Ректор ІФНМУ Микола Рожко: Якщо реформа приводить до скорочення колективу – то це не дуже реформа

Івано-Франківський національний медичний університет - один з лідерів медичної освіти в Україні. У багатьох рейтингах вже кілька років поспіль впевнено тримає першість.

Навчання здійснюється на 53 кафедрах. Навчальний процес проводять 111 докторів і 550 кандидатів наук. У числі вчених університету 9 заслужених діячів науки і техніки України,24 заслужені лікарі, 2 заслужені працівники фізкультури і спорту України, 3 лауреати Державної премії України.

Про університет, студентів-іноземців, медичну реформу та щодення вузу Фіртка спілкувалася із ректором ІФНМУ, заслуженим діячем науки і техніки України,  доктором медичних наук, професором Миколою Рожком.


- Миколо Михайловичу, наприкінці року прийнято підбивати підсумки. З якими досягненнями медичний університет закінчує 2018 рік?

Дякуємо Господу Богу, що вдалося прожити цей рік активно, конструктивно і без втрат.

Ми набрали 1500 студентів, що набагато більше, ніж попереднього року. А якщо є студент, значить університет живе і працює. Також маємо рекордну кількість студентів-іноземців – 426. Це наш престиж, в тому числі і на міжнародній арені.

Влітку ми завершили потужну роботу: відкрили кафедру дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії, і ще одну – кафедру дитячих інфекційних хвороб. Першого вересня студенти прийшли у нормальні умови і це була наша величезна відповідальність. На сьогоднішній день блок педіатрії – це європейські умови для навчання.

Працюємо над цікавим  пілотним проектом  у гуртожитку № 4. Йдеться про новий підхід до умов проживання та студентського самоврядування. Вже зробили там нові сучасні кухні, реконструкцію душових, туалетів, поміняли вікна, робимо дві сучасні кімнати з євроремонтами. Цей гуртожиток студентська рада взяла під свою опіку. Продовжуємо будувати реабілітаційний центр у Яремче.  На спортивному комплексі зробили не лише масштабну реконструкцію  басейну, але й  корт на вулиці.

http://www.ifnmu.edu.ua/images/news/news_ua_2018/12/12.12.2018.1/20181211basein01.JPG

Продовжуємо ремонтні роботи на фасаді та всередині морфологічного корпусу, у зуботехнічній лабораторії стоматкорпусу. У нас вже дев’ять сертифікованих лабораторій - всі вони акредитовані державою.

Нове обладнання отримали навчально-практичні центри, клінічні кафедри та університетська клініка. Також відкрили цього року п’ять нових навчально-практичних центрів, а всього їх уже понад п’ятдесят. До нового року запланували відкриття ще одного в обласній дитячій лікарні  - навчально-практичний центр баротензометричної діагностики стопи. До слова, такого апарату немає на кафедрах в жодному українському виші, - він слугуватиме для вивчення постави та патології стопи у молодих людей.

- Що це за нова спеціальність реабілітації та ерготерапії?

На цю нову спеціальність фізичної терапії та ерготерапії цього року  ми набрали майже 100 студентів. На базі відповідної кафедри також є навчально-практичні центри, де студенти можуть відпрацьовувати практичні навички. Сьогодні  у державі це дуже потрібна справа.

- У складі ІФНМУ діє університетська клініка. Хто може у ній отримати консультацію, лікування?

У структуру клініки входить стаціонар на 60 ліжок і центр стоматології. Клініка фінансується з держбюджету. Пройти обстеження й пролікуватися  може будь-хто. Щоправда, вона у нас постійно заповнена. Тут ми встановили новий цифровий рентгенапарат – закупили його за кошти університету. Усі наші працівники і студенти проходять флюорографію. Ми  обслуговуємо не тільки наших працівників, але й колег з ПНУ ім. В. Стефаника та  ІФНТУГ. Вже обстежили майже п’ять тисяч людей. Це наш великий соціальний проект. Працюємо над розширенням клініки, щоби стати дійсно взірцем університетської клініки, як це є у Європі.

- Який у такому випадку повинен бути бюджет університету?

