Про це рідко говорять: як розпізнати домашнє насильство та куди звертатись жертві

Для нашої країни проблема домашнього насильства є вкрай актуальною. Соціальні потрясіння та війна лише додали агресії, яку українці нерідко виплескують у родинах. 

Довідково зазначимо, що домашнє насильство — це насильство, яке вчиняється в межах сімʼї та застосовується до подружнього партнера/ки, в межах цивільних партнерств, батьками до дітей, дітьми до батьків тощо.

Станом на перше травня 2023 року івано-франківські поліцейські отримали пів тисячі звернень про домашнє насильство, серед постраждалих, як чоловіки, так і жінки.

Як протидіяти домашньому насильству, які є різновиди насильства, куди звертатись жертві, як розпізнати кривдника та як допомогти пережити нелегкий час тому, хто постраждав, журналістка Фіртки дізналась у психологині Валерії Худзіцької.


Які є види домашнього насильства?


За словами фахівчині, розрізняють наступні види домашнього насилля:

  • фізичне, що проявляється у побитті, удушенні, порізах, штовханні, знерухомленні, ляпасах, стусанах та інших жорстоких діях щодо постраждалого;

  • сексуальне, яке полягає в зґвалтуванні, примушуванні до сексу, вимаганні сексуальних практик, які є неприйнятними для іншого члена подружжя тощо;

  • економічне насилля означає, наприклад, обмеження на забезпечення базових потреб в харчуванні, одязі, заборону на власність чи заощадження, контроль за фінансовими ресурсами, можливістю отримувати дохід;

  • емоційне насилля проявляється в тиску, маніпуляціях, залякуванні, контролі, переслідуванні, приниженні тощо.

Для деяких проявів насилля є окремо визначені терміни, наприклад неглект — це нехтування фізичними чи емоційними потребами члена родини, особливо якщо він/вона знаходяться у вразливому чи хворобливому стані, ілюстрацією є ігнорування маленької дитини, яка налякана і плаче або відмова у ліках для хворої дружини, звинувачення її у вигадках.

Також виділяють репродуктивне насилля, яке полягає у примушуванні до вагітності, запліднення через обман, контроль контрацепції тощо. Або ж сталкінг — переслідування, зазвичай, колишньої/го партнерки/а з метою тиску, шантажу, прагнення повернути партнерку/а, яка/ий розірвала/в стосунки.

Формою емоційного насилля визначається і газлайтинг — це спосіб підміни реальності для постраждалої/го, спроба виставити почуття і сприйняття партнерки/а несправжніми та вигаданими.

До домашнього насильства відносять також жорстокі та варварські «традиції», як, наприклад, ранні чи примусові шлюби, вбивства честі, реальні викрадення наречених або операції жіночих статевих органів, що призводять до каліцтва, відомі як «жіноче обрізання».

Статистично домашнє насилля застосовується переважно до жінок та дітей, ці дані відкриті та доступні, тому надалі я вживатиму саме таке формулювання. Ознайомитись можна у матеріалах звіту роботи національної поліції (сторінка 9). 


Прояви домашнього насильства


Нерідко ми можемо спостерігати очевидні прояви домашнього насилля, яке залишає фізичні свідчення і жахливі наслідки. Наприклад, ви часто бачите синці у знайомої чи чуєте крики із сусідської квартири, каже психологиня.

"Втім, сімейне насилля може існувати поруч із нами, і ми можемо не здогадуватись про це, наведу кілька прикладів.

Часто кривдники подають тотальний контроль як турботу чи люблячі ревнощі, адже доволі спокійно спостерігати як чоловік вашої співробітниці завжди супроводжує її з роботи і на роботу, часто телефонує запитати як справи, просить проводити час із ним, телефонує її подругам чи батькам тощо.

Але насправді є принципова різниця, адже турбота — це пропозиція, від якої можна вільно відмовитись, без негативних наслідків, як от конфлікт чи покарання, а контроль — це вимога і умова, здійснювати його вирішує лише один учасник пари".

