PORTO Franko Gogolfest - місце сили щасливих людей. Підсумки за гарячими слідами

 

Фестиваль минув, став історією. Про нього будуть згадувати, його будуть аналізувати... А організатори вже говорять про майбутні фестивалі. Проте, чи вдасться його повторити в масштабах Porto Franko GogolFest-2016, впевненості немає... Бо не вдасться повторити те відчуття, коли щось вперше.

 

Вже зараз можна стверджувати, що Івано-Франківськ після фестивалю став іншим - більш відкритим до світу та ідей, із розширеними межами "табу", з іншим колективним міським мисленням і креативом. 

 

 

 

....На початку червня Івано-Франківськ став символічним мультикультурним кораблем Porto Franko, до якого пришвартувався київський фестиваль «ГогольFest». Так, фестиваль поєднав у собі «Порт Франківськ», столицю української постмодерної літератури, місто з унікальним музичним та візуально-архітектурним обличчям, із фестивалем фестивалів, «ГогольFestом».  

 

Організатори називають «Porto Franko Гогольfest» місцем сили, що надихає і зосереджує у собі проекти з різних куточків України та закордону.

 

Це й не дивно, адже впродовж п’яти днів фестиваль «Porto Franko Гогольfest об’єднав півтора десятка напрямів, серед яких програма візуального мистецтва, музична (класична, академічна, альтернативна музика), театральна, екологія, кіно та література, програма перформансів, хореографічне мистецтво, а також синтетичні жанри.

 

Під час Porto Franko Gogol Fest  відбулося понад 100 подій на 17-ти локаціях в історичному центрі міста відкритого та закритого типів:

Театр ім. Франка,

Художній музей,

Палац Потоцьких,

«Люм'єр»,

вокзал,

друкарня,

книгарня «Є»,

Вічевий майдан,

Ратуша, ЦСМ,

галерея-книгарня «Під лиликом»

та навіть міський громадський транспорт.

Зібрав у собі митців з дев’яти країн світу – Австрії, Болгарії, Грузії, Данії, Іспанії, Китаю, Німеччини, України, Франції.

 

Porto Franko Gogol Fest  - це:

2000 хвилин музики,

1435 хвилин сучасного українського кіно про війну, Крим, галичан та десятки перформансів,  

800 хвилин театральних постановок

та 1200 хвилин літератури, з якої черпали силу поціновувачі сучасної літератури.

 

 

 

Основним завданням події стало об’єднання зусиль митців з різних міст над створенням нових проектів, якими зможе пишатися Україна, які будуть конкурентоспроможними за кордоном і змусять світ говорити про неї. Це сталось – фестиваль змусив про себе говорити не лише у час проведення, а й після завершення.

 

Директор київського фестивалю «GogolFest» Максим  Демський у розмові з кореспондентом «Фіртки» зауважив, що фестиваль Porto Franko GogolFest  – це не тільки свято, а й потужний науковий процес. Контент, який представили глядачам потребував освіченості.

 

«Якщо Україна буде позиціонуватися, як країна, яка несе негативний імідж, вона перестане звучати в світі. Щоб країна почала нести інвестиції та розвиватися, важливо показати світу, що в Україні є успішні, якісні проекти. Аби їх показати, їх треба зробити… Porto Franko Gogol Fest  з точки зору культурного утворення проект, яким може пишатися Івано-Франківськ. «PORTO FRANKO» - це фестиваль, який буде постійно запрошувати нові фестивалі і разом робити колаборацію. Це класна ідея, яка винила  в робочому процесі і нічого подібного ніде не має. Це бомба! Це складно, але ми це зробили. Івано-Франківськ став першим, хто робить щось подібне взагалі. Це інший формат та інша суть усіх речей», - акцентував Максим Демський.

 

Навіть попри те, що над фестивалем трудилось на перший погляд небагато людей, фестиваль вийшов потужний та затребуваний. Це те, чого так не вистачало прогресивним прикарпатцям. Організаторам вдалося витягнути тисячі людей на вулиці незважаючи на погоду. Кожен міг відвідати максимальну кількість подій, адже більшість із них були безкоштовними. Втім навіть закриті зали, як драмтеатр, філармонія були переповнені.

 

На прес-конференції перед стартом фестивалю генеральний директор Ростислав Держипільський зізнався, що  бюджет Porto Franko Gogol Fest склав понад 2,5 мільйони гривень (за останньою інформацією "Фіртки" бюджет фестивалю склав більше 3 мільйонів гривень). Генеральними партнерами Porto Franko Gogol Fest, які фактично і оплатили це "свято сучасного мистецтва" стали Благодійний фонд Олександра Шевченка «Новий Івано-Франківськ» і Благодійний фонд «Україна Інкогніта».   

 

«Фіртка» пригадає найцікавіші події фестивалю Porto Franko Gogol Fest, які у Франківську відбулись вперше, привернули до себе надзвичайну увагу та змусили говорити про них навіть по завершенні фестивалю. 

 

Однією з найсильніших та драйвових програм фестивалю стала – музична, під керівництвом Олександра  Балтушева. За п’ять днів  музика звучала всюди - у філармонії, на Ратуші, Вічевому майдані, вокзалі, в театрі,  музеї  та навіть у громадському транспорті.  

 

У програмі - популярні виконавці, які «знесли дах» молоді.  ONUKA –  зізналась під час виступу у любові до Івано-Франківська та вразила інноваційним пристроєм Magic Gloves, який призначений для управління звуком за допомогою рухів рук у повітрі. Саме цей пристрій ONUKA використала під час пісні «1986», яка присвячена 30- й річниці Чорнобильської катастрофи АЕС.

 

 

 

 

Брутто/Ляпис Трубецкой – зібрали тисячі франківців та підірвали місто енергетикою під час виступу. Брутальні чоловіки змусили танцювати та співати всіх і кожного.    

 

Без сумніву талановиті та унікальні Dakh Daughters та Panivalkova. Литовський гурт Beissoul & Einius своїм незвичним голосом, епатажними та еротичними танцями привернули увагу гостей свята. Соліст гурту Артур зі сцени зізнався, що народився у Долинському районі, а Івано-Франківськ нагадує йому вже рідний Вільнюс.

 

 

Ніжні й елегантні харківський гурт Pur:Pur та київський Mari Cheba поділились своїм музичним теплом. На Porto Franko Gogol Fest також прилетіла епатажна Ірена Карпа з Парижу, яка виступила на головній сцені  з програмою Made in China.

 

«Я не могла пропустити історичної події – такого фестивалю у рідному Франику», - сказала Ірена.

 

 

 

Якщо феєричні виступи популярних виконавців були дещо передбачувані, то що опери на залізничному вокзалі ніхто не чекав. Втім, кожен, хто відвідав унікальний концерт солістки віденської опери, українки Олени Бєлкіної у холі залізничного вокзалу був приголомшений її виступом. Це інше мистецтво – мистецтво майбутнього, і франківці завдяки фестивалю змогли поринути у нього. В холі вокзалу, ніби в оперному театрі зазвучала барокова музика і навіть сама співачка пізніше зізналася, що  «спочатку для неї це був шок, але під час виступу вона аж ніяк не відчувала дискомфорту».

 

 

 

Також експериментом для організаторів та містян став виступ Національного президентського оркестру, який виконував класичну музику в міських маршрутках.

 

Іншою локацєюя, яка зібрала тисячі глядачів та перетворилась на нічліг для творчих особистостей став – обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка. Квитки на вистави розлітались миттєво, а родзинкою локації стала інтимна ніч у піжамах.

 

 

 

Всі засинали під музику та слухали оповідання Тараса Прохаська, а китайська співачка заводила колискову, у момент коли всі цього потребували. Дехто проспав всю ніч, а декотрі насолоджувався незабутнім дійством. Вперше з театру франківці вийшли вранці зі сходом сонця та ще й у піжамах.

 

Найочікуванішою виставою стала «Собача будка» від театру «ДАХ» – вистава-плач, в основу якої покладено уривки з різних творів, співзвучних історичним подіям, що відбувалися і відбуваються в Україні дотепер. «Собача будка» показала, що роблять з людьми рабське мислення і стадні інстинкти. В антракті глядачі спуститися вниз, туди, де в першій дії грали актори, і могли  подивитися другий акт. В чорних воєнізованих тонах і тривожному загрозливому напівмороці, глядачі самі сидять в клітці, дивлячись виставу знизу.

 

 

 

Зацікавила франківців й вистава режисера та генерального директора Porto Franko Gogol Fest Ростислава Держипільського «Три сестри». Зірковий склад акторів франківського театру зіграв її на території історичної пам’ятки – архітектурного комплексу «Палац Потоцького». У виставі «open-air» поєднався класичний театр, візуальне мистецтво та хореографія контемпорарі.

 

Відеопроекцію для «Трьох сестер» створив медіа-художник з vj-групи CUBE Сергій Пилявець, а автором хореографічної частини вистави став Юрій Бус.

 

 

Також франків ці змогли зануритись в нову оперу «ЙОВ» Владислава Троїцького. Це опера про те, як зберегти віру всупереч всьому і те, що зараз відбувається в країні.

