Заступник голови Івано-Франківської ОДА Руслан Гусак розповів кореспондентові «Фіртки» про перспективи голосування Івано-Франківською обласною радою питання затвердження угоди про видобуток сланцевого газу на території області та про нещодавнє відвідання в складі делегації області Канадської провінції Альберта, де багато питань приділялося саме сланцевому газу…
Руслане Олеговичу, відомо, що 20 вересня відбудеться позачергова сесія Івано-Франківської обласної ради. Які ваші прогнози по ключовому голосуванню щодо дозволу видобутку сланцевого газу на території області?
Маю велике сподівання, що депутати проголосують за це рішення. Тим більше, що Міністерство екології та природних ресурсів України врахувало більше 20 поправок робочої групи облради до Угоди про видобуток сланцевого газу повністю і 20 частково.
Але є якесь розуміння, – які саме фракції до чого схиляються – голосувати «за» чи «проти»?
Я не володію інформацією про кулуарні якісь розмови, але сподіваюся на позитивне голосування. Тому що здоровий глузд говорить про те, що всі аргументи «проти» - надумані та інспіровані, не мають під собою жодних реальних підстав. А аргументів «за» - маса.
Наприклад, при прийнятті позитивного рішення сесією, 10 відсотків видобутку газу від державної частки буде залишатися області – це будуть додаткові надходження до обласного бюджету – а це 200-300 мільонів гривень щороку лише на початковому етапі – на стадії розробки (загалом процес включає три етапи: геологічне вивчення, потім – пробна стадія розробки, і далі – промисловий видобуток). А це якраз кошти на соціальну сферу, дороги. Це і робочі місця з високою зарплатою, власне у видобуванні і суміжних галузях...
Який досвід ви і делегація Івано-Франківщини отримали в Альберті?
Дружні стосунки і співпрацю між Івано-Франківською областю та провінцією Альберта започаткував Михайло Васильович Вишиванюк ще в часи своєї першої каденції на посаді голови ОДА, - якщо не помиляюся – в 2003 році, він вперше відвідав Альберту… Тоді прем’єр-міністр Альберти, до речі, був українського походження… Потім було ще декілька візитів в 2004 році. І зараз, вже за нової каденції, одна із перших поїздок Михайла Вишиванюка була саме поїздка до Канади.
Це була поїздка з метою відновити те, що було втрачено за попередні роки з 2004-го року?
І так можна сказати…
В складі делегації, яку очолював Михайло Вишиванюк були економісти, представники виконавчої та представницької влади.
В канадській провінції Альберта проживає 4 мільйони населення, причому майже 10 відсотків населення тут – українці, - 330 тисяч чоловік.
Альберта при цьому займає четверте місце в світі по видобутку і експорту газу. Тобто – це потужна територія, багата провінція. Люди там досить добре живуть – ВВП на душу населення складає близько 75 тисяч доларів, - це високий показник, на 25 відсотків вищий, аніж в середньому по Канаді і, навіть, на 10 відсотків вищий за середній показник США.
Нас приймали на рівні віце-прем’єра Альберти. Прем’єр-міністр на цей час була в Південно-Східній Азіі – тому що вона лобіює продажі продукції, що виробляється в Альберті, на міжнародних ринках. Нас приймав віце-прем’єр-міністр Альберти пан Лукашик – цікаво, що в нього батько українець, а мама полька, він говорить по українськи, по польськи… І саме він відповідає в уряді Альберти за питання паливно-енергетичного комплексу, є їх куратором.
Наше найперше питання було до нього – саме питання екологічної безпеки при видобуванні сланцевого газу і далі – ставлення до його видобутку уряду Альберти загалом. Його відповідь була наступна – «Уряд Альберти намагається йти в ногу з часом – ми за нові технології, ми за те, щоб ці технології впроваджувалися в життя і заробляли гроші, приносили прибутки людям, спільноті… АЛЕ, якщо ці технології несуть хоча б якусь реальну суттєву загрозу навколишньому природньому середовищу – ми від такого проекту, від таких технологій однозначно відмовляємося». Тобто – для них екологія на першому місці.
