Риб’ячий жир проти COVID-19: що відомо вже зараз? (ФОТО)

Це може стати простим і дешевим способом протистояння COVID-19. Але потрібні ґрунтовніші дослідження - і вони вже починаються.
Про це інформує Фіртка з посиланням на Укрінформ.
Поки людство чекає на вакцину і ліки проти COVID-19, у наукових і медичних колах не вщухає обговорення можливої користі вітаміну Д для профілактики й попередження ускладнень хвороби. А, як відомо, потужним джерелом вітаміну Д є старий добрий риб'ячий жир, відомий багатьом ще змалку своїм неприємним смаком. Нині, з останнім стало легше – засіб переважно випускається у формі капсул, його ціна починається від 30 гривень. Риб'ячий жир призначали дітям для профілактики рахіту. А зараз учені пов’язують дефіцит вітаміну Д із більшим ризиком виникнення ускладнень при COVID-19 і продовжують іще активніше вивчати його властивості. Цей вітамін ще називають вітаміном сонця, оскільки 90-відсоткову норму ми отримуємо під сонячними променями, і набагато менше з їжі. Зменшення світлового дня з переведенням годинника і карантин тільки посилюють його нестачу. А тут – цей несмачний риб’ячий жир…

 Учені майже не сумніваються, що вітамін Д працює

Про позитивний вплив вітаміну Д на здатність організму протистояти COVID-19 учені та медики говорили ще на початку пандемії. А все тому, що вітамін Д пов’язують із підсиленням опірності організму інфекційним захворюванням. Тоді ж у медичних центрах було розгорнуто відповідні дослідницькі програми. І от тепер – настав час перших результатів.

Про одне із нещодавніх досліджень йдеться в газеті Daily Express. Вчені з Британії на чолі з лікарем Гаретом Девісом виявили вражаючу кореляцію між тяжкістю COVID-19 і широтою, оскільки в північній півкулі, де поширений сезонний дефіцит вітаміну Д, були зареєстровані більш тяжкі випадки коронавірусної інфекції (дослідники аналізували щоденні глобальні звіти про смерті й одужання від хвороби).

Доктор Девіс непохитний у своєму висновку: «Дефіцит витаміну Д є домінуючим фактором ризику тяжкого коронавірусного захворювання».

Він наголошує: вітамін Д критично важливий для імунної функції. Коли його рівень високий – вроджена імунна система сильна. Адекватний рівень вітаміна Д, на його переконання, може допомогти відвернути безконтрольне запалення, яке ще називають цитокіновим штормом.

Між тим, Нацслужба охорони здоров’я Великобританії рекомендує своїм громадянам вживати вітамін Д щодня з жовтня по березень. І хоча ці рекомендації передбачають щоденну норму вітаміна Д у 400 МО (міжнародних одиниць, це близько 180 мг), лікар Девіс вважає, що цього недостатньо. На його думку, щоб організм мав достатній захист від інфекцій, цю дозу слід збільшити до 4000 МО. Ризики гіперкальцемії при цьому він називає незначними й вважає, що додавання вітаміна Д має стати тактикою номер один у стратегії боротьби з пандемією. Що ж, це досить гучна заява.

Учені з Чиказького університету теж вивчали взаємозв'язок між рівнем вітаміну Д в організмі людини та імовірністю захворіти COVID-19. У дослідженні взяли участь 489 пацієнтів. Виявилося, що пацієнти з дефіцитом вітаміну Д майже вдвічі частіше мали позитивний результат тесту на коронавірус, ніж ті, в кого він був у нормі. Відтак вчені теж припускають, що дефіцит цього вітаміну може збільшувати ризик підхопити COVID-19, але додають, щоб це остаточно підтвердити, потрібно провести більш широкі рандомізовані дослідження.

Про позитивний вплив вітаміну Д вже власне на перебіг захворювання говорив і відомий американський реаніматолог Пол Марік. У своїй доповіді про перебіг ковіду, підсумувавши все, що відомо людству про цю хворобу, він рекомендує включати вітамін Д у терапію при цитокіновому штормі.


 А от інфекціоністи ставляться дещо скептично

Авторці цих рядків вже не раз доводилося чути від знайомих, які хворіли на коронавірусну інфекцію чи ж мали на неї підозру, що їм сімейні лікарі призначали вітамін Д. На тлі зростаючого числа різноманітних досліджень, ми вирішили перепитати у практикуючих інфекціоністів, чи вважають вони, що вітамін Д дійсно може запобігти коронавірусній інфекції чи її тяжкому перебігу.

Завідувач Кафедри дитячих інфекційних захворювань в Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця, доктор медичних наук Сергій Крамарьов говорить, що профілактичні властивості вітаміну Д стосовно захисту від різних хвороб, зокрема і вірусних, відомі лікарям давно. Вітамін Д стимулює Т-тімфоцити щодо утворення імунної пам’яті, тобто активізує клітинний імунітет, який є однією із ліній захисту при вірусних інфекціях. А от стосовно COVID-19 такої впевненості поки немає.

«Хоч і є окремі дослідження, які показують, що застосування вітаміну Д з лікувальною метою дає позитивний результат в плані зменшення тяжкості захворювання чи переведення на ШВЛ, але ці роботи ще не на достатньому рівні, щоб включати їх у протоколи лікування», – каже лікар.

