Про моральний вимір політики та «навколофутбольну кризу»

 

Те, що нині відбувається навколо участі України у «Євро-2012» нагадує події, що відбувались за другого президентського терміну Леоніда Кучми. Після вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, перша за посадою в Україні людина опинилася у ситуації специфічного міжнародного бойкоту. Президенти західних держав не сідали біля нього на міжнародних конференціях, європейські та американські офіційні особи не запрошували його на бесіди «без краваток». Різко скоротились візити західних дипломатів до Києва.


 
«Культура політичних бойкотів» розвинена на Заході ще з часів  середньовіччя, коли європейські короновані особи бойкотами «виховували» таких «неправильних» монархів як німецький імператор Людвіг Другий або англійській король Генріх Восьмий. От і Кучмі у 2000-2004-их  було продемонстроване бажання Заходу бачити на чолі України іншого політика, більш «правильного» з точки зору євроамериканських уявлень про статуарні вимоги до владних персон. Історія повторюється. Четвертий президент незалежної України тепер потрапив до списку «неправильних» лідерів, як свого часу потрапив до нього другий.

 

Україна і глобалізований світ продовжують розмовляти різними мовами і жити за різними понятійними протоколами. На Заході, як відомо, недоторканими є особи, через котрих формально здійснюється контроль за владою та зберігаються чинники суспільно-політичної рівноваги. Скажімо, омбудсмени або лідери опозиції. Не можна в цивілізованій країні знищувати опонентів будь-якими засобами. В тюрмах повинні сидіти злодії, а не політики.

 

Вибіркове правосуддя в Україні – зовсім не порожній звук. В нинішній владі маємо приклади покупки дорого обладнання з переплатою на сотні мільйонів доларів від ринкової ціни у фірми, що за кордоном зареєстрована на бомжів. Де ж правоохоронці в таких ситуаціях?

 

 В проекції на теперішню ситуацію Європа робить висновок: в країні, де не враховують статусу опозиції, не можна влаштовувати свято футбольного чемпіонату.

 

Чому виникла така ситуація? Напевне, з кількох причин.

 

По-перше, більша частина України ніколи не знаходилась в полі дії класичного римського права, яке передбачає формалізовану законом змагальність у вирішенні суспільних проблем. Традиції поваги до опонентів і до меншин у нас немає.

 

По-друге, мораль у нас сприймається як царина сентиментальних  ідеалів та предмет повчання, а не як повсякденне живе правило. По третє, ми все ще не можемо зрозуміти, що з політичними опонентами не треба боротись на знищення ще й з огляду на те, що історія не закінчується ані виграними виборами, ані «правильним по понятіях» розподілом фінансових потоків. Будуть ще вибори і ще розподіли…

 

Можна було б продовжити цей перелік. Але від того не стане легше. Свято спорту вже зіпсоване. Й навіть, якщо «Євро-2012» відбудеться у запланованому форматі і в заплановані терміни, чергове приниження України вже вкарбоване в історію ХХІ століття. Це факт. Ми можемо нарікати на «подвійні стандарти», що використовуються Заходом при оцінці ситуації в різних країнах, але в першу чергу маємо нарікати на себе. Адже, коли нам говорять про небезпеку, що йде від корумпованої некомпетентної міліції, або коли вказують на жадібність власників готелів, що встановили захмарні ціни для гостей чемпіонату, мусимо визнати критику справедливою.

 

Інша сторона. Риторичне запитання, яке задають мені закордонні партнери: Що дало Євро 2012 Україні? Адже такі проекти – для багатих країн. Що в Україні не залишилося проблем?

 

Що дало Євро 2012 зокрема для Долини, Болехова, Рожнятова, Богородчан? Нічого, крім злиднів. Кошти, які мали йти на ремонт доріг в наших районах, йдуть на ремонт та будівництво центральних магістралей. Кошти, які б мали йти на виконання Закону України «Про статус гірських населених пунктів», ідуть на будівництво стадіонів, готелів, аеропортів лише у 4-х містах. А більша частина осідає у кишенях корумпованих, злодійкуватих чиновників, які «займаються підготовкою до Євро», адже не дарма за цю годівницю йшла постійна війна. В цивілізованих державах, держава створює умови для того, щоб будівництвом спортивних об’єктів та інфраструктури займались інвестори, а не держава, за державні кошти. Але ж тоді не вкрадеш…


Можна привести відомі приклади в порівняння штибу життя владоможців в Україні та інших країнах: про аскетичний спосіб життя творця незалежної Індії Махатми Ганді та Бен Гуріона, який проголосив державу Ізраїль, про європейських міністрів, які їздять на роботу на велосипеді, або на міському автобусі…

 


Чому в Україні все по іншому? Чому символом сучасної української влади є золотий унітаз? Очевидно, що причини не тільки в хибному вихованні тих, хто «вгорі» та ілюзорній безальтернативності, насадженій суспільству. Причина ще й практичні відсутності запиту суспільства на доброчесність та мораль.

 

Будь-який політик, навіть найдобріший і справедливий, сам не стане моральним, перестане красти чи займатися ще чимось неприйнятним. Як цього досягти?

 

По-перше, завжди бути людьми в високою власною гідністю, не ставати стадом, не продавати свій голос за «гречку», думати головою, а не шлунком чи вухами.

 

По-друге, завжди пам’ятати, та дотримуватися принципу – депутат, міський (сільський) голова, міністр, президент – це не священні корови, а найняті нами менеджери, яким ми із своїх заплат, пенсій платимо зарплату. Потрібно завжди давати зрозуміти чиновнику, що він на службі, а самі маємо пам’ятати, що не ми маємо знімати капелюха і низько кланятися чиновнику, а він нам, бо ми прості люди, громада є роботодавцями для чиновника, воїна, міліціонера тощо. І лише тоді коли чиновник буде боятися, що може залишитися без роботи, без засобів до існування, лише тоді, він буде сприймати людей, які є навколо, як рівних та вищих.

 

Але я вірю, що саме розвиток громадянського суспільства, усвідомлення співвідповідальності за долю свого краю на рівні самоврядних спільнот, які здатні спочатку на своїх невеликих ділянках, крок за кроком, виробити нові моральні орієнтири та перекодувати на них українське суспільство.

 

Василь Бартків,
президент Фонду «Бойківська бартка»,
депутат Верховної Ради ІV скликання

 



11.05.2012 Василь Бартків 2107 1
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

8605
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

3860
11.10.2025
Тетяна Ткаченко

Благодійний фонд «Волонтери Добра» від початку повномасштабної війни допомагає військовим. За три роки роботи команда передала сотні дронів, тепловізори, техніку та тонни їжі.  

10365
10.10.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні відкриття сезону міського театру журналістка Фіртки поспілкувалася з Тарасом Бенюком, керівником Івано-Франківського театру драми і комедії про історію створення та розвиток міського комунального театру, про фінансування та незалежність, режисерські мрії та бачення майбутнього.

2223
08.10.2025
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

1656
02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

3231

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

690

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

949

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1115

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

3537
16.10.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

9730
12.10.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

3276
09.10.2025

На ярмарку буде представлено широкий асортимент продукції: сири та мед, овочі, фрукти та вироби з них, м’ясну, хлібобулочну продукцію, живу рибу та багато іншого.    

1215
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8109
12.10.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

3451
09.10.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 жовтня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.

878
04.10.2025

Реліквію зберігатимуть у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що в селі Старуня.

2110
15.10.2025

Виставу створили в жанрі «інтроспективна драма» — як розмову про внутрішній біль, травму та відновлення після війни.

997
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

914
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

1632
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1063
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

1308