Ректор ІФНМУ Микола Рожко: Якщо реформа приводить до скорочення колективу – то це не дуже реформа

Івано-Франківський національний медичний університет - один з лідерів медичної освіти в Україні. У багатьох рейтингах вже кілька років поспіль впевнено тримає першість.

Навчання здійснюється на 53 кафедрах. Навчальний процес проводять 111 докторів і 550 кандидатів наук. У числі вчених університету 9 заслужених діячів науки і техніки України,24 заслужені лікарі, 2 заслужені працівники фізкультури і спорту України, 3 лауреати Державної премії України.

Про університет, студентів-іноземців, медичну реформу та щодення вузу Фіртка спілкувалася із ректором ІФНМУ, заслуженим діячем науки і техніки України,  доктором медичних наук, професором Миколою Рожком.


- Миколо Михайловичу, наприкінці року прийнято підбивати підсумки. З якими досягненнями медичний університет закінчує 2018 рік?

Дякуємо Господу Богу, що вдалося прожити цей рік активно, конструктивно і без втрат.

Ми набрали 1500 студентів, що набагато більше, ніж попереднього року. А якщо є студент, значить університет живе і працює. Також маємо рекордну кількість студентів-іноземців – 426. Це наш престиж, в тому числі і на міжнародній арені.

Влітку ми завершили потужну роботу: відкрили кафедру дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії, і ще одну – кафедру дитячих інфекційних хвороб. Першого вересня студенти прийшли у нормальні умови і це була наша величезна відповідальність. На сьогоднішній день блок педіатрії – це європейські умови для навчання.

Працюємо над цікавим  пілотним проектом  у гуртожитку № 4. Йдеться про новий підхід до умов проживання та студентського самоврядування. Вже зробили там нові сучасні кухні, реконструкцію душових, туалетів, поміняли вікна, робимо дві сучасні кімнати з євроремонтами. Цей гуртожиток студентська рада взяла під свою опіку. Продовжуємо будувати реабілітаційний центр у Яремче.  На спортивному комплексі зробили не лише масштабну реконструкцію  басейну, але й  корт на вулиці.

http://www.ifnmu.edu.ua/images/news/news_ua_2018/12/12.12.2018.1/20181211basein01.JPG

Продовжуємо ремонтні роботи на фасаді та всередині морфологічного корпусу, у зуботехнічній лабораторії стоматкорпусу. У нас вже дев’ять сертифікованих лабораторій - всі вони акредитовані державою.

Нове обладнання отримали навчально-практичні центри, клінічні кафедри та університетська клініка. Також відкрили цього року п’ять нових навчально-практичних центрів, а всього їх уже понад п’ятдесят. До нового року запланували відкриття ще одного в обласній дитячій лікарні  - навчально-практичний центр баротензометричної діагностики стопи. До слова, такого апарату немає на кафедрах в жодному українському виші, - він слугуватиме для вивчення постави та патології стопи у молодих людей.

- Що це за нова спеціальність реабілітації та ерготерапії?

На цю нову спеціальність фізичної терапії та ерготерапії цього року  ми набрали майже 100 студентів. На базі відповідної кафедри також є навчально-практичні центри, де студенти можуть відпрацьовувати практичні навички. Сьогодні  у державі це дуже потрібна справа.

- У складі ІФНМУ діє університетська клініка. Хто може у ній отримати консультацію, лікування?

У структуру клініки входить стаціонар на 60 ліжок і центр стоматології. Клініка фінансується з держбюджету. Пройти обстеження й пролікуватися  може будь-хто. Щоправда, вона у нас постійно заповнена. Тут ми встановили новий цифровий рентгенапарат – закупили його за кошти університету. Усі наші працівники і студенти проходять флюорографію. Ми  обслуговуємо не тільки наших працівників, але й колег з ПНУ ім. В. Стефаника та  ІФНТУГ. Вже обстежили майже п’ять тисяч людей. Це наш великий соціальний проект. Працюємо над розширенням клініки, щоби стати дійсно взірцем університетської клініки, як це є у Європі.

- Який у такому випадку повинен бути бюджет університету?

У цьому році в обігу було біля 300 млн.грн. У 2019 потрібно буде 400 млн грн.

Для наукової бібліотеки купили майже на 1 млн 500 тис. грн підручників. Також зберегли всі соціальні виплати, премії за докторські роботи – 15тис.грн, кандидатські – 10 тис. грн, а також за  видання навчальних посібників, підручників  і патентів. Ми підтримуємо наших молодих науковців. У цьому році 17 млн грн ми спрямували на премії. Це дуже серйозна сума.

На 1 млн 800 тис. ми купили оргтехніки, на всіх кафедрах є комп’ютерні класи, доступ до сучасних інформаційних технологій.  Всі гуртожитки обладнані пропускною сучасною системою: воєнізована охорона, є відеоспостереження. Все це  для безпеки студентів.

