Рекорди України на Прикарпатті

 

/data/blog/107407/9d65a9878e41163a425c94f27a2f71f7.jpg

 

Усі рекорди України, які встановили на теренах Прикарпаття, – не перелічити, адже жителі цього краю патріотичні, активні, креативні та цікаві. Щоразу нові й нові ідеї, плани та мрії.

 

Все ж, у нашому матеріалі зібрано декілька колоритних рекордів України із Прикарпаття, які встановлювалися впродовж останніх років. Отож… поїхали! 

 

Відомо всім, що український танець коломийка пішов від назви прикарпатського міста Коломиї. Тому саме у місті Коломия Івано-Франківської області у листопаді 2011 року 414 людей одночасно виконували запальний гуцульський танок – коломийку. Досягнення зафіксували у «Книзі рекордів України».

 

«Книга Рекордів України позитивно оцінює рекорди, які підкреслюють українську автентичність і підіймають рівень української свідомості. Цей рекорд – саме такий. Тому ми з величезним задоволенням підтримуємо такі проекти», - зазначив представник «Книги рекордів України» Олег Іваненко на оголошенні рекорду.

 

Наприкінці 2014 року в Івано-Франківську зареєстрували рекорд України за кількістю встановлених пам’ятників Тарасу Шевченку.

 

Рекорд зафіксували представники Національного реєстру рекордів України на засіданні, яке відбулося 30 грудня у «Просвіті». Саме на фасаді цього приміщення сто років тому, у 1914-му, було встановлено барельєф Кобзаря, а цього року тут відкрили музей Тараса Шевченка.

 

Загалом на Прикарпатті 211 пам’ятників Тарасу Шевченку, з них до 1939 року було встановлено 18, а на відзначення 200-літнього ювілею – дев’ять.

 

За словами голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайла Косила, лише в одному Снятинському районі є 35 пам’ятників Кобзареві – більше, ніж у Луганській, Донецькій областях і Криму разом.

 

За даними Київського Національного музею Тараса Шевченка, є 1384 пам’ятники Кобзареві у світі, з них 1256 – в Україні та 128 – за кордоном у 35 країнах. Тож на Прикарпатті – кожний п’ятий з українських пам’ятників.

 

Сертифікат про рекорд вручила керівник національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова, назвавши цю подію «завершальним акордом Шевченківського року». Були й інші рекорди, присвячені ювілею: найбільший портрет Шевченка на стіні будинку у Харкові, декламування віршів маленькою дівчинкою і літнім чоловіком. Через події на сході України не вдалося реалізувати цікаву ідею: зібрати разом понад сто людей з прізвищем Шевченко. На прикладі згаданих двох рекордів ми уже бачимо патріотичну налаштованість прикарпатців та їхню українську свідомість.

 

А ось 11 липня 2015 року Долина також переконала всю Україну у своїй патріотичності, адже патріотичною  акцією також встановила рекорд України  –  викладення на національному Прапорі найбільшого Герба України зі свіжого кропу.

 

Рекорд  фіксувався  представниками Національного реєстру  Книги  рекордів України. Як зазначила представник національного проекту «Книга рекордів України» Ганна Крисюк: «Долина вже не вперше бере участь у соціальних заходах та проектах, які популяризують Україну». Місто  має уже попердньо встановлений рекорд – 14 січня 2014 року  біля головної ялинки міста понад 5 тисяч  учасників одночасно  заспівали коляду «Нова радість стала».

 

До речі, на викладення тризубу пішло  понад 100 кілограм кропу.  Багато  глядачів принесли з собою оберемки квітучого  кропу. «Не з порожніми руками таку подію відвідувати», – зазначали долиняни.

 

60 разів за 30 секунд - саме стільки разів зумів віджатися наш краянин Тарас Бура у березні 2016 року. Його досягнення також потрапили до Книги «Національний реєстр рекордів України-2016», яку презентували в Івано-Франківську.

 

Наразі до книги може потрапити кожен, хто бажає, якщо зможе краще від інших, скажімо, пробігти спиною вперед стометрівку. А от Назар і Тарас наразі готуються, щоб вразити прихильників новими рекордами.

 

Прикарпаття – край українського колориту та добродушності. Край, де цінують своє, віками надбане й рідне. Згадавши декілька рекордів ми вкотре це довели. Та на цьому прикарпатці не зупиняються. Наступні рекорди – не за горами!

 

uainworld.com


25.05.2016 1462 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1684
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

694
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1022
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1451
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2667 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3760

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

829

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

453

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

356

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1015
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5168
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10548 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9022
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7548
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

849
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1036
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1319
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15801
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

244
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1364
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1773
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1679