Про актуальне та цікаве: книжкова рубрика від Фіртки

Привіт, друзі. Сьогодні з цієї статті у нас з вами почнеться цікава і досить довга подорож у світ книжок, коміксів та інших літературних новинок. Щотижня в цей же час, читайте про актуальне та цікаве від літературного оглядача «Фіртки» — Остапа Микитюка.


Що ж, зважаючи, що це дебют такого формату, то і почну свій огляд по-особливому. А саме з графічного роману «Все це триватиме далі» і по суті творчої колаборації письменниці, радіоведучої та бізнесвумен Анни Санден і художниці Віри Кордоби, що зовсім нещодавно з’явився у львівському інді-видавництві UACOMIX.

«Все це триватиме далі» - це не класичний комікс на кшталт супергероїчних коміксів Marvel та DC. Це дуже глибока історія, це оголений нерв, це силуети просякнуті болем, любов’ю, самотністю, щирістю, дитячою невинністю й дорослим цинізмом. Графічний роман Анни Санден зачіпає багато тем про які не говорять в суспільстві, а інколи не говорять про це навіть з самим собою: заміщення, покинутість, гіперопіка чи її відсутність взагалі, батьківство, пошук любові до когось і самого себе, зрештою самотність і прийняття…життя, як воно є. «Все це триватиме далі» лірична та в той самий час життєствердна історія жінки, яка не збирається здаватись, а обирає жити й бути щасливою наперекір всьому.


На другому місці добірки книжка, чи то пак книжечка, яка свого часу наробила стільки шуму і викликала тонни праведного гніву, що страшно згадувати. Це невинна дитяча історія від української письменниці Лариси Денисенко — «Майя та її мами», що з’явилась у такому ж невинному видавництві «Видавництво». Невинна, саме так, навіть не зважаючи на назву.

«Майя та її мами» це знайомство з маленькою й тендітною дівчинкою, що починає вчитись у четвертому класі. Впродовж книжки вона розповідає про себе, свої вподобання та однокласників. Ця книжка, на мою скромну думку, вчить нас приймати й розуміти різноманіття, поважати одне одного та чужу думку, але найголовніше — вона вчить любити!


Третьою книжкою став роман одного з фронтменів гурту ТНМК, а тепер і письменника Олександра Фоззі Сидоренка — «Червоні хащі», який виданий у Видавництві Старого Лева. Цей роман, як і усі інші книжки у цій добірці, зачіпає важливі та мало проговорювані в суспільстві теми. «Червоні хащі» — про старість, про дружбу, про безвихідь і неймовірну силу.

В центрі сюжету спершу з’являється особиста драма пенсіонера Богдана Васильовича Ковтуна. Життя склалося так, що він опинився у геріатричному пансіонаті поблизу хутора Червоні Хащі. Весь світ наче обернувся проти нього. Все втратило сенс. Але доля зводить його з трьома абсолютно не схожими одне на одного дідуганами, які «відсиділи» там вже не один рік і практично змирились зі станом речей. Здавалося б, що тут може бути цікавого? Виявляється може! Фоззі неймовірно тонко передає душевні переживання людини похилого віку, вдало змішуючи це з ностальгією за 2000-ми та відбірним тонким гумором.


Четвертою сходинкою добірки став другий роман молодої україно-німецької письменниці Ксенії Фукс«12 сезонів жінки», який з'явився у чудовому чернівецькому видавництві «21». Роман попри пандемію вже встиг побувати з презентаціями у двох країнах, відвідати книжковий фестиваль у Запоріжжі й навіть втрапити у довгий список престижної премії «Книжка Року ВВС-2020». До слова, дебютний роман Ксенії також потрапив у списки премії ВВС (але про це якось наступного разу).

«12 сезонів жінки» — це маніфест! Ксенія Фукс у 12 оповіданнях зуміла зачепити багато суспільно важливих тем, багато з яких й досі, у сучасному суспільстві, в Україні, залишаються за бортом обговорень: анорексія, депресії, посттравматичний синдром, булінг, насильство у сім’ї, фемінізм, сексуальність, сексуальна орієнтація, зрештою, дружба та любов. Ця книжка, 12 неймовірно пронизливих, часом дуже відвертих і  болючих дівчат. Які, так само як і мільйони інших дівчаток, дівчат та жінок по всій країні, потребують любові, підтримки та розуміння.


І на цій ноті, друзі, кажу вам — до зустрічі рівно за тиждень)


13.11.2020 5477
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2004
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1107
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1258
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1705
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2883 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3977

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1192

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

685

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

459

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1215
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5829
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5377
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10778 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1597
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1500
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7663
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1224 1
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16006
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

583
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1582
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2030
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1928