Навряд, чи ви чули про корупційні скандали, щоби ректору носили гроші. Скільки  у нас були КРУ, СБУ і Прокуратура , ми не мали питань щодо нецільового використання коштів чи зловживання службовим становищем. Працюємо у правовому полі.

Ми не йдемо на вимушені канікули - працюємо. Маємо добру співпрацю із владою, як міською так і обласною. Є розуміння і підтримка на наших клінічних базах – у закладах охорони здоров’я.

- Яка частка загалом державного фінансування в університеті?

На місця держзамовлення держава дає нам всього-на-всього 30 млн грн. Загалом на держзамовленні сьогодні навчається 800 студентів. Щодо першого курсу, то ми ввійшли у трійку лідерів серед вузів, яким не зняли, а навпаки додали державне замовлення.

До речі, студентам, які вчаться на стипендію, ми дали цього року  доплату від університету – по 600 грн.  Звичайна стипендія складає 1300 грн, підвищена - 1892 грн, соціальна – 1180,  сироти отримують 2360 грн. Підтримуємо також студентську активність: участь у спортивних змаганнях, дозвіллі. Студентські організації мають свої приміщення,  є актовий зал, будуємо кафе.  

- У травні були вибори і Ви розпочали другу каденцію. Як зараз працювати?

На виборах  91%  колективу висловив мені довіру. Мабуть, ми з командою робили все правильно. А працювати зараз не просто. Є чимало обмежень щодо використання бюджетних коштів. Буває, що по сім разів проводимо тендер. І навіть, коли все робимо правильно і виграємо, можемо отримати не ту продукцію, яку б хотілося. Є проблеми щодо капітального будівництва і  ремонтів. Проходимо багато експертиз, ще - проектні документації, дозволи міністерства, пошуки підрядника…  

Ви ж пам’ятаєте, коли була революція, то мене хотіли зняти з посади, а студенти мене захистили. Працюю для студентів і це не піар, а обов’язок і покликання. Один раз у рік вони весь день працюють зі мною і бачать все зсередини. Ми абсолютно відкриті.

- Щодо іноземних студентів. Скільки цьогоріч прийняли на навчання?

Цього року ми набрали 426 іноземних студентів, найбільше – індусів.  Ми укладаємо угоду з компанією, яка нам привезла абітурієнта, і тоді студент складає іспит. Ми підписуємо двосторонню угоду напряму зі студентом  - без жодного посередника.  Далі – наш обов’язок цього студента вчити.

Щоби іноземці обрали наш університет, необхідно мати гідні умови. Коли у 2011 році я став ректором, ми поставили собі чітку мету – стрімкий розвиток і належна матеріальна база. Якщо у нас найдорожчий факультет стоматологічний – навчання коштує 1 тис. у.о., то іноземці платять за цю ж спеціальність  у чотири рази більше. Завдяки цьому маємо змогу розвиватися, розбудовувати університет. Це не секрет. І сьогодні маємо відповідні результати. Комунікація дуже потужна, тому про умови, які ми пропонуємо для студентів, - не знає хіба що лінивий.

- Чому саме акцент на студентів-індусів?

Вони (індуси – авт.) – чемні та дисципліновані, на відміну від арабів, наприклад. З останніми важко працювати і я це не приховую. Ми маємо у штаті людей, які підтримують цю роботу, ми їх намагаємося контролювати, у багатьох питаннях працюємо на випередження.

- Як далі реалізовують себе іноземні студенти?

Більшість повертаються додому, звідки приїхали.

Деякі можуть залишитися у клінічній ординатурі, оскільки в їхніх країнах інтернатури немає, - і ми їх беремо. Є випадки, коли наші іноземці влаштовуються тут на роботу, одружуються.

- Після випадку із вбивством студентки з Болгарії якось зріс контроль за студентами-іноземцями?

Це трагедія. Поки що рішення суду я не бачив і говорити нічого не хочу. Там не так все просто. Зрозуміло, що за всіма ми в місті не можемо простежити. Більшість  іноземних студентів живуть на квартирах і проводять свій вільний час на власний розсуд. Вони вільні люди. Так, з іноземцями є проблеми, але вони є всюди. Ми докладаємо багато зусиль для комунікації, діалогу, дисципліни.

- Чи приїжджають студенти з Європи вчитися в Івано-Франківськ?

Так, є. Маємо на сьогодні студентів із 46 країн. У лідерах за кількістю  – студенти з Індії, Нігерії, Польщі. Є студенти зі США, на підготовчому відділенні маємо навіть студента з Монако.

- Як із викладацьким складом?

