Секрети фінської школи: як там викладають математику дітям

Упорядкування та принципи фінської освітньої системи є зразковими для багатьох країн світу. У 2022 році, згідно з рейтингом PISA, Фінляндія увійшла в десятку провідних країн за рівнем математичної грамотності. А за підсумками опитування OECD Education at a Glance, 88% фінських учнів заявляють, що люблять ходити до школи і не бояться математики.

Фінські школярі майже не потребують додаткових занять. А от для українських дітей репетитор з математики є досить часто затребуваним. Адже математика до того ж є одним з обов’язкових предметів НМТ. Проте не варто думати, що для хороших знань з цього предмету потрібні якісь особливі здібності.

Фіни знають, як мотивувати дітей математикою. Про ключові методи викладання цього предмета у Фінляндії і поговоримо далі.

Навчання через гейміфікацію

Понад 95% усіх вправ та завдань мають ігровий характер, що вже саме по собі може зацікавити дітей. У кожній із вправ є елемент змагальності, цікавий сюжет або ж мотиваційна нагорода. Відтак дитина буде повністю залучена у процес.

Ігри для старших учнів мають більш інтелектуальний характер. Вони спрямовані на дослідження, креативне мислення та пошуки різних варіантів розв’язань. Діти можуть змагатися між собою, взаємодіяти в команді чи представляти свої проєкти по одиниці.

Водночас фіни не надто фокусуються на комп’ютерних програмах та додатках. Наприклад, в одному з інтерв’ю українським виданням вчитель з Фінляндії Макке Леппенен наголосив, що в школі популярною є математична платформа Eduten, яку, однак, використовують лише раз на тиждень. Це робиться з метою убезпечити здоров’я дітей від перевантаження цифровим навчанням.

Математичні ігри онлайн

Вже згадана нами платформа містить понад 20 тисяч різноманітних (близько 150 видів) математичних завдань для учнів початкової і середньої школи. Школярі обирають завдання за рівнями: це вкрай важливо. Учень проходить поступовий шлях розвитку та може відстежувати свій прогрес на кожному кроці.

Цей освітній майданчик є не просто тренажером, а й інтелектуальною системою, яка підлаштовується під кожного учня і стимулює інтерес до математики. Платформа аналізує відповіді – й рівень складності адаптується автоматично. Учень отримує миттєвий фідбек: коли помиляється, система дає чітке пояснення правила.

Платформа на 90% гейміфікована. За правильно виконані вправи учень отримує бали, нагороди, віртуальні значки, що мотивує краще за звичайні оцінки. Є внутрішні «челенджі» та рівні складності, як у грі.

Навчання через практику і життєві ситуації

Ще один головний аспект вивчення математики за фінськими стандартами. Будь-яку математичну тему діти розглядають через конкретні життєві ситуації. Наприклад, дроби вивчаються через приготування їжі (вирахування пропорцій), відсотки – через покупки, геометричні фігури – через конструювання моделей тощо.

Це формує усвідомлення користі математики у реальному житті. Вийшовши у світ, дитина зможе за допомогою прикладних знань справлятися з різноманітними побутовими труднощами.

Замість звичного навантаження задачами фіни надають перевагу регулярній груповій роботі, проєктам, креативному мисленню. Це дозволяє з легкістю включатися у професійні завдання та адаптуватися до робочого колективу.

Персоналізація навчання та індивідуальна підтримка

Фіни не орієнтуються на загальні стандарти, а враховують особистість й інтелектуальні дані кожного учня. Це відбувається через персоналізовані завдання та пояснення матеріалу. Як сказав би Макке Леппенен, до учнів не застосовується так зване фіксоване мислення, а значить:

  • дітей не порівнюють, а мотивують
  • вчителі наголошують на якості процесу, а не результату
  • школярів намагаються зацікавити – природно й без тиску
  • якщо хтось відстає, працює асистент учителя, який пояснює додатково
  • якщо учень випереджає інших, отримує завдання на логіку і стратегічне мислення

Кожна дитина працює у звичному для неї темпі, отримуючи завдання свого рівня й достатньо уваги від педагога. А тому вона хоче й далі навчатись та виконувати навіть більше вправ, ніж того вимагає шкільна програма.

Акцент на якості, а не на кількості

Фінські учні у порівнянні зі школярами багатьох країн світу вивчають менше тем, однак розглядають їх більш ґрунтовно. Виконання великої кількості практичних завдань дозволяє дуже добре засвоїти матеріал.

Фінські учні, між іншим, мають найменшу кількість домашніх завдань. В цілому на домашню роботу вони витрачають не більше 30 хвилин. Адже в основі вивчення математики лежить розуміння суті законів, а не механічне розв’язання задач. Водночас діти не перевантажені зубрінням і теорією.

Реклама


13.05.2025 1640
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

766
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1553
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1619
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1407
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3568
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2357

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1059

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1364

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1438

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2754
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

654
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6349
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6334
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

595
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

812
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1008
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1783
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6979 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

367
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1078
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1745
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1991