Івано-Франківський національний медичний університет - один з лідерів медичної освіти в Україні. У багатьох рейтингах вже кілька років поспіль впевнено тримає першість.
Навчання здійснюється на 53 кафедрах. Навчальний процес проводять 111 докторів і 550 кандидатів наук. У числі вчених університету 9 заслужених діячів науки і техніки України,24 заслужені лікарі, 2 заслужені працівники фізкультури і спорту України, 3 лауреати Державної премії України.
Про університет, студентів-іноземців, медичну реформу та щодення вузу Фіртка спілкувалася із ректором ІФНМУ, заслуженим діячем науки і техніки України, доктором медичних наук, професором Миколою Рожком.
- Миколо Михайловичу, наприкінці року прийнято підбивати підсумки. З якими досягненнями медичний університет закінчує 2018 рік?
Дякуємо Господу Богу, що вдалося прожити цей рік активно, конструктивно і без втрат.
Ми набрали 1500 студентів, що набагато більше, ніж попереднього року. А якщо є студент, значить університет живе і працює. Також маємо рекордну кількість студентів-іноземців – 426. Це наш престиж, в тому числі і на міжнародній арені.
Влітку ми завершили потужну роботу: відкрили кафедру дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії, і ще одну – кафедру дитячих інфекційних хвороб. Першого вересня студенти прийшли у нормальні умови і це була наша величезна відповідальність. На сьогоднішній день блок педіатрії – це європейські умови для навчання.
Працюємо над цікавим пілотним проектом у гуртожитку № 4. Йдеться про новий підхід до умов проживання та студентського самоврядування. Вже зробили там нові сучасні кухні, реконструкцію душових, туалетів, поміняли вікна, робимо дві сучасні кімнати з євроремонтами. Цей гуртожиток студентська рада взяла під свою опіку. Продовжуємо будувати реабілітаційний центр у Яремче. На спортивному комплексі зробили не лише масштабну реконструкцію басейну, але й корт на вулиці.
Продовжуємо ремонтні роботи на фасаді та всередині морфологічного корпусу, у зуботехнічній лабораторії стоматкорпусу. У нас вже дев’ять сертифікованих лабораторій - всі вони акредитовані державою.
Нове обладнання отримали навчально-практичні центри, клінічні кафедри та університетська клініка. Також відкрили цього року п’ять нових навчально-практичних центрів, а всього їх уже понад п’ятдесят. До нового року запланували відкриття ще одного в обласній дитячій лікарні - навчально-практичний центр баротензометричної діагностики стопи. До слова, такого апарату немає на кафедрах в жодному українському виші, - він слугуватиме для вивчення постави та патології стопи у молодих людей.
- Що це за нова спеціальність реабілітації та ерготерапії?
На цю нову спеціальність фізичної терапії та ерготерапії цього року ми набрали майже 100 студентів. На базі відповідної кафедри також є навчально-практичні центри, де студенти можуть відпрацьовувати практичні навички. Сьогодні у державі це дуже потрібна справа.
- У складі ІФНМУ діє університетська клініка. Хто може у ній отримати консультацію, лікування?
У структуру клініки входить стаціонар на 60 ліжок і центр стоматології. Клініка фінансується з держбюджету. Пройти обстеження й пролікуватися може будь-хто. Щоправда, вона у нас постійно заповнена. Тут ми встановили новий цифровий рентгенапарат – закупили його за кошти університету. Усі наші працівники і студенти проходять флюорографію. Ми обслуговуємо не тільки наших працівників, але й колег з ПНУ ім. В. Стефаника та ІФНТУГ. Вже обстежили майже п’ять тисяч людей. Це наш великий соціальний проект. Працюємо над розширенням клініки, щоби стати дійсно взірцем університетської клініки, як це є у Європі.
- Який у такому випадку повинен бути бюджет університету?
У цьому році в обігу було біля 300 млн.грн. У 2019 потрібно буде 400 млн грн.
Для наукової бібліотеки купили майже на 1 млн 500 тис. грн підручників. Також зберегли всі соціальні виплати, премії за докторські роботи – 15тис.грн, кандидатські – 10 тис. грн, а також за видання навчальних посібників, підручників і патентів. Ми підтримуємо наших молодих науковців. У цьому році 17 млн грн ми спрямували на премії. Це дуже серйозна сума.
На 1 млн 800 тис. ми купили оргтехніки, на всіх кафедрах є комп’ютерні класи, доступ до сучасних інформаційних технологій. Всі гуртожитки обладнані пропускною сучасною системою: воєнізована охорона, є відеоспостереження. Все це для безпеки студентів.