Я дуже вдячний колективу за порозуміння.  Всі серйозні фінансові чи інші рішення ми обговорюємо на вченій раді. Я толерантно ставлюся до усіх, хто був до мене чи проти мене. Щоправда, я багатьом не підписав контракти, коли йшлося про моменти, несумісні з репутацією університету. Усі знають, що я захищати у таких ситуаціях не буду. Це однозначно.

У нас сьогодні понад сто докторів наук. Ми навіть святкували цей історичний момент. Під оплески колег  на Вченій Раді наш сотий доктор наук Андрій Стецьків отримав у подарунок ноутбук.

Цілком ймовірно, що невдовзі всі кафедри  будуть очолювати тільки доктори наук. Ми є лідерами в Україні за  кількістю молодих науковців. Тих, які, виконують обов’язки доцентів  – уже  80.

- Зараз багато студентів та випускників  вчаться закордоном, виграють гранти, проходять там різноманітні стажування, практики…

Так, наші студенти їдуть закордон на різні навчання і ми це підтримуємо. Останнім часом інтенсивно у рамках програми ERASMUS+. Торік ми мали хорошу співпрацю з Угорщиною, наші студенти там вчилися й навіть отримували стипендію. Щодо грантів, то в цьому напрямку теж працюємо. А  щоби працевлаштуватися  закордоном , спершу треба  нострифікувати наш  диплом, бо  інакше до роботи в клініці не допустять.

- Днями ви відкрили Музей історії університету. Що це за такий проект?

Міська рада дала нам  в оренду приміщення на вулиці Низовій за 1 гривню в рік. І ми домовилися, що перший поверх – це Музей історії університету, а на другому спільно з медичними закладами міста і  Департаментом охорони здоров’я області представимо  історію розвитку медицини Прикарпаття. Серед іншого ми вважали за необхідне зробити і музей, адже  студенти мають відчувати зв'язок поколінь, знати імена тих, хто закладав фундамент медичної науки. Експонатів вдалося зібрати чимало, починаючи від 1945 року – часу заснування університету. Запрошуємо долучатися до оновлення експозиції всіх небайдужих.

- Ваше бачення медичної реформи?

Ми активно беремо участь у реформі на селі. Мабуть, великою мірою завдяки нашим зусиллям Івано-Франківська область є пілотною у цьому проекті. Радію, що крок за кроком,  у селах навколо Франківська, а саме, в  Іваниківці, Крихівцях, Чукалівці, Угринові та Микитинцях ми зробили амбулаторії загальної практики та  сімейної медицини. Там наші студенти мають змогу вчитися на практиці, а професори консультують он-лайн. Ще б трохи обладнати ті амбулаторії … До речі, ми один з небагатьох вузів, який має кафедру загальної практики сімейної медицини на додипломному рівні, а не післядипломному, тобто вже готуємо сімейних лікарів.

- Як ректор університету, що скажете про  реформу медичної освіти?

Якщо реформа приводить до скорочення колективу – то це не дуже реформа. Є  багато дискусійних моментів. Все, більше нічого казати не буду.

- Цьогоріч було піднято прохідний бар’єр для вступу у медичні навчальні заклади? Як змінився рівень абітурієнта?

Абітурієнти, як і студенти   - різні. Навіть попри підвищення прохідного бар’єру до 150 балів із ЗНО ми набору не втратили. Є проблеми із КРОКами, бо постійно піднімають той рівень.  

Ми пояснюємо нашим студентам, що їхній обов’язок вчитися, бо дорожчого за здоров’я людини немає, - і це їхня найбільша відповідальність. Зі свого боку вкладаємо  величезні зусилля та кошти, щоби  створити належні умови  – від теоретичної бази до можливостей практикуватися у  навчально-практичних  центрах, на  клінічних  базах.

Щороку п’ять найкращих  студентів ми  рекомендуємо залишити в університеті. Все чітко – будь ласка, вчіться і ми даємо вам шанс працювати.

- Усі здають КРОК?

Багато не здають.  Понад сотню студентів за рік ми відраховуємо.

- Свого часу ви були у політиці…                                                                  

І мав тоді  проблеми. Згодом на Вченій раді ми прийняли рішення, що ректор не може бути членом партії, брати участь  у виборах. Якщо проректор має бажання вступати у виборчі перегони,  то на час виборчої компанії він повинен звільнити займану посаду.

- Плани на 2019 рік?                      

Навчальна база університету  - це 72 тис. м2. Тож маємо нові заплановані об’єкти.  А найперший і найголовніший план – саме життя. Університет і надалі має потужно розвиватися,  і для цього ми  щодня докладаємо максимум зусиль. 