 

 

Та направду найексперементальнішою, неочікуваною та скандальною під час Porto Franko Gogol Fest виявилась програма візуального мистецтва. Вона залишила по собі чи не найбільше питань, думок та неоднозначностей… Про неї говорять досі і говоритимуть ще довго. Куратор візуальної програми, художниця Дар’я Кольцова розмістила захоплюючі медіа-роботи, інсталяції, відео, живопис, скульптуру від визнаних авторів під назвою «Litoralis» у покинутій друкарні в середмісті. Завдяки фестивалю друкарня отримала нове дихання.

 

 

 

«Україна сьогодні знаходиться на етапі становлення  і всі відчувають, як все швидко змінюється, litoralis – це аналогічний стан. Також тут представлені проекти романтизації та втечі від дійсності », - розповіла під час екскурсії Д. Кольцова.

 

Крім того, програма візуального мистецтва включала в собі створення муралів – настінних розписів на житлових будинках. За час Porto Franko Gogol Festу їх у місті створили – чотири. Всі вони викликали неоднозначну реакцію у містян та стали предметом обговорень та негативних реакцій навіть серед чиновників. Адже на відміну від інших міст у Франківську художники-муралісти експериментували з абстракцією, а не типовою візуалізацією – птахами чи квіточками.  

 

 

 

«В історичному центрі міста зовсім не просто працювати з середовищем. Ми вирішили спробувати    абстракцію. Мурали зосереджені на кольорі та формі без візуальних деталей. Цей експеримент був зроблений  саме в Івано-Франківську  і загалом для України це цікавий прецедент. Мені  дуже приємно, що  про нього починають вже говорити», - наголосила Дар’я Кольцова.

 

Втім не всім такий експеримент припав до душі, знайшлися ті, хто розкритикував створені мурали чи то від нерозуміння сучасного мистецтва, чи не сприйняття чогось нового.  По завершенні фестивалю у Франківську взялися проводити опитування: мистецтво франківські мурали чи ні? А згодом чиновники навіть вирішили в стилі "совка" створити спеціальну комісію, яка мала вирішити бути муралам на стінах франківських будинків, чи не бути? І незважаючи на різні думки та супротив сучасне мистецтво перемогло. Франківські мурали залишаються.

 

Ще одним "ляпом" від влади стало невчесне намагання замінити на посаді директора міського Центру сучасного мистецтва Анатолія Звіжинського. Можливо ще рік тому це і пройшло б так само як заміни на "політично близьких" керівників муніципальних підприємств та управлінь і департаментів міськвиконкому. Проте, після фестивалю, в якому ЦСМ виявився одним із моторів та креаторів Porto Franko GogolFest, зірки на небі вже не стоять так сприятливо для міських "волюнтаристів". 

 

Зрештою Porto Franko GogolFest відбувся і показав прикарпатцям мистецтво з різних ракурсів. Часом дуже нетипове, що змушує говорити про фестиваль досі. Це чи не перший масштабний фестиваль у місті, який відбувся без базарних палаток, сирних коників та питного меду в середмісті та й взагалі. Франківськ на п’ять днів став місцем з якого можна черпати силу та мотивуватися. Івано-Франківськ став центром культури, яким не був до цього часу за своїми масштабами.

 

І вже зараз можна стверджувати, що Івано-Франківськ після фестивалю став іншим - більш відкритим до світу та ідей, із розширеними межами "табу", з іншим колективним міським мисленням і креативом. Цікаво, що Івано-Франківськ виявився готовим до сучасного мистецтва. Можливо за невеликим виключенням - до прикладу як екс-голова облради пан Скрипничук, який намагався перешкодити інсталяції "Вапно" в фойє будівлі облдержадміністрації та відзначився спробою "нападу" на журналіста, який фіксував його неадекватні дії...

 

Політичною родзикою фестивалю стала публічна подяка мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа Олександрові Шевченкові. За переконанням міського голови без підтримки О. Шевченка фестиваль таким яким він є не відбувся б. 

 

Фестиваль минув, став історією. Про нього будуть згадувати, його будуть аналізувати... А організатори вже говорять про майбутні фестивалі. Проте, чи вдасться його повторити в масштабах Porto Franko GogolFest-2016, впевненості немає... Бо не вдасться повторити те відчуття, коли щось вперше.

Олександра БАКУН


Коментарі (0)

30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2467
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2048 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4821
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2735
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2899
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5971

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

685

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1529

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1431
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

4909
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

16056
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

8072 3
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

550
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

718
26.06.2026

У суботу, 27 червня, у Погінському монастирі відбудеться проща «За мир в Україні і повернення додому внутрішньо переміщених осіб».

699
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4366
02.07.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

474
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

149
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

691
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

959
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1227