Відомо, що Канада взагалі є однією з перших країн в світі, яка реально дбає за екологію…
Так. Альберта добуває сланцевий газ вже близько 10 років. Вони якраз були одними із перших, хто започатковував видобуток сланцевого газу, разом із Сполученими Штатами.
Станом на сьогоднішній день жодних проблем з видобутком сланцевого газу немає.
Що ще цікавого було в Альберті, якісь проекти, угоди?
В Альберті, а саме в Едмонтоні є університет, який є одним із провідних в Канаді – рік навчання там коштує близько 20 тисяч доларів – а рівень і статус університету напряму залежить від ціни навчання… І ми також були в цьому університеті. Одне з питань, яке нас там цікавило – це саме сланцевий газ. Ми спілкувалися на цю тему з професіоналами, науковцями, які впроваджували технології видобування газу в життя, супроводжували, досліджували. Тобто – це не якісь типу наших «самозваних» «екологів» (в лапках), а світові авторитети… - Жодних застережень щодо видобутку сланцевого газу вони не назвали.
Ми підписали меморандум про те, що наступного року ми будемо в співпраці з університетом Альберти відкривати факультет сланцевого газу в нашому Університеті нафти і газу.
Цікаво, що в університеті Альберти є факультет екології людини. Вони якраз вивчають вплив людини, і зокрема вплив нафто-газовидобування на екологію. В цьому напрямку також є домовленість, що наступного року ми відкриємо факультет екології людини, який буде займатися в тому числі питаннями впливу видобутку сланцевого газу на екологію, на навколишнє середовище.
Друга делегація, яка відвідає Альберту буде складатися з відповідних фахівців Університету нафти і газу, можливо і ректор поїде – Євстахій Іванович Крижанівський… Поїздка планується на другу половину жовтня. І метою її буде – перевести наші попередні домовленості в практичну площину.
В нас інколи в коментарях до статей на «Фіртці» читачі пишуть, що ці всі поїздки за кордон – різновид «туризму», який нічого реально не дає…
Так можуть говорити тільки невігласи… «Спочатку було Слово…» Все в світі вирішується через комунікації, через прямі контакти, через пряме спілкування. Не все приносить результати «вже і негайно», але без комунікації із світом ми приречені відстати від цивілізованого світу «на завжди». Чим більше таких угод, поїздок, знайомств – тим більше шансів рухатися в ногу з рештою світу.
Я от привів приклад – прем’єр-міністр Альберти на час нашого візиту перебував в Південно-Східній Азії…
Чи є якась інформація щодо загальної кількості скважин по видобутку сланцевого газу і відсоток де є якісь проблемні речі – зокрема з екологією… В ЗМІ кількість скважин оцінюється в 5 тисяч…
Щодо кількості свердловин – оцінювати можна, але, думаю, що це закрита інформація тих транснаціональних корпорацій, які займаються видобутком. Щодо ризиків, якби вони були, то шуму було би вже на весь світ…
Ну є в інтернеті якийсь американський фільм про те, що на якійсь свердловині є проблем в людей, що живуть поряд, в радіусі кілометра, з питною водою…
Так, є таке щось… Але є великі сумніви, як щодо походження цього фільму, так і до правдивості інформації в ньому. Зрозуміло, що мова йде про конкурентну боротьбу, про великі втрати корпорацій, які «не встигли», чи то «проспали» новітні технологічні розробки… Вони вам ще не такі фільми «намалюють»… І про криниці, і про річки…
Але що говорять фахівці, а не партійні «екологи»,– водоносні шари, з яких береться питна вод, не є глибшими за 200 метрів від рівня землі. 130-160 метрів – глибших свердловин питної води практично немає. А криниці – це верхні водоносні шари – до 10-15 метрів. А глибина залягання сланцевих газів, за попередніми оцінками, є глибшою 2,5 кілометрів. І до 4,5 кілометрів.