Як продовжує спеціалістка, також неочевидними прикладами є вимоги до одягу, зачіски, форми тіла, намагання перевиховати чи змінити партнерку/а, тиск, шантаж, маніпуляції чи вмовляння до народження дитини, звільнення з роботи, сексу тощо.

За словами психологині, у здорових стосунках учасники на рівних умовах обговорюють і домовляються про стосунки, а якщо нічого не працює розривають стосунки.

У нездорових, у яких проявляється домашнє насилля один член сімʼї здійснює владу, вплив чи домінування над іншим, мотивуючи це тим, що інший «не такий», «потребує змін», «не підходить».


Домашнє насильство: що є причиною


Домашнє насильство — системне явище, тобто це — не точкові поодинокі випадки, воно існувало та існує протягом усієї історії людських стосунків.

Раніше, додає фахівчиня, домашнє насильство сприймалось виключно внутрішньосімейною справою, в сімейні процеси не втручались, насильство не називали насильством і не надто засуджували у суспільному сприйняті. Зокрема, ми маємо такі свідчення з історичних досліджень сімейного життя, а також це відображено у народній творчості чи літературі.

Лише останні десятиліття почались активні обговорення і способи регуляції проявів насильства у межах сімʼї. Ознайомитись з історичним контекстом можна у працях науковиці Оксани Кісь, наприклад, Жінка в традиційній українській культурі (друга половина XIX — початок XX ст. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2008. — 272 с.).


Систематичні факти домашнього насильства: чому жертва продовжує бути з кривдником


По-перше — це замовчування у суспільстві, відсутність санкцій, відповідальності, покарання для кривдників, адже основним фактором насилля є дисбаланс влади та прояв цієї влади над іншим.

По-друге — це багатовіковий усталений патріархальний устрій, де чоловікові відводилась більш відповідальна, владна і домінантна роль, а жінці — обслуговуюча, репродуктивна, підкорена роль. Таким чином майно та ресурси були зосереджені в руках чоловічої частини сімʼї, а жіноча частина була в більш вразливому і залежному стані.

Такий порядок речей є сприятливим середовищем для прояву жорстокого, зневажливого ставлення до залежних членів сімʼї. Саме тому існує маніпуляція про те, що, мовляв, у наших предків були міцніші сімʼї, мабуть, коректніше сказати, що розривати шлюб було неможливим через відсутність власних засобів до існування, житла, професії, фізичної допомоги в господарській діяльності тощо, відтак доводилось терпіти непоодинокі прояви насилля. У наш час ми також можемо спостерігати схожі випадки.

По-третє — існування стереотипів, гендерної нерівності, об’єктивізації, залучення жінок до менш оплачуваних професій тощо. Всі ці явища впливають на формування нерівності та більш залежної позиції.

"Адже розповсюджені жарти про «жіночу логіку» чи про жіноче тіло, яке «належить» чоловіку, про «роль жінки (насправді не роль, а можливість і вибір) обовʼязково народжувати багато дітей, займатись господарством і сімʼєю» формують мислення і світогляд, а мислення формує відповідну поведінку до жінки не як до повноцінної партнерки, а як до когось, кого можна повчати, виховувати, володіти.

Сюди ж можна віднести усталені форми нездорових стосунків у сімʼях, які передаються із покоління до покоління і які доволі важко змінити та розірвати це коло.

Тому, наголошує Худзіцька, аби вийти із цього замкнутого кола надважливо виховати дітей обох статей самостійними, самодостатніми, орієнтованими на рівноправне партнерство, повагу до кордонів та тілесної недоторканості (власної та інших людей), розвивати істинні інтереси й уподобання, однаково формувати побутові навички самообслуговування у хлопчиків і дівчаток, підкреслювати важливість освіти, хорошого доходу, професії, розрізняти насилля і зловживання, усвідомлювати власну цінність безвідносно до перебування у стосунках, підкреслювати можливості для розвитку.


Який механізм формування сімейного насильства?