Навряд, чи ви чули про корупційні скандали, щоби ректору носили гроші. Скільки у нас були КРУ, СБУ і Прокуратура , ми не мали питань щодо нецільового використання коштів чи зловживання службовим становищем. Працюємо у правовому полі.
Ми не йдемо на вимушені канікули - працюємо. Маємо добру співпрацю із владою, як міською так і обласною. Є розуміння і підтримка на наших клінічних базах – у закладах охорони здоров’я.
- Яка частка загалом державного фінансування в університеті?
На місця держзамовлення держава дає нам всього-на-всього 30 млн грн. Загалом на держзамовленні сьогодні навчається 800 студентів. Щодо першого курсу, то ми ввійшли у трійку лідерів серед вузів, яким не зняли, а навпаки додали державне замовлення.
До речі, студентам, які вчаться на стипендію, ми дали цього року доплату від університету – по 600 грн. Звичайна стипендія складає 1300 грн, підвищена - 1892 грн, соціальна – 1180, сироти отримують 2360 грн. Підтримуємо також студентську активність: участь у спортивних змаганнях, дозвіллі. Студентські організації мають свої приміщення, є актовий зал, будуємо кафе.
- У травні були вибори і Ви розпочали другу каденцію. Як зараз працювати?
На виборах 91% колективу висловив мені довіру. Мабуть, ми з командою робили все правильно. А працювати зараз не просто. Є чимало обмежень щодо використання бюджетних коштів. Буває, що по сім разів проводимо тендер. І навіть, коли все робимо правильно і виграємо, можемо отримати не ту продукцію, яку б хотілося. Є проблеми щодо капітального будівництва і ремонтів. Проходимо багато експертиз, ще - проектні документації, дозволи міністерства, пошуки підрядника…
Ви ж пам’ятаєте, коли була революція, то мене хотіли зняти з посади, а студенти мене захистили. Працюю для студентів і це не піар, а обов’язок і покликання. Один раз у рік вони весь день працюють зі мною і бачать все зсередини. Ми абсолютно відкриті.
- Щодо іноземних студентів. Скільки цьогоріч прийняли на навчання?
Цього року ми набрали 426 іноземних студентів, найбільше – індусів. Ми укладаємо угоду з компанією, яка нам привезла абітурієнта, і тоді студент складає іспит. Ми підписуємо двосторонню угоду напряму зі студентом - без жодного посередника. Далі – наш обов’язок цього студента вчити.
Щоби іноземці обрали наш університет, необхідно мати гідні умови. Коли у 2011 році я став ректором, ми поставили собі чітку мету – стрімкий розвиток і належна матеріальна база. Якщо у нас найдорожчий факультет стоматологічний – навчання коштує 1 тис. у.о., то іноземці платять за цю ж спеціальність у чотири рази більше. Завдяки цьому маємо змогу розвиватися, розбудовувати університет. Це не секрет. І сьогодні маємо відповідні результати. Комунікація дуже потужна, тому про умови, які ми пропонуємо для студентів, - не знає хіба що лінивий.
- Чому саме акцент на студентів-індусів?
Вони (індуси – авт.) – чемні та дисципліновані, на відміну від арабів, наприклад. З останніми важко працювати і я це не приховую. Ми маємо у штаті людей, які підтримують цю роботу, ми їх намагаємося контролювати, у багатьох питаннях працюємо на випередження.
- Як далі реалізовують себе іноземні студенти?
Більшість повертаються додому, звідки приїхали.
Деякі можуть залишитися у клінічній ординатурі, оскільки в їхніх країнах інтернатури немає, - і ми їх беремо. Є випадки, коли наші іноземці влаштовуються тут на роботу, одружуються.
- Після випадку із вбивством студентки з Болгарії якось зріс контроль за студентами-іноземцями?
Це трагедія. Поки що рішення суду я не бачив і говорити нічого не хочу. Там не так все просто. Зрозуміло, що за всіма ми в місті не можемо простежити. Більшість іноземних студентів живуть на квартирах і проводять свій вільний час на власний розсуд. Вони вільні люди. Так, з іноземцями є проблеми, але вони є всюди. Ми докладаємо багато зусиль для комунікації, діалогу, дисципліни.
- Чи приїжджають студенти з Європи вчитися в Івано-Франківськ?
Так, є. Маємо на сьогодні студентів із 46 країн. У лідерах за кількістю – студенти з Індії, Нігерії, Польщі. Є студенти зі США, на підготовчому відділенні маємо навіть студента з Монако.