Дехто каже, що для видобування сланцевого газу будуть використовувати стільки води, що річки обміліють або і «висохнуть».
Ці «жахи» також абсолютно безпідставні.
На сесії обласної ради, яка розглядала питання видобутку сланцевого газу, виступав і міністр екології та природних ресурсів України Едуард Ставицький, який, до речі і раніше був міністром екології, а ще раніше – керівником підприємства «Надра України», - тобто все «зійшлося» в одній людині, - фахівець найвищого класу, який володіє всією інформацією щодо корисних копалин, водних запасів в Івано-Франківській області. Тоді на сесії він сказав, що питання води в проекті видобутку сланцевого газу на Івано-Франківщині взагалі не стоїть.
Є така точка зору, що нам не треба ніяких інвестицій, ніякого сланцевого газу, краще нехай буде «первозданна» природа, і ми, як прадавні українці, будемо тут орати-сіяти-полювати-ловити рибу… «і буде нам добре».
Це крайність. І звучить це вже навіть кумедно. Ми завжди нарікаємо, що в нас не вистачає коштів на розвиток соціально-економічної сфери в регіоні. Тобто – школи, дитячі садки, медицина, дороги, заклади культури, в тому числі різного роду надбавки до пенсій, зарплат… Якщо таке додаткове вливання коштів до бюджету буде, і це будуть наші власні кошти, то ми можемо сесією обласної ради приймати рішення про спрямування частини коштів туди де є нагальна потреба, чи для тих верств населення, які найбільше потребують додаткової підтримки.
Кажуть, що от деякі країни Європи відмовилися від видобутку…
…Але є інші приклади.
Така ж аналогічна угода була заключна в Польщі два чи три роки тому, і в 2013 році пробний видобуток сланцевого газу вже відбувся. Ще один позитив – що ми йдемо за Польщею і зможемо вже опиратися на їх досвід, якщо будуть якісь помилки, то не повторювати їх. Не думаю, що поляки, американці, канадійці, прибалти є «немудрими»…
Великобританія, ще один приклад, - спочатку відмовилася видобувати сланцевий газ, а зараз є завдання британського уряду прискореними темпами і методами наздоганяти «втрачений час». Зрозуміли, що відмова від сланцевого газу була помилкою.
Але є ще один аспект – можливо найголовніший – енергетична і, глибше, – державна незалежність України. Прем’єр-міністр України Микола Азаров днями сказав, що сланцевий газ власного виробництва для держави Україна буде обходитися на 400 доларів менше за російський. Це не просто на якісь відсотки дешевше, а в 3-4 рази дешевше!
І тому, зрозуміло, що ми або залишаємося залежними від Росії і «Газпрому», при цьому переплачуючи 300-400 відсотків за їхній газ, дотуючи «Газпром», вимиваючи кошти з держави, фактично роблячи нашу промисловість в світі неконкурентноздатною, або рухаємося як і весь цивілізований світ.
Ви подивіться хто саме найагресивніше зараз виступає проти видобутку сланцевого газу в Україні – це такі «захисники екології» як – Компартія, далі – так званий «Український вибір» Віктора Медведчука, і з правого політичного флангу їм «підспівують» деякі політики, які позиціонують себе як ультрапатріоти України… Цікаво «компанія», чи не так? Ну з лівими – проросійськми політичними силами, – зрозуміло, але що там «забули» праві?
Саме це повинні будуть на сесії облради обрати наші депутати, не за бюджет чи гроші, а за геостратегічний вибір України, за незалежність України. Або ми далі залишаємося залежними від Росії і дотуємо «Газпром», платячи за їхній газ найвищу ціну в Європі, або приймаємо критично стратегічно важливе для Незалежної України рішення…
