Збереглися вони тому, що ростуть високо в горах, куди не може доїхати техніка, аби вивезти зрубані дерева.
Серед лісу лежать повалені від стихії та старості дерева. Звідти їх ніхто не забирає. Призначення цих дерев – зігнити й дати життя молодняку, розповідає головний природознавець Карпатського національного природного парку Ігор Купчик. За його словами, вік найстаріших дерев тут - понад 300 років. Територія цього пралісу охороняється законом, інформує Фіртка з посиланням на Суспільне.
Тут також росте смерековий ліс. Його ще називають "хрущовським", бо його висадили у 1960-х роках. Ігор Купчик каже, що зараз цей ліс гине – деревам залишилося жити не більше 60 років. Потім цю територію забере сусідній природний ліс.
"Ліс насаджується з насінини, ця деревина є стійкою. Вона тут народжена і має генетичний код. А там насіння завезли невідомо звідки, можливо, навіть із Сибіру. По-друге, ми бачимо різноплановий ліс, бо насичений різними породами. Одна порода, наприклад, забирає кальцій, інша - калій. Третя бере інші елементи, а в той самий час відбувається балансування шару ґрунту. Вони всі живі, здорові та стійкі до хвороб", - сказав головний природознавець КНПП Ігор Купчик.
Далі - буковий праліс. Деревам тут по 200-300 років. Ростуть вони на площі 80 гектарів поблизу Яремче. За словами Ігоря Купчика, зберігся він через те, що був важкодоступним для лісорубів через скелі. Через цю частину лісу проходить екологічна стежка. Працівники природного парку вибрали для туристів найстаріше дерево.
"Ми працюємо над тим, щоб розширити територію парку. Основним підходом до цього є басейновий підхід. Природоохоронні об’єкти мають бути на території в басейні річки Прут. Тобто наша межа має бути від русла річки до верхньої межі лісу. Тільки з тієї сторони може уже бути інший землекористувач", - пояснив Ігор Купчик.
В урочищі Плай, яке розташоване поблизу села Микуличин, росте ялівцевий праліс. Тут екологічної стежки немає, тому ходити по ньому складно. Вся земля - у моху і ялівцевих голках. Працівник природного парку Роман Кубарич розповідає, що кожного дня стежить за тим, щоб ніхто не зашкодив природі та не рубав дерева.
"Ми спостерігаємо за тваринами та рослинами. Дивимося, щоб ніхто не нашкодив лісу. Також ми боремося із браконьєрами та рубками лісу. Поруч є село без газу, люди хочуть мати дрова, бо мають чимось опалювати. Ми з ними трохи воюємо", - зазначив інспектор з охорони природи Роман Кубарич.
Територія Карпатського природного парку становить 50 тисяч гектарів. З них 2 500 гектарів - праліси. Такі ж старі ліси є і у лісгоспах. Там праліси розташовані на висоті 1 400-1 500 метрів над рівнем моря. Речниця обласного управління лісового та мисливського господарства Ірина Бабій повідомила, що лісові господарства готові передати ці ділянки природоохоронним зонам.
"Вони не зникають, бо знаходяться у високогір’ї. Туди не може доїхати техніка. В принципі, у нас немає і такої потужної техніки, яка б заїхала на таку висоту. Здається 10 % територій зараз віднесено до пралісів. Частина ще передається", - сказала Ірина Бабій.
