
Нова технологія дозволила побачити стерті записи і малюнки на полях Чорної книги з Кармартен - найбільш древнього відомого науці манускрипту, написаного повністю валлійською мовою.
Книга являє собою збірник віршів, записаних приблизно в 1250 році. Рукопис був виявлений сером Джоном Прайсом Брекон (1502? - 1555), який поповнив свою колекцію книгами з монастирів, закритих за Генріха VIII.
Пізніше її власником став валлійський антиквар Роберт Воган (близько 1592-1667), чиє зібрання згодом увійшло в Національну бібліотеку Уельсу. Чорна книга з Кармартен містить найдавніші згадки про подвиги короля Артура і Мирддина (Мерліна).
Професор Кембриджського університету Пол Рассел (Paul Russell) і Майра Вільямс (Myriah Williams) досліджували сторінки книги в ультрафіолетовому випромінюванні і застосували нові програмні методи обробки зображень.
В результаті їм вдалося виявити стерті раніше написи на полях, малюнки риби та двох людських осіб, а також текст цілого вірша.
З однього з написів випливає, що книга була в якийсь момент подарована попереднім власником родича. Дослідники вважають, що прочитані ними написи були стерті ще в XVI столітті.