Російська Федерація: розпад неминучий

 

Настав час, коли може статися природний розпад Російської Федерації. Сьогодні склалися всі умови для розпаду геному Росії, а саме її внутрішнього колоніального поясу (див.: О.Соскін „Україна: європейський бастіон чи азійська околиця”, науково-аналітичний журнал „Економічний часопис-ХХІ” №12-1996). Зрозуміло, що правляча фінансово-корпоративна група в Росії, яка є породженням радянського КДБ та його стратегічним проектом, не спроможна утримувати цілісність внутрішнього колоніального поясу. Геополітичний та історичний час Російської Федерації вже вичерпався.

Проаналізуємо, якими об’єктивними чинниками зумовлено розпад РФ. По-перше,Російська Федерація є штучним утворенням різних національних протодержав (див. Табл. 1). За своїм етногенезом – це фіно-угорські та тюркські держави, які базуються на мусульманському, буддійському або язичницько-шаманському віросповіданнях. Ці національні протодержави повністю структуровані. В них вибудовані всі державні інституції, навіть на рівні держави, закріплена мова провідного національного етносу. Впродовж 20 років після розпаду радянсько-російської імперії у цих протодержавах вже відбулося становлення національних еліт, розвився приватний капітал, утворилися місцеві фінансово-корпоративні групи.
 
Табл. 1. Демографічна структура автономних національних республік Російської Федерації
Республіка
Населення, тис. осіб
Етнічний склад
Республіка Адигея 441
росіяни – 52 %
адигейці – 24,2%
Республіка Алтай 206
росіяни – 57,4 %
алтайці – 30,6%
Республіка Башкортостан
4 051
росіяни – 36,3%
башкири – 29,8%
татари – 24,1%
Республіка Бурятія
972
росіяни – 67,8 %
буряти – 27,8%
Республіка Дагестан
2 977
аварці – 29%
даргінці – 16,5%
кумики – 14,2%
Республіка Інгушетія
412
інгуші – 77,3 %
чеченці – 20,4 %
Кабардіно-Балкарська Республіка
859
кабардини – 48,2%
росіяни – 31,9%
балкарці – 9,4%
Республіка Калмикія
288
калмики – 53,3%
росіяни – 33,6%
Карачаєво-Черкеська Республіка
478
карачаєвці – 38,5%
росіяни – 33,6%
черкеси – 11,3%
Республіка Карелія
645
росіяни – 76,6% 
карели – 9,2%
білоруси – 5,3%
Республіка Комі 901
росіяни – 59,6%
комі – 25,2%
українці – 6,1%
Республіка Марій Ел
695
росіяни – 47,5 %
марійці – 42,9%
Республіка Мордовія
834
росіяни – 60,8% 
мордовці – 31,9%
татари – 5,2%
Республіка Саха (Якутія)
958
якути – 45,5%
росіяни – 41,1%
Республіка Північна Осетія – Аланія
713
осетини – 60,1%
росіяни – 22,9%
інгуші – 5%
Республіка Татарстан
3 786
татари – 53,2%
росіяни – 39%
чуваші – 3%
Республіка Тива 307
тувинці – 77%
росіяни – 20,1%
Удмуртська Республіка
1 523
росіяни – 60% 
удмурти – 23%
татари – 7,1%
Республіка Хакасія
532
росіяни – 80,3%
хакасці – 12%
 
Чеченська Республіка
1 269
чеченці – 93,5%
росіяни – 3,7%
Чуваська Республіка
1 252
чуваші – 67,7%
росіяни – 26,5%
 