У цьому році в обігу було біля 300 млн.грн. У 2019 потрібно буде 400 млн грн.

Для наукової бібліотеки купили майже на 1 млн 500 тис. грн підручників. Також зберегли всі соціальні виплати, премії за докторські роботи – 15тис.грн, кандидатські – 10 тис. грн, а також за  видання навчальних посібників, підручників  і патентів. Ми підтримуємо наших молодих науковців. У цьому році 17 млн грн ми спрямували на премії. Це дуже серйозна сума.

На 1 млн 800 тис. ми купили оргтехніки, на всіх кафедрах є комп’ютерні класи, доступ до сучасних інформаційних технологій.  Всі гуртожитки обладнані пропускною сучасною системою: воєнізована охорона, є відеоспостереження. Все це  для безпеки студентів.

Навряд, чи ви чули про корупційні скандали, щоби ректору носили гроші. Скільки  у нас були КРУ, СБУ і Прокуратура , ми не мали питань щодо нецільового використання коштів чи зловживання службовим становищем. Працюємо у правовому полі.

Ми не йдемо на вимушені канікули - працюємо. Маємо добру співпрацю із владою, як міською так і обласною. Є розуміння і підтримка на наших клінічних базах – у закладах охорони здоров’я.

- Яка частка загалом державного фінансування в університеті?

На місця держзамовлення держава дає нам всього-на-всього 30 млн грн. Загалом на держзамовленні сьогодні навчається 800 студентів. Щодо першого курсу, то ми ввійшли у трійку лідерів серед вузів, яким не зняли, а навпаки додали державне замовлення.

До речі, студентам, які вчаться на стипендію, ми дали цього року  доплату від університету – по 600 грн.  Звичайна стипендія складає 1300 грн, підвищена - 1892 грн, соціальна – 1180,  сироти отримують 2360 грн. Підтримуємо також студентську активність: участь у спортивних змаганнях, дозвіллі. Студентські організації мають свої приміщення,  є актовий зал, будуємо кафе.  

- У травні були вибори і Ви розпочали другу каденцію. Як зараз працювати?

На виборах  91%  колективу висловив мені довіру. Мабуть, ми з командою робили все правильно. А працювати зараз не просто. Є чимало обмежень щодо використання бюджетних коштів. Буває, що по сім разів проводимо тендер. І навіть, коли все робимо правильно і виграємо, можемо отримати не ту продукцію, яку б хотілося. Є проблеми щодо капітального будівництва і  ремонтів. Проходимо багато експертиз, ще - проектні документації, дозволи міністерства, пошуки підрядника…  

Ви ж пам’ятаєте, коли була революція, то мене хотіли зняти з посади, а студенти мене захистили. Працюю для студентів і це не піар, а обов’язок і покликання. Один раз у рік вони весь день працюють зі мною і бачать все зсередини. Ми абсолютно відкриті.

- Щодо іноземних студентів. Скільки цьогоріч прийняли на навчання?

Цього року ми набрали 426 іноземних студентів, найбільше – індусів.  Ми укладаємо угоду з компанією, яка нам привезла абітурієнта, і тоді студент складає іспит. Ми підписуємо двосторонню угоду напряму зі студентом  - без жодного посередника.  Далі – наш обов’язок цього студента вчити.

Щоби іноземці обрали наш університет, необхідно мати гідні умови. Коли у 2011 році я став ректором, ми поставили собі чітку мету – стрімкий розвиток і належна матеріальна база. Якщо у нас найдорожчий факультет стоматологічний – навчання коштує 1 тис. у.о., то іноземці платять за цю ж спеціальність  у чотири рази більше. Завдяки цьому маємо змогу розвиватися, розбудовувати університет. Це не секрет. І сьогодні маємо відповідні результати. Комунікація дуже потужна, тому про умови, які ми пропонуємо для студентів, - не знає хіба що лінивий.

- Чому саме акцент на студентів-індусів?

Вони (індуси – авт.) – чемні та дисципліновані, на відміну від арабів, наприклад. З останніми важко працювати і я це не приховую. Ми маємо у штаті людей, які підтримують цю роботу, ми їх намагаємося контролювати, у багатьох питаннях працюємо на випередження.