Насилля в сімʼї проявляється поступово, жоден кривдник не дає ляпаса одразу на першому побаченні, не попереджає, що забиратиме телефон і документи та контролюватиме спілкування та зовнішній вигляд.

Зазвичай насилля проявиться, коли постраждала перебуватиме у найбільш уразливому і залежному становищі, а до того влада кривдника починається із наступних процесів: поступовий вплив на самооцінку і самоповагу постраждалої «ой, ти така невміла, не змогла впоратись, дай я зроблю», «кому ти потрібна, така нікчемна і потворна окрім мене».

Поступове обмеження кола спілкування, активностей та професійної реалізації постраждалої, з метою формування залежності та приховування, що насправді відбувається в стосунках: «для чого тобі та робота, ти так втомлюєшся, не хвилюйся, я зможу забезпечити нас обох», «ти не будеш спілкуватись зі своїми подругами, видали їх контакти, вони на тебе погано впливають, ти маєш сидіти вдома».

Також присутня зміна реальності для постраждалої, поступове переконання, що вона винна у всіх негараздах у стосунках, дає приводи для ревнощів, не справляється з побутом, здійснює поганий вплив на дітей, соромить сімʼю на публіці.

Таким чином відбувається перенесення відповідальності на постраждалу, дії кривдника демонструються як виправдані, постраждала, замість розірвання стосунків концентрується на зміні власної поведінки.

Наголошую, що знаходячись всередині цих процесів дуже важко помітити їх деструктивну природу, саме тому постраждала не може одразу зібрати речі й покинути кривдника, як легко це б не здавалось збоку.

До того ж варто пам’ятати про залежність (фінансова, майнова, догляд за немічними батьками, маленькими дітьми), залякування і погрози з боку кривдника.


Які заходи можуть застосовувати до кривдників?


Питання відповідальності і наслідків належить більше до юридичних дисциплін, але постраждалим особам важливо розуміти, що уже з 2017 року домашнє насильство є кримінальним злочином, цього ж року створено спеціально підготовлений підрозділ «Поліна» — поліція проти насильства, ці мобільні бригади займаються протидією і реагуванням саме на випадки домашнього насильства.

До кривдника уже зараз може застосовуватись покарання у вигляді корекційних програм, громадських робіт, арешту, обмеження чи позбавлення волі, а також різноманітні офіційні заборони та обмеження - на спілкування, на спільне проживання, листування, наближення на певну відстань, тощо, тобто кривдника можуть одразу відмежувати від постраждалої особи.

Так, законодавство є недосконалим на сьогоднішній день, є багато проблемних місць, але тенденція і розвиток відбувається у правильному напрямку, як і передбачається в правових, громадянських державах.

Детальніше можна ознайомитись — інформація про домашнє насильство: кримінальна відповідальність — тут, адміністративна — тут.


Факти домашнього насильства: що варто врахувати та як жертві протистояти


"Важливо довіряти своїм відчуттям, найімовірніше, вам не здалось, що відбувається щось жорстоке чи неправомірне. Телефонуйте у поліцію, ви можете хвилюватися, що у вас немає приводу чи ситуація не достатньо серйозна, щоб зменшити ці хвилювання ознайомтесь із законодавством у сфері домашнього насильства.

Знайдіть того, хто вас зрозуміє та підтримає, розповідайте про своє становище, просіть про допомогу, домовляйтеся про можливість прихистку, фінансової чи юридичної допомоги.

Інколи говорити відкрито може бути дуже складно і страшно, але починайте робити це маленькими кроками.

Якщо є можливість, тримайте поруч з собою власні документи і документи дітей, накопичуйте кошти, поступово формуйте план розірвання стосунків.

Також варто дізнатись контакти прихистків для жертв сімейного насильства, контакти відповідних служб,  номери гарячих ліній підтримки.

Памʼятайте, що кривдники вміють бути переконливими і причаровувати, в іншому випадку їм би не вдавалось будувати стосунки. Вони можуть демонструвати каяття і давати обіцянки, що це востаннє, що це був імпульс і більше не повториться, після цього наступає так званий «медовий період» і насилля повторюється".


