Пропаганда була, є і буде активною рушійною силою у війні не залежно від того хто в ній приймає участь. Саме вона перетворила жителів росії у зомбоване стадо, яке сліпо виконує вказівки свого «царя» по завоюванню території суверенної України.
Ще з 2014 року, після захоплення Криму та розв’язання війни на Донбасі, російська пропагандистська машина намагається використати підконтрольну їй релігійну організацію Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП) для навіювання проросійських ідей жителям України.
Щоправда, починаючи з 2014 року керівництво останніх намагається відхреститися від приставки «МП» заперечуючи таким чином свої зв’язки з московією та російською православною церквою
Підтвердженням цьому є діяльність митрополита УПЦ МП Онуфрія, який з 2014 року у своїх інтерв’ю неодноразово називав російське військове вторгнення на територію України «внутрішньою громадянською війною», закликав піддатися на виставлені ворогом вимоги для нібито досягнення таким чином миру.
.jpg)
Відповідаючи на поставлені питання у відео-інтерв’ю, очільник УПЦ МП прямо вказував, що вважає події на Донбасі «громадянською війною» та порівнював події після Революції Гідності з громадянською війною, яка сталася після повалення монархії в росії в 1917 році. При цьому Онуфрій жодного разу не згадував про російську агресію проти України, про окупацію військами рф Криму та південно-східної частини України, як причину конфлікту.
Для не дуже обізнаного з реаліями війни на сході України і недосвіченого в церковній історії слухача інтерв'ю митрополита Онуфрія може здатися дійсно словами миротворця і особи, яка проповідує «Царство не від світу цього», всупереч тиску української влади та грішного народу, котрі намагаються втягнути «святу людину» у «братовбивчий конфлікт».
Насправді ж Онуфрій з самого початку маніпулює слухачем, приховуючи (або свідомо відкидаючи) три важливі аспекти:
1. Український і російський народи – два окремих народи, а не один. Кожен з народів має окрему, незалежну державу.
2. Розпочата росією війна проти України, вторгнення військ рф на українську територію в порушення міжнародного права та міждержавних угод, окупація частини суверенної країни – це не громадянська війна, а зовнішня агресія, напад однієї країни на іншу.
Очевидно, що під час агресії дуже часто окупант прагне заручитися підтримкою місцевого населення окупованої території. Явище співпраці з агресором має чітке визначення «колабораціонізм», тобто співпрацю населення або громадян держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзників. Колабораціонізм був розповсюдженим явищем в окупованих Третім рейхом країнах Європи, але навряд чи хтось притомний наважиться заявляти про «громадянську війну» у Франції під час частини її окупації Німеччиною у 1940-44 роках.
.jpg)
3. Викривлення зазначених вище фактів Онуфрієм наводить спотворені аналогії, переносячи на події в Україні традиційну модель ставлення Церкви до громадянських заворушень і конфліктів, не називаючи речі своїми іменами, тобто не називаючи країну-агресора агресором.
Як бачимо, основною метою діяльності УПЦ МП, як сателіта російської церкви в Україні, є пропаганда вигідних кремлю наратив в середовищі українського населення.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