Окрім повністю сформованих протодержав, у яких сформовані всі державні атрибути та інституції, що притаманні національній державі, в РФ існують так звані автономні національні округи (Агінський Бурятський, Комі-Перм’яцький, Корякський, Ненецький, Таймирський, Усть-Ординський Бурятський, Ханти-Мансійський, Чукотський, Евенкійський, Ямало-Ненецький). За певний час вони також можуть консолідувати себе і утворити національні республіки, якщо їх національна еліта буде проводити продуману послідовну національну та демографічну політику.
Одначе, демографічна структура деяких автономних національних округів РФ (див. Табл. 2) свідчить про політику геноциду правлячої імперської верхівки Росії щодо корінних національностей та народів. Якщо Російська Федерація поглине Україну, нашу державу очкує така ж доля.
Табл. 2. Демографічна структура деяких автономних національних округів Російської Федерації
Округ
Населення, тис. осіб
Етнічний склад
Комі-Перм’яцький автономний округ
132,8 росіяни – 38,2%
комі-перм’яки – 59,0%
Корякський автономний округ
23,8
росіяни – 50,6%
українці – 4,1%
татари – 0,9%
білоруси – 0,6%
народи Півночі – 40,0%, у т.ч.: 
     коряки – 26,7 %
     чукчі – 5,6%
     ітельмени – 4,7%
     евени – 3,0%
інші національності – 3,8%
Чукотський автономний округ
48,7
росіяни - 66,1 %
українці - 9,4 %
білоруси - 1,3 %
корінні народи Півночі  - 20 %, у т.ч.:
     чукчі - 10 %
     ескімоси - 0,9 %
     евени - 0,8 %
     чувашці - 0,6 %
інші національності - 3,2 %
Евенкійський автономний округ
19,4
росіяни – 61,9%
евенки – 21,5%
якути – 5,6%
кети – 1,2%
 
По-друге, у Російській Федерації відсутня власне Російська Республіка. І її не може бути, оскільки не існує такої національності, такого етносу, як росіяни. Ця штучна держава була утворена правителем Московії Петром І. Як відомо, саме він узурпував владу, усунувши з престолу та піддавши тортурам власну сестру Софію, наказав іменувати Московію та загарбані ним і його попередниками країни словом „Russia” (Руссія), що лише згодом стало вимовлятися як „Росія”. Відбулася підміна понять та назв, унаслідок чого найменування "Русь" (що у світі переважно загальновідоме як „Russia”), грецькою й латинською звучить як „Руссія”, в англомовній транскрипції пишеться „Russia” і вимовляється як „Раша”, а російською вимовляється та пишеться „Росія”. Якщо говорити про руських, то вони проживають на території своєї прабатьківщини Великої Скіфії, яка згодом трансформувалася у слов’янську державу, а потім у Русь. У сучасних умовах – це Україна. Руські виросли зі східнослов’янського етносу, який склався на території слов’янської держави Кия, Діра, Аскольда, а потім, у часи князя Олега отримав назву Русь. На території нинішньої Російської Федерації проживало лише кілька слов’янських племен – кривичі та в’ятичі, а також словени (в районі Новгороду). Вся інша територія є місцем проживання фіно-угорського та тюркського етносу. Також на цій території був розташований Хазарський каганат. Отже, ще одна об’єктивна причина розпаду Російської Федерації – це відсутність самого російського етносу і нації.
По-третє, панівна кремлівська КДБістська корпоративна група розуміє, що природний розпад російської конгломерації є досить імовірним. Саме тому нині докладаються відчайдушні зусилля, щоб зберегти цю штучну сублімацію. Оскільки об’єктивних умов для її збереження немає, відповідно кремлівська група хоче відродити у будь-якому вигляді Російську Імперію, яка в сучасних умовах матиме назву Євразійський союз. Отже, сьогодні Русь-Україна стикається із надзвичайно небезпечним стратегічним викликом – подальшому суверенному існуванню України безпосередньо загрожує правляча в Москві КДБістська ієрархія на чолі з В.Путіним та Д.Медведєвим. Оскільки Російська Федерація в сучасній геополітичній та геоекономічній формі функціонувати не може, їй для подальшого існування потрібно захопити, загарбати, окупувати Україну. Що, власне кажучи, вона і робить фінансовими та економічними методами. Достатньо подивитися як „Сбербанк России” (голова правління – Герман Греф) здійснює окупацію фінансового простору нашої країни. Окрім цього, в Україні діють інші російські банки – ВТБ, Альфа-банк. Російський капітал скуповує українські підприємства та землі. Взято під контроль інформаційний, освітній та культурний простір нашої держави. Фактично це прелюдія для здійснення прямого поглинання і окупації України. І головним напрямом удару сьогодні є спроба захопити газову галузь України – наші газові родовища, газосховища, газотранспортну систему, трубопроводи, газоперекачувальні станції (як магістральні, так мережеві регіональні). Правляча російська ієрархія розуміє: якщо вона візьме під контроль усю українську газову систему та зробить її екстериторіальною (тобто український народ не зможе навіть впливати на діяльність цієї системи), то це означатиме остаточне поглинання України.
Аби пришвидшити цей процес, кремлівське керівництво розставляє в Україні свої кадри. Нині в нашій країні сформована потужна п’ята промосковська колона на чолі з такими персонами, як М.Азаров, Ю.Бойко та ін. Фактично Москва завдяки чималому обсягу компромату контролює В.Януковича та його сім’ю. Радянське КДБ мало повне досьє на В.Януковича та його спільників, що містить усі факти їх кримінального минулого, а також сучасні зв’язки з кримінальним світом. Так само Москва контролює українських так званих мільярдерів – Р.Ахметова, І.Суркіса, В.Пінчука, В.Балогу, Д.Фірташа, І.Коломойського та колишніх президентів Л.Кравчука, Л.Кучму, В.Ющенка.
На жаль, сьогодні ситуація ускладнюється тим, що в Україні не було проведено люстрацію всіх осіб, що були таємними агентами КДБ і мають кримінальне, злочинне минуле. Ми не зробили того, що свого часу зробили Польща, Німецька Демократична Республіка, Болгарія, країни Балтії, Чехія, Словаччина і навіть Румунія. Тому Україна й не може вирватися із московського зашморгу. Але пора вирішальної битви наступає неухильно. Сприяє цьому й фінансово-економічний колапс, який охопив увесь світ, у тому числі Російську Федерацію та Україну.

