Ректор ІФНМУ Микола Рожко: Якщо реформа приводить до скорочення колективу – то це не дуже реформа

Івано-Франківський національний медичний університет - один з лідерів медичної освіти в Україні. У багатьох рейтингах вже кілька років поспіль впевнено тримає першість.

Навчання здійснюється на 53 кафедрах. Навчальний процес проводять 111 докторів і 550 кандидатів наук. У числі вчених університету 9 заслужених діячів науки і техніки України,24 заслужені лікарі, 2 заслужені працівники фізкультури і спорту України, 3 лауреати Державної премії України.

Про університет, студентів-іноземців, медичну реформу та щодення вузу Фіртка спілкувалася із ректором ІФНМУ, заслуженим діячем науки і техніки України,  доктором медичних наук, професором Миколою Рожком.


- Миколо Михайловичу, наприкінці року прийнято підбивати підсумки. З якими досягненнями медичний університет закінчує 2018 рік?

Дякуємо Господу Богу, що вдалося прожити цей рік активно, конструктивно і без втрат.

Ми набрали 1500 студентів, що набагато більше, ніж попереднього року. А якщо є студент, значить університет живе і працює. Також маємо рекордну кількість студентів-іноземців – 426. Це наш престиж, в тому числі і на міжнародній арені.

Влітку ми завершили потужну роботу: відкрили кафедру дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії, і ще одну – кафедру дитячих інфекційних хвороб. Першого вересня студенти прийшли у нормальні умови і це була наша величезна відповідальність. На сьогоднішній день блок педіатрії – це європейські умови для навчання.

Працюємо над цікавим  пілотним проектом  у гуртожитку № 4. Йдеться про новий підхід до умов проживання та студентського самоврядування. Вже зробили там нові сучасні кухні, реконструкцію душових, туалетів, поміняли вікна, робимо дві сучасні кімнати з євроремонтами. Цей гуртожиток студентська рада взяла під свою опіку. Продовжуємо будувати реабілітаційний центр у Яремче.  На спортивному комплексі зробили не лише масштабну реконструкцію  басейну, але й  корт на вулиці.

http://www.ifnmu.edu.ua/images/news/news_ua_2018/12/12.12.2018.1/20181211basein01.JPG

Продовжуємо ремонтні роботи на фасаді та всередині морфологічного корпусу, у зуботехнічній лабораторії стоматкорпусу. У нас вже дев’ять сертифікованих лабораторій - всі вони акредитовані державою.

Нове обладнання отримали навчально-практичні центри, клінічні кафедри та університетська клініка. Також відкрили цього року п’ять нових навчально-практичних центрів, а всього їх уже понад п’ятдесят. До нового року запланували відкриття ще одного в обласній дитячій лікарні  - навчально-практичний центр баротензометричної діагностики стопи. До слова, такого апарату немає на кафедрах в жодному українському виші, - він слугуватиме для вивчення постави та патології стопи у молодих людей.

- Що це за нова спеціальність реабілітації та ерготерапії?

На цю нову спеціальність фізичної терапії та ерготерапії цього року  ми набрали майже 100 студентів. На базі відповідної кафедри також є навчально-практичні центри, де студенти можуть відпрацьовувати практичні навички. Сьогодні  у державі це дуже потрібна справа.

- У складі ІФНМУ діє університетська клініка. Хто може у ній отримати консультацію, лікування?

У структуру клініки входить стаціонар на 60 ліжок і центр стоматології. Клініка фінансується з держбюджету. Пройти обстеження й пролікуватися  може будь-хто. Щоправда, вона у нас постійно заповнена. Тут ми встановили новий цифровий рентгенапарат – закупили його за кошти університету. Усі наші працівники і студенти проходять флюорографію. Ми  обслуговуємо не тільки наших працівників, але й колег з ПНУ ім. В. Стефаника та  ІФНТУГ. Вже обстежили майже п’ять тисяч людей. Це наш великий соціальний проект. Працюємо над розширенням клініки, щоби стати дійсно взірцем університетської клініки, як це є у Європі.

- Який у такому випадку повинен бути бюджет університету?

У цьому році в обігу було біля 300 млн.грн. У 2019 потрібно буде 400 млн грн.

Для наукової бібліотеки купили майже на 1 млн 500 тис. грн підручників. Також зберегли всі соціальні виплати, премії за докторські роботи – 15тис.грн, кандидатські – 10 тис. грн, а також за  видання навчальних посібників, підручників  і патентів. Ми підтримуємо наших молодих науковців. У цьому році 17 млн грн ми спрямували на премії. Це дуже серйозна сума.

На 1 млн 800 тис. ми купили оргтехніки, на всіх кафедрах є комп’ютерні класи, доступ до сучасних інформаційних технологій.  Всі гуртожитки обладнані пропускною сучасною системою: воєнізована охорона, є відеоспостереження. Все це  для безпеки студентів.

