Прокрастинація: як подолати постійне бажання відкладати справи на потім

Відкладання справи «на завтра» й внаслідок виконання її в останній момент – ситуація, з якою стикався кожен. Нерідко після таких випадків людину мучить відчуття провини, яке дивним чином зникає після нового поставленого завдання.

Про те, як вибратись із цього зачарованого кола – читайте далі.  

Щоб розібратися, звідки береться прокрастинація, які почуття за нею ховаються, якими бувають наслідки для прокрастинаторів та як подолати постійне бажання відкладати справи на потім, ми обговорили це питання з психотерапевткою.


Пояснює магістр психології та педагогіки, психотерапевтка, Оксана Глущенко.


Новомодне слово «прокрастинація» як явище стає все більш дотичним до життя пересічних українців і є досить актуальним для вивчення сучасною психологією. Сам термін «прокрастинація» походить від двох латинських слів «pro» – далі, і «crastinus» – завтра. У психології – це поняття, що позначає відкладання на потім важливих, але неприємних думок чи справ, водночас замінивши їх менш «складними» та «важливими». Спершу людина не розв'язує проблему, тому що її вирішення здається нудним, а потім шукає виправдання або ж придумує псевдораціональні пояснення власній поведінці. У глибині таких мотивів може бути прагнення до задоволення найважливіших емоційних потреб – уваги, любові, схвалення з боку оточення й упевненості в собі.

Як правило, на початкових етапах формування прокрастинації людина найбільш агресивно реагує на планування, уникає його і перекладає провину за власне недіяння на інших. Згодом ситуація може розвиватися у двох напрямах: робота не виконується взагалі та поступово призводить до депресивних станів чи погіршення самопочуття або ж людина здійснює напружені ривки перед дедлайном, що згодом призводить до нервового виснаження та поглиблення прокрастинації.

Психотерапевтка Оксана Глущенко каже, що причиною прокрастинації часто є схильність людини до ігнорування можливостей майбутніх досягнень й зосередження на отриманні миттєвого задоволення та швидких перемог.


Нерідко для прокрастинаторів характерними є загальне перевантаження, втрата відчуття часу, незадоволеність власними досягненнями, неясні життєві цілі. Страх невдачі, брак необхідних знань, страх продемонструвати свою некомпетентність – ще одні поширені причини прокрастинації. Занадто самокритичні люди уникають багатьох форм діяльності, особливо якщо в процесі присутній елемент змагань. Іноді вони навіть розуміють, що відмова від боротьби – теж форма поразки. Проте, поразка без боротьби, очевидно, менш болісна, ніж провал реальної спроби. Іноді комплекс неповноцінності виражається у прокрастинаторів у формі своєрідної манії величі: «я можу це зробити набагато краще, ніж хтось, просто в мене немає часу цим зайнятися».

Окрім того, психотерапевтка додає, що відкладання справ на потім – не завжди щось негативне.  Оксана Верховод каже, що усвідомлена прокрастинація може мати для нас користь.


Зокрема, прокрастинуючи, ми можемо:

  • акумулювати енергію – коли нічого не робимо, а споглядаємо щось;
  • знімати напругу – коли наводимо порядок на робочому столі чи у шафі;
  • збиратися з думками – коли створюємо списки – це структурує мисленнєвий процес;
  • шукати натхнення – зокрема, прогулянка у парку чи вздовж річки чудово цьому сприятимуть.

На питання про те, як подолати прокрастинацію, Оксана Глущенко пояснює, що для того, аби досягти великої цілі та не злякатись обсягів роботи, потрібно дробити процеси на клаптики й робити маленькі кроки для досягнення результату.


Дозвольте собі робити помилки та бути неідеальним, адже усі мають право на помилку. Робіть лімітовані паузи під час роботи, створюйте правила й рамки та дотримуйтесь їх. Спробуйте цей процес перетворити на гру. Хваліть себе навіть за маленькі дрібниці, які ви вже зробили, пишайтеся своїми маленькими кроками та досягненнями. Заохочуйте дрібними подаруночками, які вас тішать чи надихають. Вірте в себе й почніть з маленького кроку.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


27.06.2023 5262
Коментарі ()

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

412
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1659
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1400
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1331
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1235
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7359

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

420

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

522

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

757

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1794
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

170
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1234
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

728
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

176
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1408
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

992
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1548 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

358
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

466
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1200
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1494
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

998