- Як далі реалізовують себе іноземні студенти?

Більшість повертаються додому, звідки приїхали.

Деякі можуть залишитися у клінічній ординатурі, оскільки в їхніх країнах інтернатури немає, - і ми їх беремо. Є випадки, коли наші іноземці влаштовуються тут на роботу, одружуються.

- Після випадку із вбивством студентки з Болгарії якось зріс контроль за студентами-іноземцями?

Це трагедія. Поки що рішення суду я не бачив і говорити нічого не хочу. Там не так все просто. Зрозуміло, що за всіма ми в місті не можемо простежити. Більшість  іноземних студентів живуть на квартирах і проводять свій вільний час на власний розсуд. Вони вільні люди. Так, з іноземцями є проблеми, але вони є всюди. Ми докладаємо багато зусиль для комунікації, діалогу, дисципліни.

- Чи приїжджають студенти з Європи вчитися в Івано-Франківськ?

Так, є. Маємо на сьогодні студентів із 46 країн. У лідерах за кількістю  – студенти з Індії, Нігерії, Польщі. Є студенти зі США, на підготовчому відділенні маємо навіть студента з Монако.

- Як із викладацьким складом?

Я дуже вдячний колективу за порозуміння.  Всі серйозні фінансові чи інші рішення ми обговорюємо на вченій раді. Я толерантно ставлюся до усіх, хто був до мене чи проти мене. Щоправда, я багатьом не підписав контракти, коли йшлося про моменти, несумісні з репутацією університету. Усі знають, що я захищати у таких ситуаціях не буду. Це однозначно.

У нас сьогодні понад сто докторів наук. Ми навіть святкували цей історичний момент. Під оплески колег  на Вченій Раді наш сотий доктор наук Андрій Стецьків отримав у подарунок ноутбук.

Цілком ймовірно, що невдовзі всі кафедри  будуть очолювати тільки доктори наук. Ми є лідерами в Україні за  кількістю молодих науковців. Тих, які, виконують обов’язки доцентів  – уже  80.

- Зараз багато студентів та випускників  вчаться закордоном, виграють гранти, проходять там різноманітні стажування, практики…

Так, наші студенти їдуть закордон на різні навчання і ми це підтримуємо. Останнім часом інтенсивно у рамках програми ERASMUS+. Торік ми мали хорошу співпрацю з Угорщиною, наші студенти там вчилися й навіть отримували стипендію. Щодо грантів, то в цьому напрямку теж працюємо. А  щоби працевлаштуватися  закордоном , спершу треба  нострифікувати наш  диплом, бо  інакше до роботи в клініці не допустять.

- Днями ви відкрили Музей історії університету. Що це за такий проект?

Міська рада дала нам  в оренду приміщення на вулиці Низовій за 1 гривню в рік. І ми домовилися, що перший поверх – це Музей історії університету, а на другому спільно з медичними закладами міста і  Департаментом охорони здоров’я області представимо  історію розвитку медицини Прикарпаття. Серед іншого ми вважали за необхідне зробити і музей, адже  студенти мають відчувати зв'язок поколінь, знати імена тих, хто закладав фундамент медичної науки. Експонатів вдалося зібрати чимало, починаючи від 1945 року – часу заснування університету. Запрошуємо долучатися до оновлення експозиції всіх небайдужих.

- Ваше бачення медичної реформи?

Ми активно беремо участь у реформі на селі. Мабуть, великою мірою завдяки нашим зусиллям Івано-Франківська область є пілотною у цьому проекті. Радію, що крок за кроком,  у селах навколо Франківська, а саме, в  Іваниківці, Крихівцях, Чукалівці, Угринові та Микитинцях ми зробили амбулаторії загальної практики та  сімейної медицини. Там наші студенти мають змогу вчитися на практиці, а професори консультують он-лайн. Ще б трохи обладнати ті амбулаторії … До речі, ми один з небагатьох вузів, який має кафедру загальної практики сімейної медицини на додипломному рівні, а не післядипломному, тобто вже готуємо сімейних лікарів.

- Як ректор університету, що скажете про  реформу медичної освіти?

