілька викликів, які відвернули мене одразу від мого задуму:
- Примітивна інфраструктура: погані дороги та транспортне сполучення;
- Відсутність 4G інтернету, неможливість “бути на зв’язку”;
- Відсутні можливості для зайнятості молоді;
- Небажання жителів сіл змінювати своє середовище.
.jpg)
Якщо умови для себе ми можемо створити у межах подвір’я, то вплинути на ремонт дороги до села вкрай важко. Як і практично неможливо домогтись якісного пасажирського сполучення. Зі свого досвіду скажу, що оператори мобільного зв’язку теж не поспішають ставити вежі 4G зв’язку, навіть якщо їх дуже просити, а кабельний інтернет не у кожному селі є. У нас - немає.
Факт того, що жителі сіл більш консервативні - нікуди не забереш. Зазвичай старшим людям, більшість яких й живе в селі, важко пристосуватись до інновацій, які можуть полегшити їм життя: від обробітку землі до створення додаткових джерел заробітку. Не кажучи про кооперативи та об’єднання для досягнення кращих результатів в тому ж таки сільському господарстві. Проте, є вже перші випадки вдалих кооперацій на селі, котрі дають позитивний результат. Яскравий приклад - село Чесники на Рогатинщині.
Та це, на жаль, не дуже впливає на “середню температуру по палаті”...
Зміни почались...
Але не все так просто. Тому є про що писати. Сьогодні село, стикнувшись з чудовими можливостями, отримало шанс на відродження.
.jpg)
Більшості людей на карантині перебувають вдома, не мають можливості виїхати на вихідні чи працювати дистанційно. У Facebook ми бачимо багато жартівливих постів на ту тему, креативні ідеї українців у їхньому прагненні “вийти на свіже повітря”.
Краще почуваються люди, котрі живуть в приватному секторі та мають можливість проводити час на подвір'ї, поратись на прибудинкових територіях. Ну і зовсім не мають часу сумувати люди, котрі живуть в селі. Чому? Бо робота є завжди - підтвердять жителі сіл!
Можливості
Села стають для мешканців міст центром рекреації на час карантину. Сприяє цьому також економічна криза, котра стимулює людей інвестувати кошти та працю у вирощування городини, щоб в тяжчі часи прогодувати сім’ї. Благо, українці завжди вміли працювати на землі, тому всі мають елементарні базові навички та нікому не доводиться вчитись цьому ремеслу.
Село стає саме тим місцем, яке зараз може дати українцям істотні переваги та посприяти виходу з карантину. Чисте повітря є чи не найбільшою перевагою села: ви завжди можете вийти в ліс чи поле, вдихнути на повні груди та насолодитись красою довкола. Весняні пейзажі особливо зачаровують.
Для більшості ж людей, село залишається джерелом поповнення харчових запасів. А цього року, як ніколи, спостерігаю істотне пожвавлення на городах: люди садять картоплю та інші овочі, сіють зелень. Звернув увагу, що почали обробляти городи, котрі вже довгий час були занедбані. Картина, яка мене сильно вразила - кількість транспорту, що їхав з Франківська за місто у п’ятницю після Великодня: про карантин, таке враження, уже всі забули. Це очевидний показник того, що люди “повертаються до села”. І це прекрасно.
Для заробітчан зараз постало питання чим зайнятись в Україні поки влада намагається створити “рабство”.
Село для них стає чудовою можливістю стартувати, започаткувати власну справу, займатись тим, чим зазвичай займаються на чужині. Тільки тепер уже вдома на своїй землі, маючи можливість бути з рідними. Це також чудова нагода відродити наші села руками самих селян: поїздили по світу, тепер “свою хату” час будувати. Багато зараз успішних сіл якраз починали відроджуватись, коли жителі повертались із заробітків та започатковували власну справу, показуючи добрий приклад сусідам, котрі підхоплювали ініціативу.
Для людей, котрі живуть у квартирах цінно мати власний будинок. І село дає таку можливість. Село може стати чудовим місцем для міських інтровертів, котрі шукають можливість ізолюватись від суспільства, на чистому повітрі. Для тих, хто не має свого будинку за містом зараз є чудова нагода придбати. Мій товариш Іван Паламарчук досліджував це питання та створив підбірку таких можливостей в мальовничих місцях області, з котрими можна ознайомитися тут.
Одного разу мені вдалось змінити свій погляд на життя у селі й тепер я зауважую дуже багато цікавих речей, котрі пов’язані з селами в Галичині. Тому в цьому блозі я ділитимусь з вами цікавими фактами, ідеями та історіями про села та можливості, які зараз з'являються. Точно розкажу вам про кількох файних людей з наших країв, котрі вже щось роблять в селі. Покажу, як праця в селі виглядає і хто з того що має. Робитиму колоритні фото, які не залишаться поза вашою увагою.
Якби-сти мали якісь думки чи ідеї, то пишіть мені сюди. Також мені цікаво десь поїхати й побачити щось нове, познайомитись з кимось цікавим і просто помилуватись красивим нашим краєм.
Будьте здорові!
.jpg)
