Професор Гарварда Кеннет Рогофф: Європа 20 років буде приходити до тями

 

 

 

И те, кто считают панацеей для выхода из кризиса жесткую экономию, и те, кто думают, что правительствам должно, не обращая внимания на огромный долг, наращивать расходы и снижать процентную ставку, одинаково наивны, пишет на сайте Project Syndicate профессор Гарвардского университета, один из известнейших экономистов мира Кеннет Рогофф. Нельзя считать аккумуляцию долга за бесплатный обед. Расширение и без того высокого на сегодняшний день дефицита является рискованной, а не бесплатной стратегией, за которую выступают кейнсианцы-упрощенцы.

Долг больше 90% ВВП является тормозом для экономического развития,

действующим не менее двух десятилетий. При этом спустя четверть века доход может быть на 25% ниже,

чем он был бы при нормальных темпах роста.

 

Многие, если не все, из наиболее актуальных макроэкономических проблем в мире связаны с массивными грузами всех видов долгов. В Европе токсичное сочетание государственных банковских и внешних долгов периферийных стран угрожает расшатать еврозону. По другую сторону Атлантики противостояние между демократами, Чайной партией и республиканцами старой закалки привнесло небывалую неопределенность в отношении того, как Соединенные Штаты будут сокращать дефицит бюджета в размере 8% от ВВП в долгосрочной перспективе. Тем временем Япония работает в условиях 10% дефицита бюджета от ВВП, даже учитывая то, что растущая когорта новых пенсионеров переключается с покупки японских облигаций на их продажу.

Что же кроме заламывания рук могут сделать правительства? Одной крайностью являются упрощенные кейнсианские методы, предполагающие, что дефицит государственного бюджета не имеет значения в момент, когда экономика находится в глубокой рецессии, и даже более того – чем он больше, тем лучше. На противоположном краю находятся долговые абсолютисты (сторонники ограничения долга), которые хотят, чтобы власти начали балансировать свои бюджеты завтра (если не вчера). Обе точки зрения крайне опасно поверхностны.

Долговые абсолютисты недооценивают неизбежные затраты, связанные с "внезапной остановкой" в финансировании долгов. А эти затраты и приводят к тому, что нуждающиеся страны, такие как Греция, сталкиваются с массовыми социально-экономическими сдвигами, когда финансовые рынки теряют доверие, а потоки капитала внезапно иссякают.

Разумеется, присутствует привлекательная логика в том, что странам, как и нам всем, необходимо сбалансировать свои бюджеты; но, к сожалению, это не так просто сделать. Правительства, как правило, имеют множество текущих обязательств по расходам, связанным с основными услугами, такими как национальная оборона, проекты в области инфраструктуры, образования и здравоохранения, не говоря уже о заботе о пенсионерах. Ни одно правительство не может уйти от этих обязанностей в одночасье.

Когда президент США Рональд Рейган вступил в должность 20 января 1981 г., он задним числом отменил все предложения по приему на государственную службу, сделанные правительством на протяжении двух с половиной месяцев между его избранием и инаугурацией. Сигнал о том, что он намерен снизить государственные расходы, был мощным, однако непосредственное влияние на бюджет было незначительным. Разумеется, правительство также может закрыть дефицит бюджета за счет повышения налогов, однако любое внезапное изменение может значительно увеличить искажения, вызываемые налогами.

Если долговые абсолютисты наивны, то и кейнсианцы-упрощенцы недалеко от них ушли. Они расценивают сохраняющийся после финансового кризиса уровень безработицы как уважительную причину для более агрессивной фискальной экспансии даже в странах, в которых уже наблюдается огромный дефицит, таких как США и Соединенное Королевство. Люди, которые не согласны с ними, склоняются в пользу "жесткой экономии", в то время как гипернизкие процентные ставки подразумевают, что правительство может заимствовать практически за бесплатно.

Но кто же более наивен? Совершенно справедливо утверждать, что правительство должно быть нацелено на сбалансирование своего бюджета только на протяжении всего экономического цикла, работая с профицитом во время бума и с дефицитом, когда экономическая активность слаба. Но будет неправильным считать, что массированная аккумуляция долга - это бесплатный обед.

В ряде научных работ, написанных мной в соавторстве с Кармен Рейнхарт, в том числе в недавней работе совместно с Винсентом Рейнхартом (“Debt Overhangs: Past and Present”), приводятся сведения о том, что очень высокий уровень долга в 90% от ВВП является долгосрочным вековым тормозом экономического роста, действующим не менее двух десятилетий. Совокупные затраты в этом случае выглядят ошеломляющими. В среднем все высокодолговые эпизоды длились по 23 года и связаны с темпами роста более чем на один процентный пункт ниже, чем для уровня, характерного для более низких уровней долга. То есть, спустя четверть века высокого долга, доход может быть на 25% ниже, чем он был бы при нормальных темпах роста.

Разумеется, существует двусторонняя обратная связь между долгом и экономическим ростом, но нормальная рецессия длится в течение года и не может объяснить недомогания в течение двух десятилетий. Замедление роста, скорее всего, происходит из-за возможной необходимости для правительства повысить налоги, а также от снижения инвестиционных расходов. Так что государственные расходы создают краткосрочный импульс, но приходится идти на компромисс с долгосрочным вековым падением.

Несколько отрезвляюще действует упоминание о том, что почти половина эпизодов высокого долга с 1800 года связана с низкими или нормальными реальными (с поправкой на инфляцию) процентными ставками. Медленный рост в Японии и низкие процентные ставки в течение последних двух десятилетий символичны. Более того, держание огромных задолженностей провоцирует риск роста глобальных процентных ставок в будущем даже при отсутствии кризиса в греческом стиле. Это особенно верно на сегодняшний день, когда после устойчивого массированного "количественного смягчения" со стороны крупных центральных банков многие правительства имеют исключительно краткосрочные структуры своих долгов. Таким образом, они рискуют, так как рост процентных ставок относительно быстро повлияет на повышение процентов по займам.

Учитывая факт, что множество стран с развитой экономикой, имеющих на сегодняшний день долг, приближающийся или находящийся рядом с уровнем в 90% от ВВП, что в общем случае свойственно периодам высокой задолженности, расширение и без того высокого на сегодняшний день дефицита является рискованной, а не бесплатной стратегией, за которую выступают кейнсианцы-упрощенцы. В ближайшее время я сосредоточусь на аналогичных проблемах, связанных с высокой задолженностью частного сектора и с внешними долгами, а также я буду возвращаться к теме, почему сейчас наступило такое время, когда повышение инфляции не выглядит таким наивным. Прежде всего, избиратели и политики должны остерегаться соблазнительно простых подходов в решении сегодняшних долговых проблем.

 

 

http://www.vestifinance.ru/articles/12345

 


05.06.2012 1205 0
Коментарі (0)

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

842
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1586
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1652
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1430
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3590
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2382

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1089

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1385

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1455

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2775
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

678
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6367
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6351
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

622
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

842
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1033
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1807
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6999 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

394
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1102
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1761
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2021