Сильна втома, неможливість сконцентруватися, “туман в голові”, фізична слабкість, головний біль та біль у суглобах — це все можуть відчувати люди, які перехворіли на COVID-19, ще протягом довгого часу.
Про це пише ексочільниця МОЗ Уляна Супрун, інформує Фіртка.
При цьому не обов’язково мати тяжкий перебіг хвороби.
Деякі з цих наслідків можуть спіткати й коли інфекція проходила не надто тяжко.
Уявіть, як відбувається відновлення, після того, як людина була госпіталізована з COVID-19 та перебувала у відділенні інтенсивної терапії чи на апараті штучної вентиляції легень.
Неможливість повноцінно харчуватися, брак руху через постійне лежання в ліжку, разом з цим втрата м’язів, фізичне та емоційне виснаження, загострення хронічних хвороб, високі ризики появи психічного розладу — лише частина того, з чим може стикнутися людина та її близькі.
На відновлення після реанімації може знадобитися 6-12 місяців.
Звісно, ця тривалість може бути коротшою чи довшою — усе залежить від багатьох чинників, як-от віку, контролю за хворобами, підтримки близьких та доступу до різних сервісів.
Один з ключових чинників у відновленні — це докладання зусиль наскільки це можливо самої людини та її бажання швидше повернутися до нормального життя.
ВООЗ розробили ґайд для пацієнтів, які перехворіли на СOVID-19. Він буде корисним для всіх, але передусім для людей, які мали тяжкий перебіг хвороби та були госпіталізовані.
У ґайді є короткі інструкції з малюнками та відповідями на питання:
→ що робити у разі задишки;
→ які вправи допоможуть відновити нормальну рухливість м’язів та силу;
→ що робити у разі прояви проблем з голосом;
→ як їсти, пити та ковтати;
→ що робити, якщо складно чітко мислити та сконцентруватися;
→ як піклуватися про ментальне здоров’я;
→ коли варто звернутися до медиків за допомогою.
Останній пункт також дуже важливий. Хвороба на COVID-19 може негативно вплинути на здоров’я серця, приміром, викликати міокардит. При чому не лише у людей літнього віку, а й молодих.
Тож варто бути уважними до себе та до людини, яка відновлюється після хвороби, і краще не чекати критичних ситуацій, а постійно бути на зв’язку зі своїм лікарем та час від часу обговорювати з ним чи нею питання, які турбують.
Читайте також:
