Про валютні зони

 

М. Хазин

В последнее время на сайте часто обсуждается концепция «валютных зон», впервые мы с Андреем Кобяковым впервые озвучили в нашей книжке в 2003 году. Поскольку тут явно есть некоторое непонимание со стороны обсуждающих, нужно несколько слов об этом сказать.




Прежде всего, современная система разделения труда, единая для всего мира,использующая эмиссионный ресурс доллара, находится на грани разрушения. Связано это с тем, что, в соответствии с теорией технологических зон, каждый уровень разделения труда требует определённого минимального объема рынков. Если объем меньше - то уровень разделения труда, технологический уровень, долго поддерживать не получается.

Если использовать терминологию технологических укладов, введённых С.Глазьевым, то картина выглядит так: для самого первого уклада хватает рынков с объёмом, скажем, 50 000 потребителей, затем это число растёт, сегодня нужно как минимум 4-5 миллиардов реальных потребителей. Отметим, что это количество как раз соответствует тому количеству людей, которые реально используют блага современной цивилизации.

Однако есть один очень серьёзный момент. Дело в том, что спрос этих потребителей не соответствует уровню их реально располагаемых доходов. С 1981 года, после начала политики «рейганомики», началась кредитная накачка частного спроса и сегодня инструменты этой накачки больше не работают, их ресурсы исчерпаны - что и вызвало сегодняшний кризис. По его итогам совокупный спрос упадёт - по предварительным оценкам, в странах «золотого миллиарда» в два раза, по миру в целом - чуть поменьше. И такое падение спроса будет равносильно сокращению численности потребителей - что неминуемо выведет ряд современных технологий из уровня рентабельности. Не менее сильный удар будет нанесён по новым разработкам, которые ещё не внесены в массовое производство.

Для примера можно привести ситуацию в США, в которых реальные доходы домохозяйств сегодня соответствуют доходам начала 60-х годов, и это ещё до существенного их падения в результате кризиса. Можно сравнить технологический уровень того времени (ещё до начала программ стимулирования спроса) с настоящим, для того чтобы понять масштаб тех изменений, которые вызовет современный кризис.

Теоретически, это, в соответствии с идеями неокономики, должно создать ситуацию, при которой станут рентабельны технологии предыдущего (или даже пред-предыдущего) технологических укладов, для которых уже требуются значительно меньшие рынки. Точно указать их масштаб, конечно, невозможно, но, если исходит из экспертных оценок, то это 500 - 800 миллионов потребителей, причём с «нормальным», не стимулированным спросом. То есть, теоретически, становится рентабельным появление нескольких (5-6) систем разделения труда, с собственным воспроизводственным контуром у каждой, при наличии некоторого количества «свободных» (от технологий) территорий.

Есть только одна проблема. Этих технологий сегодня нет.

Ну, точнее, их не то, чтобы нет в природе - скорее всего, пусть в урезанном виде, но они работают в Азии, Латинской Америке, Африке. Однако сделать на их основе работающую систему - скорее всего не получится. А если более или менее сформировавшихся на более низком уровне технологий систем разделения труда не получится, то процессы деградации, скорее всего, остановить не получится. И, теоретически, он может продолжаться до уровня раннего феодализма, то есть натурального хозяйства. С соответствующим падением численности населения, разумеется.

Иными словами, ожидать, что описанные нами «валютные зоны» появятся естественным образом в процессе разрушения нынешней единой системы разделения труда, не приходится. И, кстати, не очень понятно, зачем в их отношении нами использовался термин «валютные»? Когда соответствующие структуры XVIII-XX века назывались нами «технологическими зонами».

Ответы на эти вопросы, в общем, носят достаточно простой характер. Дело в том, что уж коли построение таких зон станет задачей, которую кто-то перед собой поставит, то первая задача, которая перед ним встанет - это вопрос о ресурсе, за счёт которого такую задачу можно решить. И таким ресурсом может стать тот самый эмиссионный ресурс, который сегодня используется для повышения спроса.

По мере разрушения долларовой системы (в том числе - со спросом, выраженным в долларе), должны будут выстраиваться региональные денежные системы. Это может дать достаточно серьёзный ресурс, который, теоретически во всяком случае, можно использовать для разработки и внедрения соответствующих технологий, разумеется, в современном варианте. Не будем забывать и о процессе импортозамещения, который сегодня актуален для всех, в том числе, для США, которые активно восстанавливают технологии, ранее выведенные в ЮВА. Это процесс может затянуться на 10-20 лет, однако и кризис будет тянуться ещё достаточно долго, судя по всему. Да и эмиссионный процесс, направленный на создание новых производств и создание рабочих мест его затянет и, быть может, даже несколько уменьшит его масштаб.

И вот здесь уже становится понятным использование нами термина «валютные» зоны - поскольку ключевым ресурсом для решения задачи создания таких зон является эмиссия той региональной валюты, которая станет основной финансовой системы этой будущей зоны. При этом нужно понимать, что процесс этот не стихийный, а рукотворный, в чем-то похожий на индустриализацию в СССР в 30-е годы прошлого века.

Нет уверенности, что все потенциальные валютные зоны справятся с этой задачей. В этом случае их будет меньше. Собственно, никто не сказал, что они вообще будут. Но в этом случае я не вижу как остановить процессы деградации экономики. Может быть, кто-нибудь мне это расскажет - я придумать не сумел.

 

Михаил Хазин,

WorldCrisis


25.10.2013 Михайло Хазін 930 0
Коментарі (0)

26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

1422
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1441
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

2107
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

2197
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1852
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

4066

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

273

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

481

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

791

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1495
31.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11995 2
25.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

1119
21.08.2026

Дитячий раціон не обов’язково має кардинально відрізнятися від харчування дорослих. Важливо створити різноманітну основу з м’яса, риби, субпродуктів, гарнірів, овочів, зелені, ягід і фруктів.  

499
26.08.2026

Отець Піо Павлик — монах Чину Святого Василя Великого пригадує, що ще в підлітковому віці його зацікавило життя монахів у Гошівському монастирі.

1334
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

1075
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

1310
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1466
29.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

44353 1
29.08.2026

Саме під його керівництвом Україна посилила кампанію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах росії, зокрема по нафтопереробній галузі. Тепер перед ним стоїть зовсім інше завдання — керувати величезною системою, яка забезпечує українську армію зброєю, людьми та ресурсами.  

322
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

903
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1510
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

2182