Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» наприкінці квітня 2014 року, половина опитаних (51%) однозначно візьмуть участь у виборах Президента України, 27% скоріше візьмуть участь. Прогноз явки, з урахуванням уточнення відповідей респондентів, які остаточно не впевнені щодо своєї участі, становить близько 64%.
Найбільша явка виборців прогнозується на Заході, Півночі та в Центрі. Разом з тим, низьку активність демонструють виборців Донбасу та Півдня. Порівняно з попередніми дослідженнями активність виборців Донбасу зменшилася приблизно у 1,5 рази – лише 22% точно готові брати участь у виборах, ще 20% - скоріше так, ніж ні.
На позачергових виборах Президента України 34,3% (серед усіх опитаних) готові віддати свій голос за П.Порошенка, Ю.Тимошенко готові підтримати 11,1% опитаних. Третю позицію займає С.Тігіпко з підтримкою 5,7%. М.Добкін отримує 4,1% підтримки виборців, за А.Гриценка готові проголосувати 3,6% опитаних. О.Ляшка та П.Симоненка підтримують близько 3% опитаних, О.Тягнибока та О.Богомолець – близько 2%, О.Царьова та Д..Яроша – близько 1%. Не визначилися з вибором 13,4%, точно не голосуватимуть – 15%.
Серед тих, хто має намір взяти участь у виборах, трійка лідерів президентських перегонів незмінна: П.Порошенко (43,4%), Ю.Тимошенко (13,9%) та С.Тігіпко (6,7%). За А.Гриценка готові проголосувати 4,5% виборців, за М.Добкіна – 4,3% виборців.
Що стосується регіонального розподілу, то всюди, окрім Донбасу лідером є П.Порошенко, при цьому найбільшу підтримку політик отримує на Заході (55%) та на Півночі (50%). Серед виборців Донбасу лідером є М.Добкін з підтримкою 11%. Водночас у цьому регіоні понад 60% опитаних або не визначились зі своїм вибором або не впевнені щодо своєї участі.
37% опитаних вказали, що цілком впевнені у власному виборі кандидата і свій вибір не змінять. Трохи менше (33%) відповіли, що впевнені, але допускають зміну вибору. Близько 9% виборців не впевнені або вагаються у своєму виборі. Кожен п’ятий не визначився з даного питання. Найбільше у своєму виборі впевнені прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка – по 54% відповідно.
Обираючи за кого голосувати на президентських перегонах, 48% опитаних зазначили, що голосують за кандидата, тому що він їм подобається, імпонують його програма та дії. При цьому кожен п’ятий голосує за свого фаворита, через те, що інші ще гірші. 32% респондентів не змогли визначитись з даного питання. Цікаво, що майже половина (46%) виборців С.Тігіпка віддадуть за нього свій голос, бо інші кандидати ще гірші. Цим же керуються 41% прихильників М.Добкіна.
Якби найближчим часом відбувся другий тур президентських виборів, то серед найбільш ймовірних його учасників в усіх парах кандидатів, на даний момент, перемогу здобув би П.Порошенко. Так якщо у другий тур потраплять П.Порошенко та Ю.Тимошенко, то голоси (серед усіх опитаних) розподіляться 48% на 13% відповідно. Якщо учасниками другого туру стануть П.Порошенко та С.Тігіпко, то вони отримають відповідно 55% та 12% голосів. Якщо П.Порошенко та М.Добкін – 58% на 8%.
Цікаво, що якщо у другий тур президентських перегонів вийдуть П.Порошенко та Ю.Тимошенко, то дві третини опитаних Донбасу та майже половина на Півдні країни не будуть брати участі у виборах. А якщо у другий тур разом із П.Порошенком вийдуть С.Тігіпко, або М.Добкін, то близько половини виборців на Донбасі також не голосуватимуть.
За ситуації, коли у другий тур президентських виборів потраплять Ю.Тимошенко та С.Тігіпко або М.Добкін, лідер Батьківщини перемагає 33% на 18% або 36% на 10% відповідно. Але і в даному випадку більше половини виборців Донбасу та половина виборців Півдня не брали б участі у виборах.
Більше половини опитаних (52%) однозначно або скоріше готові жити з певними економічними труднощами сьогодні, якщо це призведе до покращення їхнього життя у майбутньому, 42% - скоріше не готові до цього, 7% - не визначилися. При цьому кількість тих, хто готовий миритися з тимчасовими труднощами збільшилася на 12% у порівнянні із березнем, водночас зменшилася кількість тих, хто не готовий до економічних негараздів. Найбільш терплячими до економічних проблем виявилися мешканці Заходу (84%), Півночі (72%) і Центру (56%). Не готові до таких труднощів в основному на Донбасі і Півдні країни, виборці М.Добкіна, П.Симоненка і С.Тігіпка.
На думку 44% респондентів великі підприємства, які належать олігархам, варто націоналізувати, 36% вважають за необхідне проведення об’єктивного розслідування і повернення державі лише незаконно отриманих підприємств. Водночас, надання можливості доплатити за незаконно отримані об’єкти, але лишити їх у власності олігархів підтримують лише 9% опитаних, ще 4% - за те, щоб нічого не робити і визнати непорушним їх право власності. Націоналізацію підприємств найбільше підтримують електорат П.Симоненка та люди старшого віку з невисокими доходами, при цьому майже однаково думають з цього приводу, як мешканці Півночі країни, так і Донбасу, Півдня та Центру. На Заході і Сході найбільше підтримують те, щоб повернути державі лише незаконно отримані підприємства. Чим вищий рівень освіти та доходів респондентів, тим менша підтримка ідеї радикальної націоналізації власності олігархів.
