Нещодавно франківський активіст Юрій Козакевич виклав пост, в якому зазначив, що за тиждень в системі закупівель Прозоро, через Департамент ЖКП та благоустрою міська влада «розписала» десятки мільйонів гривень на закупівлі.
Козакевич впевнений, 53 закупівлі всього за тиждень прогнали через систему по прямих договорах, щоб встигнути до 19 квітня, після якого правила про публічні закупівлі змінюються.
«… і всі закупівлі на суму більше 50 тис грн стане не так просто дерибанити. От і поспішають чиновники під прикриттям епідемії – навіть при непогашених боргах, незакінчених проектах і порожній казні міста і під прикриттям карантину – робити собі задєл на майбутнє. Підло», - йдеться у дописі активіста.
Як пояснює юрист, експерт з публічних закупівель Агентства ефективних рішень Ольга Симчич наприкінці 2016 року Івано-Франківська міська рада прийняла Положення про здійснення допорогових закупівель. Фактично ним міська рада зобов’язала свої управління, відділи, а також підприємства і установи, засновником яких є вона, проводити конкурентні закупівлі щоразу, коли предмет закупівлі буде дорівнювати сумі 50 тисяч гривень чи перевищуватиме її.
Тобто міська рада добровільно зобов’язала себе проводити конкурентні закупівлі на суму від 50 тисяч гривень, а не укладати угоди з підприємцями, яких самостійно обиратиме - укладаючи так звані прямі договори.
Нещодавно, у лютому 2020 року, виконком прибрав з Положення про здійснення допорогових закупівель такий предмет закупівель як виконання робіт з капітальних ремонтів міжбудинкових проїздів та прибудинкових територій, простіше кажучи – всі ремонти дворів. З того часу міська рада може укладати прямі угоди на виконання цих робіт з підрядниками без проведення конкурентних закупівель.
«Останнім часом ми бачимо активне здійснення закупівель і в УКБ і в департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою міськради.
За тиждень до вступу в дію нової редакції закону, у передвеликодній тиждень, тобто з 13 по 17 квітня департамент ЖКГ уклав 53 прямі договори на суму у 35 мільйонів гривень. Для порівняння, за всі чотири місяці 2020 року, не беручи до уваги останній тиждень, Департамент ЖКГ уклав тільки 7 прямих угод на один мільйон гривень.
Департамент здійснював закупівлю різних робіт зараз, наприклад, ремонт тротуарів, доріг, дахів, тощо. Але найпопулярнішими закупівлями у цього замовника були ремонти міжбудинкових проїздів та прибудинкових територій. Таких угод за тиждень було укладено 20 на суму 24 мільйони гривень.
Жодного з цих договорів Департамент не оприлюднив, а опублікував тільки звіти про їх підписання. Відтак, не відомо, про який обсяг робіт йде мова, на яких умовах здійснюватимуться роботи та їх оплата», - зазначає Ольга Симчич.
За словами експерта, зважаючи на те, що з цих робіт тільки ремонти міжбудинкових проїздів були «виведені» з під дії положення міськради про допорогові закупівлі, всі інші закупівлі департамент мав би проводити за конкурентними процедурами, а не укладати прямих договорів з підрядниками, яких обирав на власний розсуд (окрім закупівель робіт для реалізації проекту “Бюджет участі”, адже такі закупівлі виконком також вилучив з Положення про допороги ще на початку 2019 року).
До слова, експертка додає, за час дії Положення з 2016 року виконком міської ради загалом більше ста разів вносив у нього зміни, виключаючи з нього різні предмети закупівель, що дозволяло замовникам укладати прямі договори на суми більше 50 тисяч гривень.
Чому УКБ і Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою так активізувались і чому виконком вилучив з положення такі значні закупівлі як ремонти дворів?
Тому, що 19 квітня вступило в силу оновлення Закону України «Про публічні закупівлі» і тепер закупівлі від 50 тисяч гривень також проводитимуться за конкурентною процедурою.
«Тобто до 19 квітня, купуючи роботи, департамент ЖКГ міг укладати прямі договори з підрядниками на суму до 1,5 млн грн (після того, як виконком вилучив ці роботи з-під дії Положення про здійснення допорогових закупівель). А тепер, після 19 квітня, роботи від 50 тисяч до 1,5 млн грн будуть закуповуватись за конкурентною процедурою, що має назву спрощена закупівля. Тож закупівлі, про які ми говоримо, можна назвати спробою застрибнути в останній вагон. Коли у замовників ще була змога обирати підрядників на власний розсуд», - пояснює Ольга Симчич.