Навряд, чи ви чули про корупційні скандали, щоби ректору носили гроші. Скільки  у нас були КРУ, СБУ і Прокуратура , ми не мали питань щодо нецільового використання коштів чи зловживання службовим становищем. Працюємо у правовому полі.

Ми не йдемо на вимушені канікули - працюємо. Маємо добру співпрацю із владою, як міською так і обласною. Є розуміння і підтримка на наших клінічних базах – у закладах охорони здоров’я.

- Яка частка загалом державного фінансування в університеті?

На місця держзамовлення держава дає нам всього-на-всього 30 млн грн. Загалом на держзамовленні сьогодні навчається 800 студентів. Щодо першого курсу, то ми ввійшли у трійку лідерів серед вузів, яким не зняли, а навпаки додали державне замовлення.

До речі, студентам, які вчаться на стипендію, ми дали цього року  доплату від університету – по 600 грн.  Звичайна стипендія складає 1300 грн, підвищена - 1892 грн, соціальна – 1180,  сироти отримують 2360 грн. Підтримуємо також студентську активність: участь у спортивних змаганнях, дозвіллі. Студентські організації мають свої приміщення,  є актовий зал, будуємо кафе.  

- У травні були вибори і Ви розпочали другу каденцію. Як зараз працювати?

На виборах  91%  колективу висловив мені довіру. Мабуть, ми з командою робили все правильно. А працювати зараз не просто. Є чимало обмежень щодо використання бюджетних коштів. Буває, що по сім разів проводимо тендер. І навіть, коли все робимо правильно і виграємо, можемо отримати не ту продукцію, яку б хотілося. Є проблеми щодо капітального будівництва і  ремонтів. Проходимо багато експертиз, ще - проектні документації, дозволи міністерства, пошуки підрядника…  

Ви ж пам’ятаєте, коли була революція, то мене хотіли зняти з посади, а студенти мене захистили. Працюю для студентів і це не піар, а обов’язок і покликання. Один раз у рік вони весь день працюють зі мною і бачать все зсередини. Ми абсолютно відкриті.

- Щодо іноземних студентів. Скільки цьогоріч прийняли на навчання?

Цього року ми набрали 426 іноземних студентів, найбільше – індусів.  Ми укладаємо угоду з компанією, яка нам привезла абітурієнта, і тоді студент складає іспит. Ми підписуємо двосторонню угоду напряму зі студентом  - без жодного посередника.  Далі – наш обов’язок цього студента вчити.

Щоби іноземці обрали наш університет, необхідно мати гідні умови. Коли у 2011 році я став ректором, ми поставили собі чітку мету – стрімкий розвиток і належна матеріальна база. Якщо у нас найдорожчий факультет стоматологічний – навчання коштує 1 тис. у.о., то іноземці платять за цю ж спеціальність  у чотири рази більше. Завдяки цьому маємо змогу розвиватися, розбудовувати університет. Це не секрет. І сьогодні маємо відповідні результати. Комунікація дуже потужна, тому про умови, які ми пропонуємо для студентів, - не знає хіба що лінивий.

- Чому саме акцент на студентів-індусів?

Вони (індуси – авт.) – чемні та дисципліновані, на відміну від арабів, наприклад. З останніми важко працювати і я це не приховую. Ми маємо у штаті людей, які підтримують цю роботу, ми їх намагаємося контролювати, у багатьох питаннях працюємо на випередження.

- Як далі реалізовують себе іноземні студенти?

Більшість повертаються додому, звідки приїхали.

Деякі можуть залишитися у клінічній ординатурі, оскільки в їхніх країнах інтернатури немає, - і ми їх беремо. Є випадки, коли наші іноземці влаштовуються тут на роботу, одружуються.

- Після випадку із вбивством студентки з Болгарії якось зріс контроль за студентами-іноземцями?

Це трагедія. Поки що рішення суду я не бачив і говорити нічого не хочу. Там не так все просто. Зрозуміло, що за всіма ми в місті не можемо простежити. Більшість  іноземних студентів живуть на квартирах і проводять свій вільний час на власний розсуд. Вони вільні люди. Так, з іноземцями є проблеми, але вони є всюди. Ми докладаємо багато зусиль для комунікації, діалогу, дисципліни.

- Чи приїжджають студенти з Європи вчитися в Івано-Франківськ?

Так, є. Маємо на сьогодні студентів із 46 країн. У лідерах за кількістю  – студенти з Індії, Нігерії, Польщі. Є студенти зі США, на підготовчому відділенні маємо навіть студента з Монако.

- Як із викладацьким складом?