Отже, якщо Україна хоче зберегти себе і стати Європейським регіональним лідером, вона повинна побудувати нову геополітичну та геоекономічну модель розвитку. Сучасна модель української держави, що функціонувала протягом останніх 20 років після відновлення незалежності України в 1991 році, добігає кінця. Нам необхідно чітко сформулювати нову геополітичну та геоекономічну доктрину України як регіонального лідера на Балто-Чорноморському просторі. Україні будь-що потрібно відродити геополітичний меридіан Північ-Південь. Наша країна повинна позиціонувати себе не як Україна, що виникла у 1991 році, а як спадкоємиця потужної держави – слов’янської Русі, прадержавою якої була арійська Скіфія та Скіфо-Сарматія. Сьогодні потрібно говорити про те, що Україна – це центральноєвропейська держава слов’янського типу Русь-Україна, яка базується на християнських цінностях.
 
Варто всіляко сприяти природному розпаду Російської конгломерації на фіно-угорські та тюрські країни, які в подальшому можуть створити фіно-угорську, тюркську конфедерацію на теренах сучасної Російської Федерації. Цей процес потрібно усіма силами пришвидшити. Якщо Україна здійснить такий геополітичний прорив, трансформується у федерацію і візьме назву Русь-Україна, тоді з’являться всі можливості, щоб до нашого складу ввійшли Брянська, Бєлгородська, Воронезька, Курська області, Краснодар і Новгород, які є ареалами русько-слов’янського етносу. Це наші природно-етнічні території, які ми повинні собі повернути, тоді логічним стане і приєднання до нас Придністров’я. Це стає нашим головним геополітичним та геоекономічним завданням найближчого періоду. В Україні до влади повинні прийти патріотично свідомі державницькі сили, які запропонують українському народу саме таку геополітичну та геоекономічну доктрину, оскільки вона вже є на часі. Економічною базою цієї системи має стати модель народного капіталізму. Представники різних сегментів української політичної еліти мусять зрозуміти, що альтернативи такому розвитку подій уже не існує.
 
Україні потрібно готуватися до жорсткого геополітичного та геоекономічного зіткнення з нашим стратегічним опонентом (а по суті – супротивником) – КДБістською кремлівською ієрархією, яка сьогодні встановила свій диктат над фіно-угорськими та тюрськими національними республіками і не дає можливостей для їх природного геополітичного та геокономічного розвитку на національних і релігійних засадах. Для подальшого збереження своєї монопольної влади правляча кремлівська ієрархія разом із КДБістським Московським Патріархатом, який очолює агент КДБ Кіріл Гундяєв, докладає всіх зусиль для знищення Руси-України та прямої окупації нашої держави.
 

Олег Соскін,
директор Інституту трансформації суспільства,
професор Національної академії управління
19 грудня 2011 року


05.07.2014 1295 0
Коментарі (0)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

1501
29.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

879
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2225
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1308
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1439
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1875

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1409

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

847

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

534

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1375
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4829
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6006
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5532
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1821
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1681
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7748
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1414 1
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6198 2
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

388
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

767
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1757
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2200