Принцип недостатності

 

З усіх політиків останніх десятиліть найсильніше враження на мене справив, звичайно, Саакашвілі. Він єдиний зумів відповісти на питання, чи можна будувати цивілізовану державу у всуціль розкладеному корупцією совку. Тобто я читав, звісно, і про інших значних реформаторів з незаперечними здобутками в цій справі, але де ми – і де Сингапур. Та й зрештою, що мені відомо про ментальну схильність сингапурців до корупції? Нічого. А ось про грузинів відомо немало.

 

Ще за совка, коли в Україні кожен міг отримати вовчий квиток за необережний анекдот чи термін за перепродані джинси, в Грузії панувало небачене хабарництво і злодійство. А вже коли совдепія розвалилася, то Сакартвело взагалі перетворилася на територію повного беззаконня африканського зразка. Такою її й успадкував Мішико.

 

- А чому тебе зациклило на корупції? – спитала б мене вдумлива людина. – Це що, головне питання сучасності? Ну, вкрав чиновник стільки-то грошей, мені що до того, якщо я сам добре живу?

 

В тому то й річ, що жодне «добре живу» звичайної людини з системною корупцією не поєднується. Бо справа навіть не в мільйоні, який вкрав чиновник. А в мільярді, який в результаті цієї корупції втратила країна.

 

Для серйозної корупції, як сьогодні в Україні, потрібні специфічні умови. По-перше, щоб зробити її масштабною і системною, треба знищити правоохоронну й судову системи. При цьому, коли ці системи перестають виконувати закон, вони неминуче починають охороняти й множити беззаконня.

 

Крім того, руйнується нормальне управління державою. Ну як, поясніть, можна нормально питати з підлеглого, коли ми з ним пов’язані злодійським промислом. Тим більше, якщо він за своє місце заплатив. Система державного управління перетворюється на приватний бізнес і жодних інших функцій виконувати вже не може. Найяскравішим прикладом цього за моєї пам’яті була команда Черновецького. З певного моменту вони робили тільки речі, безпосередньо пов’язані з наживою або популярністю в бабусь і подібного недорого охлосу.

 

Грузія в цьому сенсі була в сотні разів гіршою. Там було не просто поблажливе ставлення до корупції. Там була корупція, піднесена до рангу національної моралі. Тобто людина, яка відмовила родичу чи сусіду за хабар випустити на свободу злочинця, оголошувалася мерзотником, що готовий пожертвувати родинними чи дружніми стосунками заради кар’єри. І всі до такого починали ставитися як до гнилуватого типа. А зважаючи на розміри країни, родинні і «дзмакацькі»-побратимські зв’язки, там не залишилося жодного держслужбовця, судді, мента чи прокурора, на якого важко було б вийти «через один потиск руки».

 

А ще в країні діяли незаконні озброєні формуванні «Мхедріоні» на чолі з депутатом парламенту, колишнім злодієм у законі Джабою Іоселіані. І не працювали підприємства. І не збиралися податки. І майже не постачалася електрика, навіть у Тбілісі, бо за неї ніхто не платив.

 

І ось таку господарку прийняв Міша. І менше, ніж за декаду, відправивши до в’язниці три набори чиновників, митників і ментів, він створив суспільство з найвищим рівнем довіри до правоохоронців. І практично викорінив корупцію. І задав найвищі темпи розвитку країни. І зробив життя безпечним.

 

І тоді здавалося, що всі порядні політики з постсовка повинні бігти до Міші й не просто вчитися, а пилюку цілувати під його ногами, бо він дав чітку й зрозумілу відповідь: жодної корупції в генах народу не існує. Її можна побороти, якщо керівник чесний, розумний і має політичну волю. І тоді здалося, що Україні й справді достатньо всього лиш вибрати гідний, незлодійкуватий уряд.

 

Але потім настав 2012 рік. І грузини дружно прокинули свого президента, підтримавши російського олігарха, дарма, що за його спиною виразно проглядалася непопулярна лисина кремлівського гебнюка. І стало зрозуміло, що всім дуже подобається, коли довкола порядок і закон, але дуже не подобається платити податки й не мати можливості «рішати питання» й тихцем красти.

 

І тоді виник сумнів, чи справді Україні достатньо вибрати гідних людей до влади, чи ментальні зміни, спричинені тотальним панування клептократів, незворотні. І країну врятує тільки освічений диктатор на зразок Піночета, який просидить у владі кілька десятиліть і віддасть владу парламенту, тільки переконавшись, що вся країна навчилася не сцяти повз унітази.

 

А втім, все це порожні балачки. Бо сьогодні на троні дуже жорсткі й терті клептократи, і нікому владне кермо вони віддавати не планують.

 

Карл ВОЛОХ,

підприємець, блогер,

Галицький кореспондент


05.07.2013 Карл ВОЛОХ 1461 1
Коментарі (1)

Сергій Чирва 2013.07.09, 23:08
Так, на троні дуже жорсткі й терті клептократи, і нікому владне кермо вони віддавати не планують. А от чи є достойники, якіб могли перехопити та з розумом утримати оте кермо? Претенденти є, але одні вже себе спаскудили при владі, інші якось не внушають довіри, а самозвана еліта не може повести за собою людей. Таке враження, що отих претендентів і пестують оті клептократи... Одна надія на якісно нову незалежну та незаплямовану політичну силу.
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1769
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

811
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1082
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1508
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2725 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3818

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

917

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

519

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

386

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1070
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5672
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5226
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10605 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1195
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7574
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

940
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1097
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15850
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

341
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1420
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1845
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1743