Проблема енергозабезпечення: Чи є світло в кінці тунелю?

 

 

У питаннях енергозабезпечення ми стикаємося з проблемою відсутності професіоналів та поверхневим знанням основних понять цієї галузі.

 

А це, відповідно, непрофесійне роз’яснення, висвітлення та вирішення самої проблеми.

 

Це стосується, наприклад, термінів енергоємність та енергоефективність. Перший – це складова енергії на виготовлення 1 одиниці, а другий – виготовлення деталі з якнайменшим вкладенням енергії. Така ж ситуація з енергоощадністю та раціональним використанням електроенергії. У контексті останньої можна привести приклад Німеччини з обов’язковою наявністю вікон у санвузлах, що є не лише природною вентиляцією, а й джерелом освітлення.

 

Важливим питанням, яке слід підіймати – це заміщення енергоресурсів, які у нас є традиційні та відновлювальні.

 

А може ми зможемо забезпечити країну сонячною енергією, заставивши її сонячними батареями? Звісно, що ні. Навіщо ж тоді нам АЕС чи газ? Тому ми повинні знати, що у нас є, у якій кількості і що ми можемо замістити.

 

Усім діям, на мій погляд, повинна передувати роз’яснювальна робота, особливо у час протистояння з РФ, яка є найбільшим постачальником електроносіїв в Україну. Ознайомлення повинно відбуватися не лише на рівні Міністерств, а й для персічних громадян, що вже згодом дасть свої результати. Для цього слід залучати телебачення, радіо, інтернет-мережу та інші видання.

 

У нас є АЕС, ТЕС, ГЕС, то чому ж не підрахувати, що і в якій кількості є на балансі?

 

У різних поколінь свій світогляд. Моє покоління виросло на тому, що 1 кВт коштував 2 коп., коли ціна пачки сірників сягала 1 коп. Ось вам і порівняння. Тому наші діти повинні виховуватись з розумінням того, що більшість енергоресурсів не є відновними, вони назавжди втрачаються. Так, ми отримуємо комфорт у побуті, але цим самим наносимо непоправних втрат навколишньому середовищу.

 

Помилковою є надія на державу і віра в те, що в цьому напрямку щось вирішується. Це неправда. Україна підписала “Європейську енергетичну хартію”, за якою в період до 2020 року повинна замістити 10 % від кількості виробленої електроенергії на енергію, яка виробляється з відновлювальних джерел. Насьогодні ми виконали максимум 1 % від загальної кількості, тобто 9 % ми повинні виробити за 5 років. Це нереально, тому не треба себе дурити.

 

Відомо, що в Івано-Франківську була розроблена програма енергоефективності, розписана на роки, із термінами та бюджетом, але зроблено не достатньо. І саме тому, щоб чимось прикритися відбувається заміна понять. Нам говорять про утеплення фасадів. Добре, але це дає мізерний ефект, адже опалювальний сезон триває всього 5 міс, а решту часу ми споживаємо кВт – це використання світла, електроприладів, води та водовідведення. А найгірше те, що на ці заходи ми беремо кредитні ресурси, тобто, ми нічого не досягаєм, гроші витрачені, а ще потрібно повернути відсоток. Тому до цього питання слід підходити комплексно, інакше воно не дасть результатів.

 

Комплексний підхід має базуватися на потужній аналітичній роботі. Після широкого, глибинного аналізу можна буде розробити план заходів і тоді вже ми отримаємо стратегію.

 

Ні для кого не секрет, що наші комунальні підприємства мають дуже багато втрат. Є втрати води, які можуть обліковуватися чи ні, але на той куб води, що втрачається, витрачена енергія. Є витрати на освітлення вулиць. З метою економії світла вимикаються подекуди цілі райони. Та такі заходи призводять до збільшення хуліганства і навіть людських втрат. А хіба може яка-небудь економія зрівнятися з вартістю людського життя? Тому простіше було б просто змінити прилади освітлення на ті, що споживатимуть менше електроенергії.

 

Усі заходи, безумовно, потрібно розпочати з бюджетної сфери. Владні структури повинні показувати приклад, починаючи з себе. І провести енергоаудит хоча б об’єктів державної власності.

 

У приватній сфері все трохи інакше, адже кожен дбайливіше підходить до проблеми, яка відчутно б'є по гаманцю. Є хороший приклад Польщі, де у рамках держпрограми громадянам продавали енергоощадні лампи “Філіпс”на 50% дешевше, але їх не можна було вивозити за кордон. І вже через 2 роки споживання електроенергії приватними помешканнями зменшилось на 30%.

 

Але наші громадяни дуже часто натикаються на так звану стіну під назвою “державна влада”, яка зводить будь-які інтенції підприємливих людей в глухий кут. І тут приходить розуміння різниці між підприємливою людиною та чиновником. Підприємлива людина працює на результат, а чиновник на час, тобто з понеділка по п’ятницю і до 18.00.

 

Як бачимо, це замкнуте коло містить багато питань, які потребують нагального вирішення. І тепер стає зрозуміло, чи є таки світло в кінці тунелю…

 

Тарас Виноградник


Коментарі (2)

Роман Брудр 2015.02.12, 08:50
цікаво а з чиєї подачі поховано багато проектів по альтернативці?
Сергій Чирва 2015.03.06, 03:38
Роман Брудр, я би казав не ІНІЦІАТИВИ, а ЗАБАГАНКИ :) Бо кожен чиновник хоче БАЧИТИ СЕБЕ У ПРОЕКТІ ;)
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1759
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

808
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1079
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1504
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2723 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3816

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

914

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

517

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

384

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1068
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5669
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5223
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10602 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1185
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7573
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

935
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1094
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15847
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

336
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1417
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1839
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1741