Як допомогти людині, яка пережила домашнє насильство?


Насамперед важливо повірити постраждалій. Окрім цього, не використовувати фрази на кшталт «А чому ти досі з кривдником?», «А що ти не бачила/в, яка людина насправді?».

Запитуйте, чим ви можете допомогти, давайте зворотній зв’язок, що ситуація не виглядає конструктивною і безпечною. Наголошуйте, що ви готові бути поруч.

Разом з тим, не тисніть на постраждалу особу, аби вона негайно розв'язала ситуацію. Психологиня стверджує, що зазвичай для цього потрібно чимало часу. Так, є дані, що в середньому відбувається до семи спроб до того часу, поки стосунки розірвуться остаточно.


Куди звертатись за допомогою?


Номер 15-47 — «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, працює цілодобово.

116 123 — Ла Страда. Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

https://jurfem.com.ua/

Також телефон національної поліції — «102».

https://rozirvykolo.org/ — Розірви коло. Інформаційна кампанія з протидії насильству.

(067) 887 33 27; (066) 689 60 59 — мобільна бригада соціально-психологічної допомоги м. Івано-Франківськ. Щодня 9:00-21:00.

(0342) 77-20-60; (0342) 77-20-62 — мобільна бригада при Івано-Франківському міському центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Пн-Пт 09:00-17:00

(0342) 277-20-60; (0342) 277-20-62 — кризова кімната в м. Івано-Франківську. З пн-пт 09:00-17:00.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Прикарпатця ув‘язнили за домашнє насильство над бабусею

Мене били за кожну дрібничку і я сприймала це як належне, – історія жертви домашнього насильства


Коментарі ()

19.09.2024
Вікторія Косович

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво та експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає Фіртка.  

429
10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

1542
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

1592
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

1578
14.08.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про популярні, та найважливіше — безпечні, місця для купання та основні правила поведінки на воді.  

5522
30.07.2024
Вікторія Матіїв

Про значення шлюбу, кризові періоди у стосунках та церковне розлучення, журналістка Фіртки розпитала в отця Миколая Микосовського, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

8078 1

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

835

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

1540

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

2302

Багато християн протягом свого життя намагається потрапити в місця пов’язані із життям Ісуса Христа або Його учнями. Серед найважливіших місць займає Єрусалим — місто, в якому помер і Воскрес засновник християнства.  

2310
16.09.2024

Хоча вживання гострої їжі може допомогти зміцнити імунну систему, не варто на неї налягати, якщо маєте проблеми зі шлунком.  

452
10.09.2024

Якщо ви шукаєте ідеальне місце для відпочинку, де можна насолодитися не лише природними красотами, а й автентичною кухнею, то Яремче — саме те, що вам потрібно.  

2472
05.09.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

3864
20.09.2024

Одним з ключових принципів християнського шлюбу є вірність. Адже саме вірність — ознака зрілих та відповідальних стосунків.   

2108
16.09.2024

Перший такий фестиваль на Міжнародному рівні відбувся вперше в Україні в Гошеві у 2015 році.  

421
14.09.2024

Про значення свята журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2339
10.09.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

3357
20.09.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

25906 1
16.09.2024

Більшість опитаних (від майже 40% до 50%) має нейтральну оцінку схвалення діяльності місцевої влади.  

733
11.09.2024

Кандидат у президенти США Камала Гарріс заявила, про підтримку України у війні з Росією, а кандидат у президенти США Дональд Трамп, за її словами, здасться за 24 години після того, як очолить країну.   

963 1
09.09.2024

Посол України в Італії Ярослав Мельник засудив показ фільму "Росіяни на війні" російської режисерки Анастасії Трофімової на Венеційському кінофестивалі та закликав його організаторів не допускати російської пропаганди.  

673
05.09.2024

Більше ніж половина мешканців західних областей вважає, що Офіс президента впливає на державні органи з перевищенням своїх повноважень.  

2225 6