Крім того, він додає, що дози у 2000-4000 МО є високими та призначаються лише з лікувальною метою, коли підтверджено дефіцит вітаміну Д в організмі, а не для профілактики.

«Передозування вітаміну для запобігання хвороби не менш небезпечне, ніж сама хвороба. Відкладання кальцію у внутрішніх органах, зокрема нирках, може викликати різні захворювання. Профілактична доза становить близько 500 МО, і її можна застосовувати для профілактики респіраторних інфекцій. Можливо, це і стосується ковіду, хоча з точки зору доказової медицини це питання до кінця не з’ясоване», – вважає Сергій Крамарьов.

Подібну думку висловлює й інфекціоніст Євген Щербина.

«Щоб зрозуміти реальну ефективність від вживання вітаміну Д, потрібні рандомізовані клінічні дослідження, бажано з подвійним плацебо-контролем (коли ні хворий, ні медперсонал не знають, коли застосовується плацебо). Тоді буде точно зрозуміло, що саме ті люди, які отримують вітамін Д, швидше видужують чи рідше хворіють. А поки результатів таких досліджень немає. І в жодних солідних рекомендаціях вітамін Д, як і вітамін С чи Цинк, не зазначені як препарати, що знижують летальність чи тяжкість захворюваності й рекомендуються до приймання всім. Тому я своїм пацієнтам не рекомендую приймати ці препарати для лікування чи профілактики ковіду», – переконаний Євген Щербина.

Він додає, що від тяжкого перебігу хвороби швидше за все захистить молодий вік і відсутність хронічних захворювань. А якщо людина у віці і до того ж має кілька хронічних захворювань, то жодними вітамінами захиститися від хвороби не вдасться. Що ж, як бачимо, сподіватися на те, що вітамін Д стане панацеєю проти ковіду поки не варто, тож поки не з’явиться солідніших досліджень краще в зайве згадати правила епідбезпеки.

Хороша новина у тому, що в Британії вже набирають 5 тисяч добровольців для проведення широкого дослідження, яке можливо, дасть відповідь на це питання. Їм даватимуть добавку вітаміну у дозі 3,200, 800 чи 400 МО на день, яку слід приймати протягом 6 місяців. Внаслідок цього буде доведено, чи схильні учасники експерименту до меншого ризику зараження вірусом і розвитку важкого перебігу хвороби в зимові місяці.


А тим часом у 80% українців – дефіцит вітаміну Д

Але лікарі сходяться ще і в тому, що дефіцит вітаміну Д безвідносно до нинішньої епідемії, не на користь нашому організму. Дослідження, проведене в Україні у 2011 році Інститутом геронтології, встановило, що дефіцит вітаміну Д – це проблема понад 80% населення. Навряд чи відтоді ця цифра могла істотно змінитися. Та й у світі вже давно говорять про цю проблему, адже більшу частину свого часу люди проводять в офісах – під дахом, без сонця. Нацслужба охорони здоров’я Великої Британії ще до пандемії рекомендувала жителям туманного Альбіону приймати цей вітамін з жовтня по березень. А тим, хто рідко буває на вулиці чи носить закритий одяг – і взагалі цілий рік. Чому? Вітамін Д потрібен для здоров’я кісток, зубів, м’язів, також він ефективний у запобіганні інфекцій та загострень астми, стимулює синтез гормонів і, як ми говорили вище, підтримує імунітет.

В Асоціації дієтологів України рекомендують отримувати більше вітаміну Д з харчування. Його містять – риба, печінка, яєчний жовток, а ще – продукти з додаванням вітаміну Д (наприклад, молоко, йогурт). Але перш ніж купувати пігулки, слід порадитися з лікарем. Бо причиною нестачі вітаміну може бути порушення роботи печінки, нирок чи кишківника, тобто він просто може не засвоюватися.


Якщо вживати риб’ячий жир, то що треба врахувати?

Скільки вітаміну Д міститься в капсулах риб’ячого жиру – тут усе залежить від виробника, тож перед вживанням препарату слід уважно читати інструкцію. Приміром, в інструкції одного з виробників йдеться, що в рекомендованій добовій дозі, а це 6 капсул для дорослих, вітаміну Д міститься 390 МО (або ж 9,78 мкг).

Але риб’ячий жир – це не лише джерело вітаміну Д. Він належить до омега-3 поліненасичених жирних кислот, які організм людини синтезувати з простих речовин не здатний. Ці кислоти необхідні для підтримки в організмі оптимального жирового балансу, зниження концентрації в крові та тканинах шкідливих жирів, розщеплення холестерину і спалювання жирових відкладень. А ще в риб’ячому жирі міститься вітамін А у чималій дозі, тому важливо про це пам’ятати, аби уникнути його передозування.


Читайте також:

Зайві антибіотики: Супрун розповіла про розумний підхід у лікуванні COVID-19

Як відновитися після тяжкого перебігу COVID-19

COVID-19: на Прикарпатті за добу підтвердили 609 випадків захворювання, шість — летальні

COVID-19 в Івано-Франківську: у реанімаціях лікарень перебувають 37 мешканців

МОЗ прогнозує складну ситуацію з COVID-19 до весни

Рішення про поставку COVID-вакцини в Україну ухвалять через тиждень


12.11.2020 6145
Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1342
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1429
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1264
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3395
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2207
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3368

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

895

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1224

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1303

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2593
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

480
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6203
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6204
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

600
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

822
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1645
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1863
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16585
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

920
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1585
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1849
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2848