Я дуже вдячний колективу за порозуміння.  Всі серйозні фінансові чи інші рішення ми обговорюємо на вченій раді. Я толерантно ставлюся до усіх, хто був до мене чи проти мене. Щоправда, я багатьом не підписав контракти, коли йшлося про моменти, несумісні з репутацією університету. Усі знають, що я захищати у таких ситуаціях не буду. Це однозначно.

У нас сьогодні понад сто докторів наук. Ми навіть святкували цей історичний момент. Під оплески колег  на Вченій Раді наш сотий доктор наук Андрій Стецьків отримав у подарунок ноутбук.

Цілком ймовірно, що невдовзі всі кафедри  будуть очолювати тільки доктори наук. Ми є лідерами в Україні за  кількістю молодих науковців. Тих, які, виконують обов’язки доцентів  – уже  80.

- Зараз багато студентів та випускників  вчаться закордоном, виграють гранти, проходять там різноманітні стажування, практики…

Так, наші студенти їдуть закордон на різні навчання і ми це підтримуємо. Останнім часом інтенсивно у рамках програми ERASMUS+. Торік ми мали хорошу співпрацю з Угорщиною, наші студенти там вчилися й навіть отримували стипендію. Щодо грантів, то в цьому напрямку теж працюємо. А  щоби працевлаштуватися  закордоном , спершу треба  нострифікувати наш  диплом, бо  інакше до роботи в клініці не допустять.

- Днями ви відкрили Музей історії університету. Що це за такий проект?

Міська рада дала нам  в оренду приміщення на вулиці Низовій за 1 гривню в рік. І ми домовилися, що перший поверх – це Музей історії університету, а на другому спільно з медичними закладами міста і  Департаментом охорони здоров’я області представимо  історію розвитку медицини Прикарпаття. Серед іншого ми вважали за необхідне зробити і музей, адже  студенти мають відчувати зв'язок поколінь, знати імена тих, хто закладав фундамент медичної науки. Експонатів вдалося зібрати чимало, починаючи від 1945 року – часу заснування університету. Запрошуємо долучатися до оновлення експозиції всіх небайдужих.

- Ваше бачення медичної реформи?

Ми активно беремо участь у реформі на селі. Мабуть, великою мірою завдяки нашим зусиллям Івано-Франківська область є пілотною у цьому проекті. Радію, що крок за кроком,  у селах навколо Франківська, а саме, в  Іваниківці, Крихівцях, Чукалівці, Угринові та Микитинцях ми зробили амбулаторії загальної практики та  сімейної медицини. Там наші студенти мають змогу вчитися на практиці, а професори консультують он-лайн. Ще б трохи обладнати ті амбулаторії … До речі, ми один з небагатьох вузів, який має кафедру загальної практики сімейної медицини на додипломному рівні, а не післядипломному, тобто вже готуємо сімейних лікарів.

- Як ректор університету, що скажете про  реформу медичної освіти?

Якщо реформа приводить до скорочення колективу – то це не дуже реформа. Є  багато дискусійних моментів. Все, більше нічого казати не буду.

- Цьогоріч було піднято прохідний бар’єр для вступу у медичні навчальні заклади? Як змінився рівень абітурієнта?

Абітурієнти, як і студенти   - різні. Навіть попри підвищення прохідного бар’єру до 150 балів із ЗНО ми набору не втратили. Є проблеми із КРОКами, бо постійно піднімають той рівень.  

Ми пояснюємо нашим студентам, що їхній обов’язок вчитися, бо дорожчого за здоров’я людини немає, - і це їхня найбільша відповідальність. Зі свого боку вкладаємо  величезні зусилля та кошти, щоби  створити належні умови  – від теоретичної бази до можливостей практикуватися у  навчально-практичних  центрах, на  клінічних  базах.

Щороку п’ять найкращих  студентів ми  рекомендуємо залишити в університеті. Все чітко – будь ласка, вчіться і ми даємо вам шанс працювати.

- Усі здають КРОК?

Багато не здають.  Понад сотню студентів за рік ми відраховуємо.

- Свого часу ви були у політиці…                                                                  

І мав тоді  проблеми. Згодом на Вченій раді ми прийняли рішення, що ректор не може бути членом партії, брати участь  у виборах. Якщо проректор має бажання вступати у виборчі перегони,  то на час виборчої компанії він повинен звільнити займану посаду.

- Плани на 2019 рік?                      

Навчальна база університету  - це 72 тис. м2. Тож маємо нові заплановані об’єкти.  А найперший і найголовніший план – саме життя. Університет і надалі має потужно розвиватися,  і для цього ми  щодня докладаємо максимум зусиль. 


26.12.2018 Марія Лутчин 9545
Коментарі ()

01.06.2020
Марія Лутчин

Киянин Дмитро Швець у 2018 році заснував ідейне середовище - "n.cubator". Про нього, про перспективи бізнес-освіти, молодь та підприємництво далі в ексклюзивному інтерв'ю Фіртки.

