Рогатин наряду з Коломиєю і Галичем – одне із найприємніших і найзатишніших містечок Прикарпаття. Хоча, називати цей регіон Прикарпаттям не зовсім вірно: Рогатинщина входить до етнографічного регіон з назвою Опілля.
Для туриста Рогатин – райське містечко: дві дерев’яних церкви (одна з них – просто еталон галицького дерев’яного храму), стара оборонна церква, готично-ренесансно-барочний костел, синагога, сецесійна забудова центру. А ось ратуша і замок не збереглися… А ще Рогатин – це батьківщина Роксолани!
Вперше містечко на річці Гнила Липа згадується 1184 року у літопису польського хроніста М.Кромера. Назву майбутньому місту дав олень (точніше, його великі роги), за допомогою яких він вивів з лісу дружину князя Ярослава Осмомисла, яка заблукала тут під час полювання. У 1415 році Рогатин отримав Магдебурзьке право.
Центральна площа (колись, Ринкова) носить назву найвідомішої уродженки міста - Роксолани (Насті Лісовської). Легендарна донька руського священика, а в майбутньому – дружина турецького султана Сулеймана Пишного фактично керувала всією Османською імперією. В центрі майдану у 1999 році Роксолані споруджено пам’ятник.
Мавзолей героїні знаходиться в Істанбулі на території мечеті Сулейманіе: 
На східному боці площі Роксолани знаходиться Миколаївський костел – домінанта центральної площі і всього середмістя. Храм з елементами готики, бароко і ренесансу споруджений орієнтовно у XV столітті на місці більш старого храму. В 1497 році він вже згадується у щоденнику Накера як такий, що мав найбільші в Галичині дзвони. 
«Офіційною» датою побудови костелу вважається 1666 рік. Проте, готичні форми споруди свідчать про те, що храм споруджено раніше, а 1666 рік відноситься до однієї з пізніших перебудов після того, як під час визвольних змагань 1648-49 років він був значно пошкоджений місцевими повстанцями та козацьким загоном. 
Внаслідок частих нападів турок і татар храм неодноразово руйнувався і стояв непокритим. У XIX в. костьол повністю відновлений, а 1862 році відремонтована бічна каплиця. У 1944 році пошкоджено дах, зруйновані шпиль башти, перекриття над пресбітерієм і підвалом. Наступного року башта була відновлена, надбудована на 2 м і завершена шатром (замість первинного шпилю). Реставраційні роботи проведені в 1969-1973 роках. 
.
До центральної частини костьолу з обох боків примикають квадратні в плані невисокі каплиці. Храм перекритий системою хрестових нервюрних склепінь, стіни укріплені контрфорсами. 
На центральній площі збереглися старі кам’яниці кінця ХІХ – початку ХХ століття: 
Найстарішим із збережених до сьогодні мурованих храмів Рогатина є церква Різдва Богородиці, що знаходиться на протилежному від костелу боці центральної площі. Не зважаючи на те, що храм виглядає занадто сучасним, перед нами – оборонна церква ХІІ століття (хоча в літературі храм датується XIV століттям).
Багаторазові перебудови надали споруді ознак різних архітектурних стилів: від давньоруської архітектури залишилися апсидна частина і арки на фасадах, від готичної – нервюрні склепіння, від типово української – тридільний план церкви. З заходу до основного об’єму храму примикає масивна квадратна оборонна башта-дзвіниця, а стіни церкви укріплені контрфорсами. 
Пізніше, у XIV-XVII століттях навколо церкви збудовані оборонні мури і брама, що фактично перетворило храм на фортецю. Залишки мурів можна побачити і сьогодні. 
Проте, найціннішою і найцікавішою спорудою Рогатина є церква Святого Духа – справжній шедевр дерев’яного зодчества, один найдовершеніших дерев’яних храмів України. 
Церква зведена у 1598 році на місці більш давнього дерев’яного храму. Пізніше, у XVII столітті до храму впритул добудували дзвіницю (рідкий випадок, таке ж саме бачив в Буківці). Вони сприймаються як єдине ціле, а двозаломний наметовий верх із сигнатурою та триярусна дзвіниця – домінуючі елементи споруди. 
Написано про церкву дуже багато та можна писати і писати ще. Бо вона дійсно унікальна. Чого тільки вартий підземний хід, що вів до церкви Різдва? А п′ятиярусний вівтар, споруджений у 1650 році і унікальні розписи? З цим мені, нажаль, не повезло: був понеділок, коли у храмі-музеї був вихідний… Так що заходьте на сторінку, що присвячена церкві на сайті Олени Крушинської і дивіться! А ще краще, приїжджайте і побачите все на власні очі! 
До речі, храм в такому вигляді стоїть вже понад 400 років. 
Навколо церкви – старий цвинтар, надгробки якого вражають не менше за храм. 
Святодухівська церква – не єдиний дерев’яний храм у Рогатині. Друга церква – Миколаївська, знаходиться в присілку Горішні Бабинці (від центральної площі – 10-15 хвилин ходу). 
Церква Святого Миколая не така стара і унікальна, як Святодухівська, проте теж має поважний вік. Споруджена на горбі над струмком поруч з єврейським (!) цвинтарем. 
Храм тридільний, трикупольний, на випусках вінців зрубів споруду опоясує піддашшя. 
Дерев'яна, квадратна в плані, каркасна, триярусна, з шатровим верхом дзвіниця розташована на захід від храму. 
Єврейський кіркут і уніатська церква – поруч: 
Вид на Миколаївський костел з пагорбу, де розташована Миколаївська церква: 
В Рогатині збереглася синагога кінця ХІХ – початку ХХ століття, розташована на вул.. Валовій: 
Що це за споруда в центрі – не пам’ятаю. Чи то - гімназія, чи то - суд, чи то - тюрьма, чи просто – житловий будинок? 
Текст та фото Андрія Бондаренка (Джихад Джаббаров), УН