Ми поцікавились у директора Департаменту ЖКП та благоустрою Михайла Смушака, чим зумовлений такий «спринтерський забіг» на проведення півсотні капітальних та інших робіт?
Адже фактично їх вносили у річний план закупівель в той самий день, коли уже укладали договори з різницею у декілька годин, а то й хвилин. Самих договорів не оприлюднювали.
Посадовець зазначив, з початку квітня він перебував у відпустці за власний рахунок у зв’язку з карантином та мав залишатись у ній до кінця місяця. Але запевнив, що у Департаменті усі договори були оформлені належним чином та підписані його заступником.
Для того, щоб укласти договір, потрібно мати декілька складових: бюджетні призначення, технічну документацію та експертизу на об’єкт.
За словами Смушака, проекти робились впродовж березня-квітня. Самі експертизи зробили на початку квітня.
«Жодного порушення закону в укладенні цих угод немає, вони укладені відповідно до закону «Про публічні закупівлі». Друге: вони укладені без власне самої процедури закупівлі у зв’язку із тим, що було відповідне рішення виконавчого комітету, яким звільнено дані об’єкти від Прозоро.
Міський голова коментував дане питання. Мотив, щоб дати якомога більшу можливість виконувати роботи саме місцевим фірмам з Івано-Франківська. А не щоб заходили з інших міст. І відповідно укласти угоди з тими виконавцями, які можуть виконати роботи без авансу. Це умова договору, щоб виконати роботи в повному обсязі без авансових платежів», - розповів Смушак.
Справді ініціатива, щоб місцевий бізнес працював в борг, пішла від міського голови Руслана Марцінківа. Про це він сказав в одному зі своїх онлайн-включень.
“Мною було прийнято рішення максимально давати роботу місцевим підприємцям, які будуть максимально залучати ручну працю. Тому, даруйте, ми десь пішли на те, щоби заключити угоди з розтермінуванням оплати. Ніхто не буде оплачувати ці рахунки до моменту кінця кризи, а то і до кінця року, можливо навіть і наступного року”, – розповів Марцінків.
За його ж словами підприємці поставилися до такої пропозиції з розумінням.
Марцінків додав декілька слів про пошук грошей. Для цього у мерії прийняли рішення продавати нежитлові комунальні приміщення.
«Ті приміщення, які не використовуються громадою максимально виставляти на аукціон по системі Прозоро. Є хороша новина, будівлю на Гординського, 10 ми продали за 13 мільйонів 200 тисяч. З них 11 мільйонів за виключенням податків надійде в міський бюджет. Паралельно ще близько 20 приміщень, які є комерційно привабливими, виставили на аукціон, щоб залучити додаткові кошти. А також близько 10 земельних ділянок через відкритий аукціон по системі Прозоро виставляємо на продаж. І хочемо розуміння громади в такий нелегкий час, що треба залучати кошти», - пояснив міський голова.
Очільник Департаменту ЖКП Михайло Смушак зізнався, в цьому році при прийнятті бюджету для них не було передбачено жодного фінансування на капітальні ремонти. Хоча в минулому році бюджет департаменту становив майже185 мільйонів.
Проте загалом в період з 13 по 17 квітня Департамент провів 53 закупівлі і мова не тільки про капремонти.
Михайло Смушак каже, йдеться й про договори конкурсу місцевого самоврядування, програму переможців, де укладались різні угоди з місцевими ОСББ.
«Ці договори були звільнені від Прозоро ще й в минулі роки. Тобто раніше вони не проводились там ніколи. Люди (ОСББ – ред.) самі визначали, шукали собі підрядника і далі ми укладали пряму угоду з ним. Мова про заміну вікон в під’їзді чи ремонт підвальних розгалужень, чи роботи на прибудинковій території. Це конкурс місцевого самоврядування, Бюджет участі. Раніше ці угоди йшли без Прозоро міського», - каже Михайло Смушак.
За його словами всі ці договори довелось укласти у передвеликодній тиждень саме з цих причин.
«Тепер вступили в дію зміни до закону «Про державні закупівлі», за яким рішення про допорогову закупівлю через систему Прозоро стало обов’язковим на всеукраїнському рівні.
Раніше, коли місто прийняло програму Прозоро, 90% всіх угод проводили через прозоро, а 10% прямими договорами. То зараз всі 100% мають бути виключно через Прозоро. Навіть, якщо у нас є 51 тисяча гривень, за які люди хочуть провести у будинку ремонт сходової клітки, то ми не можемо просто укласти угоду з тим, з ким хочуть люди. Ми змушені обов’язково проводити будь-які угоди через систему Прозоро.