106
27.05.2020
Люся Грибик

Як вийти з карантину з чистим та доглянутим обличчям Фіртці розповіла франківська косметологиня Стефанія Білусяк.

769
26.05.2020
Роса Мартинюк

 Жінка не може працювати в  урології, йти до лікаря варто тоді, коли вже болить, а простатит лікується за 5 хвилин — ці та інші міфи ми часто чуємо та чи розуміємо їхню помилковість?Розмовляємо із Владиславою Литвинець — лікарем-урологом Лікувально-ліагностично центру професора Литвинця, асистентом кафедри урології Івано-Франківського медичного університету.

2982
22.05.2020
Олена Британська

Ця історія з тих, які тягнуться роками. Про з’єднання Південного та Північного бульварів в Івано-Франківську заговорили ще у 2015-му.

3578 2
22.05.2020
Марія Лутчин

Уявити собі сучасні міста, містечка та села без асфальтного покриття просто неможливо – десь воно ідеальне, десь бажає бути кращим, а десь ями та вибоїни роками не бачили асфальтобетонного катка. Тому сьогодні асфальт впевнено можна назвати одним з

3161
21.05.2020
Роса Мартинюк

Вона справляє враження жінки, що все встигає — працює на роботі, двічі на рік організовує етнофестиваль та виховує трьох діток. Про те, як їй все вдається, з чого починалася “Крайка”, про навчання у Парижі та курйозні ситуації під час організації: говоримо із Наталією Бартків.

1000

Сервус, товариство! Так склались обставини, що зараз ми, як і весь світ, занурились у боротьбу з вірусом і за тим не зауважили кардинальних змін, що відбуваються у  суспільстві.  Не відкрию вам Америки, якщо скажу, що багато жителів Галичини м

2297

Під прикриттям карантину відбувається наглий дерибан коштів і майна міста.

4818

Середньосвітова смертність від коронавірусу складає 5,8%. Проте це тільки середня температура по палаті, яка в кожній окремій палаті (країні) різна.

4190 2

ВЕСНу/2020 весь світ запам’ятає…

3241
31.05.2020

Інженери з Сінгапура та США створили палички для їжі та миску для супу, які стимулюють смакові рецептори та завдяки цьому змінюють сприйняття людиною смаку продуктів. Про це повідомляється в журналі Food Research International, передає Громадське.

68
30.05.2020

Чого б в житті не доводилося пробувати, враження про щось рідкісне та ексклюзивне будуть для вас яскравішими за всі інші. І навіть якщо те, що дуже дороге та екзотичне, вам не сподобається на смак, запах або вид, це залишиться ще однією галочкою у списку

199
29.05.2020

28 травня, на свято Вознесіння Господнього за юліанським календарем, в Україні з’явилася в продажу всесвітньо відома книжка «Католицизм: мандрівка до серця віри» американського проповідника, письменника і богослова єпископа Роберта Баррона.

191
17.04.2020

Пам’ятаймо, що маємо поділитися цією радісною звісткою з усіма, хто у скорботі та потребує нашої розради.

1939
10.04.2020

Великдень, Воскресіння Христове або Пасха – найбільш давнє, урочисте й радісне свято з усіх великих християнських свят церковного року. До цього світлого дня християни готуються заздалегідь. Віряни дотримуються Великого посту, обмежуючи себе у харч

4981 1
09.04.2020

Наразі церква вивчає різні механізми освячення паски.

1832
01.06.2020

Співачка Тіна Кароль у своєму Інстаграм опублікувала фото на якому демонструє відмінну фізичну форму. Вчора красуня опублікувала серію знімків, на яких позує в довгій спідниці та в короткому топі, який підкреслив її бездоганну фігуру, пише Фіртка. У Тін

230
31.05.2020

Іран не хоче віддавати Україну бортові самописці рейсу PS752 "Міжнародних авіаліній України", який іранські військові збили під Тегераном у січні. Замість цього іранці можуть віддати "чорні скриньки" Франції, пише інформаційне агентство IRNA, покладаючи

74
30.05.2020

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заповнив декларацію, в якій вказав, що отримав понад 3,1 млн грн у компанії ДТЕК та 230 тисяч грн, працюючи в Івано-Франківській ОДА. Про це Фіртка з посиланням на Українську правду Вся нерухомість Шмигаля зареєстрова

2105 1
29.05.2020

Безвізовий режим між Україною і Європейським Союзом і надалі буде працювати, пандемія COVID-19 жодним чином не вплине на цей процес. Про це під час онлайн дискусії Київського Безпекового Форуму заявила заступник керівника Головного директорату Єврокомісі

81