- Як із викладацьким складом?
Я дуже вдячний колективу за порозуміння. Всі серйозні фінансові чи інші рішення ми обговорюємо на вченій раді. Я толерантно ставлюся до усіх, хто був до мене чи проти мене. Щоправда, я багатьом не підписав контракти, коли йшлося про моменти, несумісні з репутацією університету. Усі знають, що я захищати у таких ситуаціях не буду. Це однозначно.
У нас сьогодні понад сто докторів наук. Ми навіть святкували цей історичний момент. Під оплески колег на Вченій Раді наш сотий доктор наук Андрій Стецьків отримав у подарунок ноутбук.
Цілком ймовірно, що невдовзі всі кафедри будуть очолювати тільки доктори наук. Ми є лідерами в Україні за кількістю молодих науковців. Тих, які, виконують обов’язки доцентів – уже 80.
- Зараз багато студентів та випускників вчаться закордоном, виграють гранти, проходять там різноманітні стажування, практики…
Так, наші студенти їдуть закордон на різні навчання і ми це підтримуємо. Останнім часом інтенсивно у рамках програми ERASMUS+. Торік ми мали хорошу співпрацю з Угорщиною, наші студенти там вчилися й навіть отримували стипендію. Щодо грантів, то в цьому напрямку теж працюємо. А щоби працевлаштуватися закордоном , спершу треба нострифікувати наш диплом, бо інакше до роботи в клініці не допустять.
- Днями ви відкрили Музей історії університету. Що це за такий проект?
Міська рада дала нам в оренду приміщення на вулиці Низовій за 1 гривню в рік. І ми домовилися, що перший поверх – це Музей історії університету, а на другому спільно з медичними закладами міста і Департаментом охорони здоров’я області представимо історію розвитку медицини Прикарпаття. Серед іншого ми вважали за необхідне зробити і музей, адже студенти мають відчувати зв'язок поколінь, знати імена тих, хто закладав фундамент медичної науки. Експонатів вдалося зібрати чимало, починаючи від 1945 року – часу заснування університету. Запрошуємо долучатися до оновлення експозиції всіх небайдужих.
- Ваше бачення медичної реформи?
Ми активно беремо участь у реформі на селі. Мабуть, великою мірою завдяки нашим зусиллям Івано-Франківська область є пілотною у цьому проекті. Радію, що крок за кроком, у селах навколо Франківська, а саме, в Іваниківці, Крихівцях, Чукалівці, Угринові та Микитинцях ми зробили амбулаторії загальної практики та сімейної медицини. Там наші студенти мають змогу вчитися на практиці, а професори консультують он-лайн. Ще б трохи обладнати ті амбулаторії … До речі, ми один з небагатьох вузів, який має кафедру загальної практики сімейної медицини на додипломному рівні, а не післядипломному, тобто вже готуємо сімейних лікарів.
- Як ректор університету, що скажете про реформу медичної освіти?
Якщо реформа приводить до скорочення колективу – то це не дуже реформа. Є багато дискусійних моментів. Все, більше нічого казати не буду.
- Цьогоріч було піднято прохідний бар’єр для вступу у медичні навчальні заклади? Як змінився рівень абітурієнта?
Абітурієнти, як і студенти - різні. Навіть попри підвищення прохідного бар’єру до 150 балів із ЗНО ми набору не втратили. Є проблеми із КРОКами, бо постійно піднімають той рівень.
Ми пояснюємо нашим студентам, що їхній обов’язок вчитися, бо дорожчого за здоров’я людини немає, - і це їхня найбільша відповідальність. Зі свого боку вкладаємо величезні зусилля та кошти, щоби створити належні умови – від теоретичної бази до можливостей практикуватися у навчально-практичних центрах, на клінічних базах.
Щороку п’ять найкращих студентів ми рекомендуємо залишити в університеті. Все чітко – будь ласка, вчіться і ми даємо вам шанс працювати.
- Усі здають КРОК?
Багато не здають. Понад сотню студентів за рік ми відраховуємо.
- Свого часу ви були у політиці…
І мав тоді проблеми. Згодом на Вченій раді ми прийняли рішення, що ректор не може бути членом партії, брати участь у виборах. Якщо проректор має бажання вступати у виборчі перегони, то на час виборчої компанії він повинен звільнити займану посаду.
- Плани на 2019 рік?
Навчальна база університету - це 72 тис. м2. Тож маємо нові заплановані об’єкти. А найперший і найголовніший план – саме життя. Університет і надалі має потужно розвиватися, і для цього ми щодня докладаємо максимум зусиль.