Якщо реформа приводить до скорочення колективу – то це не дуже реформа. Є  багато дискусійних моментів. Все, більше нічого казати не буду.

- Цьогоріч було піднято прохідний бар’єр для вступу у медичні навчальні заклади? Як змінився рівень абітурієнта?

Абітурієнти, як і студенти   - різні. Навіть попри підвищення прохідного бар’єру до 150 балів із ЗНО ми набору не втратили. Є проблеми із КРОКами, бо постійно піднімають той рівень.  

Ми пояснюємо нашим студентам, що їхній обов’язок вчитися, бо дорожчого за здоров’я людини немає, - і це їхня найбільша відповідальність. Зі свого боку вкладаємо  величезні зусилля та кошти, щоби  створити належні умови  – від теоретичної бази до можливостей практикуватися у  навчально-практичних  центрах, на  клінічних  базах.

Щороку п’ять найкращих  студентів ми  рекомендуємо залишити в університеті. Все чітко – будь ласка, вчіться і ми даємо вам шанс працювати.

- Усі здають КРОК?

Багато не здають.  Понад сотню студентів за рік ми відраховуємо.

- Свого часу ви були у політиці…                                                                  

І мав тоді  проблеми. Згодом на Вченій раді ми прийняли рішення, що ректор не може бути членом партії, брати участь  у виборах. Якщо проректор має бажання вступати у виборчі перегони,  то на час виборчої компанії він повинен звільнити займану посаду.

- Плани на 2019 рік?                      

Навчальна база університету  - це 72 тис. м2. Тож маємо нові заплановані об’єкти.  А найперший і найголовніший план – саме життя. Університет і надалі має потужно розвиватися,  і для цього ми  щодня докладаємо максимум зусиль. 


26.12.2018 Марія Лутчин 12105
Коментарі ()

19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

890 1
12.02.2025
Надія Єшкілєва

Для першого в лютому книжкового огляду літературна експертка обрала романи про кохання. Одна з тем, завдяки якій читання було й залишається модним від найдавніших часів і до сьогодні.  

804
06.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

1620
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

2248
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

4227 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

3234

Тепер, коли епоха постмодернізму минула, вже немає часу на вишукані пасьянси та перепрошення. Настав швидкий час чудовиськ. Котрі будують свої персональні реальності, котрі служать лише тим традиціям, які були створені на замовлення з учора на сьогодні прирученими та купленими жерцями. 

227

Івано-Франківськ, як і вся Україна, сьогодні потребує консолідації сил серед ветеранів, які пройшли війну. Повертаючись до цивільного життя, вони стикаються з викликами – соціальна адаптація, психологічна реабілітація, пошук роботи, а також прагнення бути корисними для суспільства.

455

Здебільшого нам відомі чоловічі імена проповідників, єпископів пресвітерів, та мало хто знає, що важливу роль в період становлення ранньої християнської Церкви відігравали жінки, які майже непомітно, але дуже суттєво працювали, несучи своє особливе служіння дияконис.

396

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

865
17.02.2025

Інфляція на споживчому ринку в січні 2025 року порівняно із груднем 2024 року, як на Івано-Франківщині, так й в Україні складала 1,2%.  

637
14.02.2025

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

682
10.02.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

966
19.02.2025

Серед українців немає однозначної позиції стосовно того чи повинні віряни, які за своїми релігійними переконаннями не можуть брати до рук зброю, мати право на альтернативну (невійськову) службу в умовах воєнного стану.  

1091
16.02.2025

Останніми роками частина вірян, яка дивиться богослужіння онлайн, зросла.  

679
12.02.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

6264
08.02.2025

Чотириметровий Хрест Миру із золотим Розп'яттям можна буде побачити в Івано-Франківську дев'ятого та десятого лютого на площі Ринок з 9:00.  

1756
17.02.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

31772 1
19.02.2025

Понад половина українців (57%) довіряють президенту України Володимиру Зеленському.  

1559
14.02.2025

Так, респондентам запропонували три опції та запитали, що, на їх думку, скоріше описує можливі санкції проти Порошенка.  

763 1
11.02.2025

Восьмеро з десяти обранців від Івано-Франківщини підтримали цей законопроєкт.  

728