26.12.2018 Марія Лутчин 9649
Коментарі ()

03.07.2020
Марія Лутчин

Для відновлення зруйнованої інфраструктури: доріг, мостів, берегоукріплювальних дамб, за попередніми підрахунками, потрібно понад два мільярди гривень.

500
01.07.2020
Марія Лутчин

У розмові про коронавірус, імунітет, переповнені лікарні, пацієнтів, емоційне виснаження медпрацівників та те, чому не варто забувати про карантин.

3590
26.06.2020
Люся Грибик

Лазерна епіляція — популярна апаратна процедура, яка проводиться для видалення небажаного волосся на обличчі та тілі.

1155
23.06.2020
Марія Лутчин

Фахівці намагаються знайти різні методи, щоб максимально зберегти міцність, рівність та покращити зчеплення автомобіля з дорожнім покриттям.

1323
22.06.2020
Тетяна Дармограй

Що ж так манить людей у ці магазини, чи не бояться вони відшукати там коронавірус? Ми поцікавились у франківців – відповіді читайте нижче.  

6519
19.06.2020
Олена Британська

Досі міська влада не могла дійти згоди з мешканцями однієї із квартир на вул. Сонячна, 51А, який є останньою перепоною на шляху до об’єднання Північного та Південного бульварів.

2869 1

Нещодавно на Фіртці започаткував свій блог Олег Саїк, де описав, що місцеві сайти державних установ, які потенційно мали б приваблювати інвесторів, у ганебному стані.

1215

Сервус, товариство! Так склались обставини, що зараз ми, як і весь світ, занурились у боротьбу з вірусом і за тим не зауважили кардинальних змін, що відбуваються у  суспільстві. 

4613

Під прикриттям карантину відбувається наглий дерибан коштів і майна міста.

7734

Середньосвітова смертність від коронавірусу складає 5,8%. Проте це тільки середня температура по палаті, яка в кожній окремій палаті (країні) різна.

6028 2
23.06.2020

У перший рік життя малюка все змінюється доволі динамічно. Здавалося б, тільки недавно матуся спіткала усі тонкощі грудного вигодовування, і ось вже настає новий етап – введення першого прикорм. Це їжа, що суттєво відрізняється від материнського мол

7329
16.06.2020

На ферму з виробництва фуа-гри в місті Снятин влаштувався хлопець, який таємно знімав на відео свої робочі будні, а опісля анонімно передав матеріали зоозахисній організації "Відкриті клітки Україна", яка їх опублікувала. Ці кадри сколихнули світ, призве

61394 2
10.06.2020

«У нас немає вільних місць! Столики тільки за бронюванням! Вибачте, щоб присісти Вам доведеться зачекати!» - вже понад два місяці ці, раніше щоденні, фрази ніхто не говорить. А все через карантин.

5356
25.06.2020

На останню декаду червня, що у 2001 році, припала непересічна для історії Львова та й України загалом подія. Це багатьом видавалося неможливим і до останнього існували сумніви, але папа таки прибув поспілкуватися з українцями. Тоді це все просто видавал

585
16.06.2020

Акція триває вже понад два роки і наближається до своєї кульмінації. Сьогодні, 16 червня, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин долучився до історичного заходу – створення рукописної Біблії, пише Фіртка з посиланням

1056
08.06.2020

Для того щоб усвідомити справжність наших прохань до Господа Бога про власні потреби, потрібно спочатку перейнятися, серцем відчути потреби інших людей.

1427
29.05.2020

28 травня, на свято Вознесіння Господнього за юліанським календарем, в Україні з’явилася в продажу всесвітньо відома книжка «Католицизм: мандрівка до серця віри» американського проповідника, письменника і богослова єпископа Роберта Баррона.

1408
25.06.2020

Український прозаїк та поет Юрій Іздрик знявся у тизері фільму режисерки та письменниці Ірини Цілик «Я і Фелікс». Проєкт набрав найбільшу кількість балів за результатами першого етапу 13-го пітчингу Держкіно, пише Фіртка. «Я і Фелікс&r

391
03.07.2020

Єлісейський палац заявив, що Філіпп буде займатися урядовими справами доти, доки не буде призначено новий уряд.

115
03.07.2020

У бюлетені з відкритими списками можна буде проголосувати як за партію, так і за конкретного кандидата, щоб підняти його в партійному списку Профільний комітет Верховної Ради затвердив нову форму бюлетеня для голосування на місцевих виборах за відкритими

172
26.06.2020

Партія "Голос" проголосувала за припинення депутатських повноважень Святослава Вакарчука. Перед цим він вийшов із фракції «Голос» у Верховній Раді. Про це повідомляє пресслужба партії «Голос», інформує Фіртка. Водн

409
26.06.2020

Він був ветераном Аль-Каїди, чия кар'єра джихадиста почалася з 1990-х років. Те, як він помер, було вражаючим.

682