Саботаж на Набережній

 

/data/blog/61124/11238da0cd716e7a8140b774e5c0cfd1.jpg

 

Без перебільшення, весь Івано-Франківськ зараз слідкує за перебігом подій довкола ремонту багатостраждальної «дороги смерті» Набережної імені Василя Стефаника. Після того як за два дні було прокладено 1 кілометр «бетонки» - основи дорожнього покриття, яке на десятиліття гарантуватиме якість дороги, дрожники фірми «ПБС» «вперлися» в ділянку на якій вони залежать від суміжників.

 

«Вчора, роботу ресайклера та важкої техніки на вулиці Набережній було призупинено через непрофесійність працівників газової служби та водоканалу, які розрили комунікаційні мережі, а от засипати з дотриманням відповідних державних норм не змогли, бо не мають потрібної техніки», - розповідають дорожники.

 

Начальник служби автомобільних доріг ТК «Буковель», обурений непрофесіоналізмом газової служби та водоканалу і наголошує, що це схоже, ні більше ні менше, як на саботаж.

 

«960 метрів основи на Набережній зроблено, але через газовиків та водоканал роботи призупинено. В неділю «раптом» було розрито з невідомих причин труби газопроводу та каналізаційні мережі на ділянці дороги від муніципального центру дозвілля до вулиці Кармелюка. Після завершення робіт, ями планували просто засипати землею та піском!!! Без утрамбування та укладки, що в свою чергу в майбутньому призвело б до руйнування основи, яку ми робимо. Не знаю як це кваліфікувати – свідомий саботаж чи непрофесійність», – наголошує Михайло Литвинюк.

 

Як виявилось ні газовики, ані представники водоканалу навіть не мають відповідної техніки для трамбування землі, аби вона в майбутньому не дала осадку. Керівництво «ПБС» прийняло рішення, аби не відставати від запланованого графіку робіт та дотриматись усіх норм будівництва засипати ями власними силами та з дотриманням технології.

 

«Яскравий  приклад халатного відношення до технологічності виконання робіт бачимо зараз на Набережній. Декілька років тому на ділянці від вулиці Флотської до Кармелюка було прокладено колектор, але не утрамбовано так як треба, поверх кинули асфальт і він відповідно провалився! – осів як мінімум на 3-4 сантиметра і вся дорога завалена в одну сторону», - обурені робітники.

 

«Саме недотримання елементарних норм згідно державних будівельних норм по засипці мереж і призвело до руйнування дорожнього полотна», – наголошує М.Литвинюк. - Всі мережі повинні засипатися з трамбуванням. Їх ніхто в Франківську не трамбує, бо немає чим трамбувати. Навіть генпідрядник, переможець тендеру, який має підряд на два кілометра нових траншей, не має техніки для виконання цих робіт! Виникає питання – яким чином буде виконано роботи і наскільки це буде зроблено якісно?»

 

На разі фірма «ПБС» виконує роботи по засипанню ям та підготовці дороги до будівництва основи самостійно, у відповідності до будівельних норм.

 

«Кожна труба мережі спочатку засипається піском з метою не пошкодження її ізоляції, проливається водою для того щоб пісок зайшов під трубу з пересипкою верха труби хоча б на 20 сантиметрів піском. Це все має утрамбуватись так званою віброногою (трамбівка глибокої дії). Над трубою засипаємо шаром піску з віброплитами, а далі досипаємо щебенем до відмітки дороги і затрамбовується вальцевим катком. Це так повинно бути згідно технології, але чого в Івано-Франківську ніхто не робить», – розповідає М.Литвинюк.

 

Якби все відбувалось за графіком то на відрізку від вулиці Берегової до вулиці Кармелюка вже була повністю збудована основа. Проте, складається враження, що комусь дуже не вигідно, щоб ремонт відбувся якісно і в строк. Кому саме? Можна лише здогадуватися…

 

Нагадаємо, що навколо Набережної «бої» по тому, щоб зламати корупційні схеми тривали з червня поточного року. Нардеп Олександр Шевченко, втрутившись в ситуацію ще в червні, домігся таки того, щоб корупційну складову в 20 мільйонів гривень забрати з попереднього кошторису в 57 мільйонів гривень. «Зараз дорога будується за 38 мільйонів гривень, при чому з влаштуванням тротуарів, озелененням та освітленням… Думаю, що після Набережної ми і надалі будемо ламати корупційні схеми в місті. Ми за короткий час зробимо і інші дороги в Івано-Франківську справді європейськими», - переконаний народний депутат.

 

 

 

 


15.10.2014 1570 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1761
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

810
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1081
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1507
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2725 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3818

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

916

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

519

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

385

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1070
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5671
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5225
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10604 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1190
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7574
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

937
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1096
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15850
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

339
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1419
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1843
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1743