«Повітряна тривога»: як в селах Івано-Франківщини реагують на сигнал оповіщення про небезпеку

Розпочалася дев’яносто восьма доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню.

Журналістка Фіртки з’ясувала, як в селах Прикарпаття реагують на сигнал «Повітряна тривога».

За час війни в Україні, не залишилося місцевостей, де б ще не пролунав сигнал тривоги. Він звучить у багатьох містах, селах і селищах. В Івано-Франківській та сусідніх областях сигнал лунає не так часто, як у східних та центральних регіонах.

Когось цей сигнал лякає аж до тремтіння тіла та нудоти, дехто продовжує займатися своїми справами, ігнорує. Однак сигнал виконує надважливе завдання – сповіщає про небезпеку, про наближення ворожого літака або ракети.

Христина мешкає в селі, що на Коломийщині. Дівчина каже, сирен поблизу її будинку не чути, тому як тільки на просторах інтернету з'явився додаток «Тривога», одразу скачала його на свій мобільний. Дівчина продовжує, хоч їй неабияк лячно, та власною безпекою не нехтує.

«Я панікую. Я цього не приховую, та все ж моє життя мені важливе. Де б я не знаходилась, як тільки починається тривога, я шукаю собі укриття.

Якщо тривога застає мене вдома, то я ховаюсь у погріб, якщо ж - десь у середмісті, я шукаю підвальні приміщення.

Попри те, що у місцевості, де я мешкаю, відносно тихо, я не ризикую», - пояснює дівчина.

Про своє ставлення до оголошення повітряної тривоги розповів Василь. Чоловік каже, щодня слідкує за новинами. Бачить, що відбувається в Україні та світі, проте додає, городина сама себе не обробить.

«У нас добре чути сирени, я розумію, що потрібно ховатись - спочатку ми всі ховались. Я навіть у погребі поставив лавки, сірники та свічки, якщо доведеться сидіти довго.

Зараз розпочалась посівна, треба обробляти городи, доглядати за посадженим. Така ситуація, не знаєш, що буде завтра.

Городина сама себе не обробить, а їсти щось потрібно, годувати сім’ю, допомагати людям.

Я з городу не йду, коли лунає  тривога, а я пораюсь там», - каже чоловік.

Не нехтує правилами безпеки мешканка Косівщини Тамара. У жінки троє дітей, каже, що попри відносну тишу все ж, коли чує сигнал тривоги, із чоловіком та дітьми ховається.

«Чоловік спочатку теж був дуже відповідальним, ми разом збирали речі та прислухались до кожного звуку. Зараз просить мене видалити додаток, каже, що він його лякає серед ночі.

Проте я вважаю, що ігнорувати сигнал повітряної тривоги неприпустимо. Швидко, але обережно та без паніки, почувши сирени, беру документи, мінімальний запас їжі, необхідні речі та йду в укриття з дітьми.

Вже сусіди з мене сміються, кажуть, що я дітей травмую, а я навпаки хвилююсь за них», - зізнається жінка.

Місцева продавчиня Іванна стверджує, що мешканці настільки звикли до тривог, що вже й не звертають увагу на сигнал. Навчились з цим жити, тим паче за словами жінки, в сезон садіння городини український народ не зупинить ніхто.

«Ми так виховані, ми так звикли, з дитинства нас вчили обробляти та саджати землю. Наш народ непереможний, хоч що б тут було, люди все одно б працювали на городах.

Зараз кожен клаптик треба засаджувати. Люди навчились жити з тривогою, з новинами. Нікому тепер не легко. Колись думалось, як би тільки втекти від робіт на полі, а зараз сапання городини дуже заспокоює», - жартує продавчиня.

Фіртка нагадує, що робити, якщо лунає сирена і перше правило - завжди реагувати.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Перелік корисних чатботів, які допоможуть під час війни

Секретар РНБО нагадав українцям рецепт фірмового «коктейлю» для окупантів

Помирають не лише від зброї ворога: в яких аптеках на Івано-Франківщині можна отримати інсулін

«Саша-Саша, що ж ти наробив»: російського пілота, збитого під Черніговом, взяли в полон (ВІДЕО)

Загарбники деморалізовані. Російські окупанти шукають будь-який спосіб потрапити в госпіталь (ВІДЕО)


Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

55
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

549
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1019
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2292 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3389
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2819 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

688

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

854

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1332
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10212 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8694
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11137
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

638
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

965
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

775
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22850
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

489
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

900
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1353
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1326
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1551