У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, українці почали приймати антибіотики у 3,5 раза частіше. Це, безумовно, є наслідком того, що лікарі почали частіше виписувати антибіотики пацієнтам з легким перебігом COVID-19 без нагальної потреби для “перестраховки”.
Про це пише ексочільниця МОЗ Уляна Супрун, інформує Фіртка.
Водночас самі пацієнти, призначають собі антибіотики також, коли мають COVID-19, і без консультації з лікарем п’ють ці ліки “про всяк випадок”. Ситуацію погіршує те, що антибіотики можна придбати в будь-якій аптеці без рецепта лікаря.
Чому це відбувається?
Передусім, бо пацієнтам складно повірити у те, що специфічного лікування COVID-19 не існує. Це працює на додачу до усталеного уявлення, що “якщо я хворію, то маю пити пігулки!”. І байдуже, що вони не мають ефективності чи можуть спричинити побічні дії чи небезпечні ускладнення. Головне щось робити. Це яскравий приклад когнітивного упередження, яке називається “commission bias” — коли люди впевнені, що краще робити що-небудь, ніж не робити нічого. https://bit.ly/36trMx0
Саме тому у разі хвороби “зробити КТ” чи “пропити антибіотик” здається більш рішучою дією, ніж просто залишатися вдома, пити багато рідини та відпочивати.
Це когнітивне упередження притаманне й медикам. Зараз лікарі частіше стикаються з вибором прописати чи не прописати лікування. І, як бачимо зі збільшенням кількості вживання антибіотиків, схильні обирати першу опцію. Знову ж таки, у ситуації з COVID-19 лікарям складно усвідомити, що умовна бездіяльність (наприклад, не виписати ліки), значно краща і безпечніша для пацієнта, ніж швидка дія (виписати ліки, аби було хоч якесь лікування). Це веде до непотрібних призначень ліків чи процедур, які зараз масово відбуваються не лише в Україні, а й у всьому світі. Що робити?<Дуже зважено та стримано підходити до призначення лікування.
Зараз говорять про підхід “sensible medicinе”. https://bit.ly/3eRLAhp
Цей підхід пропонує ретельний та уважний погляд на доступні варіанти лікування та їхню ефективність, зокрема включає обов’язковий суворий аналіз наукових даних. Це своєрідний баланс між дією та бездіяльністю, а також вивченням наукових даних щодо того чи іншого лікування.
Такий підхід особливо важливий у ситуації з COVID-19 — коли є велика кількість пацієнтів, які захворіли, водночас надшвидко з'являються нові результати наукових досліджень, не всі з яких є надійними. Особливо “sensible medicinе”, стосується лікування тяжкого перебігу хвороби, коли від лікування залежить чи житиме пацієнт чи ні, і є спокуса застосувати експериментальне лікування, аби його врятувати, попри інші ризики цього лікування.Це не означає, що лікуючи важкохворого пацієнта, взагалі нічого робити не потрібно.
Робити потрібно, але з усвідомленням того, які це може мати наслідки, та обирати той варіант лікування, який має найвищу наукову обґрунтованість, доцільність використання, а головне — не принесе шкоди пацієнту.
Як виглядає і на чому базується “sensible medicinе” у лікуванні COVID-19?
Перш за все, важливо усвідомити, що специфічного ефективного лікування COVID-19 не існує.
На сьогодні обмежена кількість препаратів показала ефективність у лікуванні важких форм COVID-19. До всього, ця ефективність у порівнянні з не прийомом цих препаратів була дуже незначною. Вже не кажучи, про побічні дії цих препаратів. Це розуміння допоможе більш стримано ставитися до нових методів лікування та не чекати від них “чуда”.
- Прийняти стратегію, що потрібно (майже) нічого не робити. Це може бути складно усвідомити лікарям через ті ж когнітивні упередження та складну ситуацію з пацієнтами, яким хочеться допомогти, навіть попри сумнівну ефективність і небезпеку того чи іншого препарату.
- Підхід “sensible medicinе” визнає, що необґрунтоване втручання при експериментальному лікуванні (поза клінічними дослідженнями) може принести більше шкоди, ніж користі. На це треба зважати під час вибору методики лікування.
- Підхід “sensible medicinе” закликає лікарів підвищити рівень стандартної допомоги за пацієнтами, тобто підтримуючого лікування — наприклад, належного доступу до кисню чи підтримку певних позицій для покращення дихання. Такий догляд також передбачає увагу до хронічних хвороб пацієнта — цукрового діабету чи серцево-судинних хвороб, які кардинально підвищують шанси мати серйозні ускладнення та померти.
Важливо зосереджуватися на високоякісних доказах, а не наукових “сенсаціях”. Зараз мало не щодня з'являються нові наукові дані з досліджень щодо лікування COVID-19, не всі з них є неупередженими, чи проведені за адекватною методологією. У цьому потоці інформації важливо покладатися лише на найбільш якісні дані, бажано рандомізованих контрольованих досліджень. Ще важливіше — не відставати від темпів появи нової наукової інформації з високою доказовістю та не випереджувати наукові докази швидкими необґрунтованими діями. Приклади останнього, це включення препарату гідроксихлорохін в протоколи лікування COVID-19 МОЗ України, коли ще жодне дослідження не показало його ефективності, та й ще не в межах клінічних досліджень. https://bit.ly/30S4HTp Або ж закупівля та розподіл препарату ремдесивір, коли по факту вже з’явилися дані, що цей препарат не показує особливої ефективності. https://bit.ly/2UfUiN3
Тож як пацієнт:
- Не призначайте собі самостійно лікування будь-якими препаратами (антибіотиками також)
- Не вимагайте у вашого лікаря прописати вам що-небудь, аби пропити - Не лікуйтеся сумнівними ліками, назви яких ви побачили десь в мережі, навіть якщо вони були згадані у дописі поважного лікаря - Перепитуйте у свого лікаря, чому саме він чи вона призначили вам таке лікування — це абсолютно нормально
Як лікар:
- Вивчайте наукові докази, вимагайте проведення адекватних клінічних досліджень та базування протоколів лікування на їхніх результатах.
- Не поширюйте назви ліків для лікування COVID-19 публічно у своїх дописах чи інтерв’ю.
- Відмовтеся від прописування антибіотиків всім пацієнтам підряд. Пояснюйте пацієнтам чому їм не потрібен антибіотик, якщо вони наполягають на їхньому призначенні.
- Застосовуйте підхід “sensible medicinе”, як у лікуванні легкого, так і тяжкого перебігу хвороби. Зважайте на ефективність, ризики та безпечність того чи іншого лікування. І пам’ятайте, що умовна бездіяльність, може бути значно ефективніша і безпечніша для пацієнта, ніж дія.
У ситуації з COVID-19 нам всім важливо зберігати здоровий глузд, стриманість та розуміння. Лише так ми зможемо адекватно і зважено реагувати на цей виклик для глобального здоров’я та зрештою захистити себе та своїх близьких.
Читайте також: Як відновитися після тяжкого перебігу COVID-19