Переважна більшість респондентів (75%) вважають, що Україна платить Росії за газ по ціні, яка є вище ринкової. У порівнянні із жовтнем 2011 року кількість прихильників такої думки зросла на 15%. Ринковою ціну за газ вважають 12% опитаних, нижче ринкової - 1%, 13% - не визначилися із відповіддю. Завищеною вважають ціну на газ мешканці Західного регіону (94%), ринковою – майже третина жителів Донбасу (29%), Півдня (20%) та Сходу (17%).
У питанні щодо долі української газотранспортної системи 71% опитаних українців висловилися за те, що ГТС повинна залишатися виключно у державній власності України. 4% підтримують її приватизацію з відкритими торгами, 9% вважають за необхідне створити консорціум і розподілити власність між РФ, ЄС і Україною, ще 2% - за те, щоб продати ГТС Росії в обмін на низьку ціну на газ. Не визначилися з відповіддю 13% респондентів. У порівнянні із опитуванням, проведеним у жовтні 2013 року, прибічників державної власності на ГТС стало більше - їхня кількість зросла з 65% до 71%. Прибічники держаної власності ГТС переважають в усіх регіонах, при цьому на Донбасі і Півдні країни відносно більше підтримують створення консорціуму і розподіл власності між РФ, ЄС і Україною. Важливо, що на Донбасі понад 40% опитаних не змогли визначитися із відповіддю на це питання.
На думку 38% опитаних, Україна має повністю відмовитися від закупок російського газу, ще чверть респондентів підтримують часткову відмову від російського газу настільки, наскільки це є можливим. Майже стільки ж (22%) вважають за необхідне зберегти обсяги поставок, але шукати компроміс з Росією щодо ціни на газ. Думку про те, що потрібно зберегти обсяги поставок, виконуючи всі умови Росії, підтримують лише 3% опитаних, не визначилися 12%. Повну або часткову відмову від російського газу підтримують мешканці усіх регіонів, окрім Донбасу. Тут половина опитаних висловилася за збереження обсягів поставок і за компроміс з Росією.
64% респондентів однозначно або скоріше готові економити газ, тепло чи електроенергію, якщо будуть впевнені, що це підсилить позиції України у відносинах з Росією. 30% однозначно або скоріше не готові до цього, 6% не змогли визначитися. В порівнянні із жовтнем 2013 року кількість тих, хто готовий економити, зросла з 53% до 64%. Готові до економії газу, тепла чи електроенергії більшість мешканців Заходу (90%), Півночі (85%), Центру (67%) і Сходу (60%). Не готові заощаджувати близько 60% жителів Донбасу і Півдня.
На питання, хто стоїть за протестами на Сході України, 59% опитаних українців вважають, що це російські спецслужби, 42% - оточення колишнього Президента В. Януковича, 25% - місцеві олігархи, 23% - Партія регіонів, 22% - місцеві мешканці, невдоволені політикою нової влади. Радикальні націоналістичні організації вважають причетними до протестів 13%, західні спецслужби – 5%, українські спецслужби – 2%, інше – 2%, не визначилися з відповіддю 11%.
В регіональному розрізі мешканці Західного, Центрального і Північного регіонів переважно вважають, що за протестами стоять російські спецслужби та оточення колишнього Президента В.Януковича. У цих регіонах, а також на Сході і Півдні вважають також причетною Партію регіонів. Причетність місцевих олігархів до протестів частіше відзначали жителі Заходу, Півночі і Сходу країни. Разом з тим, близько третини опитаних на Сході, Півдні та майже 50% - на Донбасі вважають, що до протестів причетні місцеві мешканці, невдоволені політикою нової влади.
У питанні, як повинна діяти українська влада щодо протестуючих, які закликають до виходу окремих регіонів зі складу України, 40% вважають, за необхідне вести переговори, задовольнити частину вимог, але при цьому регіон має залишитися у складі України. 35% опитаних підтримують жорсткі дії і застосування зброї, якщо потрібно, 15% - за надання права місцевим мешканцям самим визначати долю регіону, 2% - інше, 8% не визначилися з даного питання. Жорсткі дії української влади підтримують половина мешканців Півночі і Заходу та близько 40% жителів Центру. Переговори зі збереженням регіону у складі України підтримують майже половина мешканців Півдня і Сходу. На Донбасі майже половина опитаних за те, щоб місцеві мешканці самостійно визначали долю регіону.
Якщо російські війська перетнуть материкові кордони України, то 51% вважають, що Україна має вести бойові дії для захисту державних кордонів. 29% - за переговори, задовольнивши частину вимог Росії, але при цьому всі регіони мають залишитися у складі України, 5% - за те, щоб задовольнити більшість вимог Росії, якщо потрібно віддати кілька регіонів, 3% - інше, 12% не визначилися з цього питання. Бойові дії для захисту державних кордонів підтримують майже 75% опитаних на Заході і Півночі, майже 60% у Центрі та майже 40% - на Півдні та Сході. Ведення переговорів, але за умови, що всі регіони залишаться у складі України, підтримують майже половина опитаних на Півдні, майже 40% - на Сході і більше третини на Донбасі. За те, щоб задовольнити більшість вимог РФ і, можливо, віддати кілька регіонів висловилися лише близько 20% мешканців Донбасу. При цьому третина на Донбасі не визначилася із відповіддю на дане питання.
44% опитаних однозначно або скоріше готові відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках, натомість 46% скоріше не готові до цього. Ще 10% - не визначилися. До захисту території більшою мірою готові на Заході, Півночі і в Центрі. Також готовність до захисту територіальної цілісності вища серед молоді, чоловіків, працюючого населення і тих, хто має вищу освіту і вищий рівень доходів.
Аудиторія: населення України від 18 років і старші
Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів
Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face)
Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%
Терміни проведення дослідження: 25-30квітня 2014 р.