Тому, власне, старались, укласти багато цих угод на такі невеличкі, дрібні роботи, щоб не проводити закупівлю. Тому що люди йшли на конкурс ще з минулого року, вони готували собі спільно з виконавцями кошториси, хотіли, щоб ці виконавці їм проводили ці роботи. А зараз виходить, що укладати угоди з ними тепер ми не зможемо, бо уже все йде виключно через Прозоро», - запевнив очільник Департаменту.
Проте залишається під питанням фінансова складова цих далекоглядних планів. Чи не пошиють в дурні місцевих підприємців?
Адже у 2020 рік комунальний департамент зайшов з боргами перед підрядниками за уже виконані роботи.
Ми поцікавились у Михайла Смушака звідки гроші на ці роботи та що з боргами?
Частину боргу, за його словами, вже погасили.
«На ті об’єкти за укладеними угодами це додаткові кошти, які були додатково виділені департаменту за підсумками перегляду міського бюджету. Тобто нам станом на 2020 рік по спецфонду не були передбачені жодні кошти на будь-які роботи. Відповідно ми нічого нового не планували. Оскільки нам кошти додали, тому на них ми уклали угоди.
Щодо кредиторської заборгованості за 2019 рік, дійсно є ще частина непогашена. Але вони періодично, помісячно сплачуються. Я думаю, якщо б не карантин, то вони вже були би виплачені», - зазначив посадовець.
За його словами сума минулорічного ще невиплаченого боргу складає близько 12-13 мільйонів гривень.
Михайло Смушак додав, Департамент ЖКП та благоустрою у даному випадку виступає виконавцем:
«Ми є тим структурним підрозділом, який виконує для міста певні роботи. І за великим рахунком, якщо нам місто ці кошти передбачає, то це питання міста. Якщо вони передбачають, то значить є розуміння, де ці кошти будуть братися, як будуть фінансуватися. А ми виконуємо те, на що нам згідно рішення сесії чи виконкому виділяються кошти згідно затвердженого бюджету або змін до бюджету. Якщо у нас було передбачено 24 мільйони, і нам ці кошти дали, то наше завдання виконати роботи згідно тих бюджетних коштів.
Бо якщо ми їх не виконаємо, то це уже наша відповідальність, чому ми їх не виконали, якщо вони у бюджеті були? А наповненням бюджету займаються зовсім інші підрозділи. Тому, якщо звучить таке питання – звичайно, що роботи будуть оплачені, можливо з затримками», - зазначив керівник Департаменту.
Наразі, за його словами, ведеться підготовка до початку робіт за укладеними квітневими угодами.
Скоріш за все Управління капітального будівництва діяло за тією ж логікою.
Як відзначає Ольга Симчич, впродовж березня-квітня цього року УКБ уклало 66 прямих договорів на загальну суму у 34 мільйони гривень. Левова частка з них – це також ремонти міжбудинкових проїздів та прибудинкових територій. Зокрема, УКБ уклало 21 такий договір на суму 22 мільйони гривень.
Протягом 15-16 квітня, тобто за останні робочі дні перед вступом у силу нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі», УКБ уклало договорів на ремонт міжбудинкових проїздів на суму більш ніж 8 мільйонів гривень.
Також УКБ активно закуповувало роботи з облаштування дитячих ігрових майданчиків. Ці закупівлі виконком також вилучив з-під дії свого Положення про здійснення допорогових закупівель, але ще раніше – у серпні 2019 року.
«Департамент ЖКГ та УКБ укладали угоди на здійснення ремонтів дворів з різними учасниками, що свідчить про наявність конкуренції на ринку. Тож, якби замовники не вкладали прямих угод, а проводили конкурентні закупівлі, місто могло б зекономити. На жаль, економії не відбулось», - пояснює Ольга Симчич.
Як бачимо частина місцевого бізнесу дала великий кредит довіри меру.
Але при цьому, якщо чинна влада дає місцевим підприємцям можливість майбутнього заробітку та виділяє на це кошти, тоді чому ставить умову «без жодного авансу»?
Фактично місцевому бізнесу з посмішкою пропонують вкласти власні гроші у матеріали, в робочу силу, а у випадку, якщо щось у цьому плані піде не так – ходити в міську раду з протягнутою рукою.
Зрештою, давайте не забувати про місцеві вибори, які випадають на жовтень. Очевидно капремонтами намагаються завоювати прихильність електорату.
Проте є імовірність, що таблички на дверях владних кабінетів можуть змінитися, а борги перед підприємцями залишитись.
Найсумніше в цьому плані те, що ніхто не може дати відповіді на питання, скільки триватиме епідемія Сovid-19 та чи не повернеться вона згодом...
