Попередити наслідки від стихії – врятувати людські життя

Західна Україна продовжує оговтуватися від жахливих наслідків червневої повені. Тоді підтопило тисячі житлових будинків та присадибних ділянок. Потужні зливи зруйнували мости та дороги, відрізали від цивілізації села.

Моя рідна Івано-Франківщина серед областей, що постраждали найбільше. Тепер на Прикарпатті ремонту потребують ще й об’єкти соціальної інфраструктури - лікарні, школи та дитячі садочки.

Через масштаби стихії на Західній Україні парламентський екологічний комітет за моєї ініціативи створив робочу групу, яка напрацює стратегію протипаводкових заходів. Оскільки Верховна Рада – це законодавча гілка влади, то розпочали зі змін до існуючого законодавства, яке, на жаль, недосконале. Ми із колегами визначили три напрямки: русло регулювальні роботи, зміни до Бюджетного кодексу України і, в подальшому, зміни до страхового законодавства.

Тепер детальніше. Стосовно русло регулювальних робіт. Ми запланували внести законопроект зі змінами до статті 86 Водного кодексу України. Йдеться про легалізацію добування матеріалу з русел річок і їхній подальший продаж або реалізацію. Наразі отримати відповідні дозволи дуже складно. Для того, щоб зацікавити інвесторів і підрядників потрібно надати їм можливість реалізовувати той матеріал, який вони видобули. По-перше – це буде їм вигідно. По-друге – це буде вигідно навіть фірмам, що будують дороги. Вони зможуть використовувати піщано-гравійну суміш для реконструкції.  

Друга ініціатива. Ми, від робочої групи, зареєстрували законопроект щодо змін до Бюджетного кодексу України. Він має на меті збільшити фінансування об’єктів водного господарства шляхом перерозподілу надходжень до державного бюджету. Гроші ні від кого не забирають. Їх просто перерозподіляють в рамках доходів, що є. Цим проектом Закону пропонується внести зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України, а саме перерозподілити доходи та видатки загального та спеціального фондів державного бюджету у частині справляння рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), а саме до загального фонду державного бюджету – 35%, до спеціального фонду державного бюджету (ДФРВГ) – 20%, з яких 50%- з цільовим спрямуванням на здійснення заходів від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь.

Після прийняття законопроекту до державного фонду розвитку водного господарства додатково спрямують 176,8 мільйонів гривень, які будуть використовувати винятково на реалізацію заходів зі захисту від шкідливої дії вод. Нам необхідно ПОПЕРЕДЖУВАТИ наслідки від стихії. Профінансувавши протипаводкову інфраструктуру сьогодні, ми попередимо значні витрати у майбутньому. А найголовніше – врятуємо людські життя.

Слід зазначити, що завдяки протипаводковим захисним спорудам, під час проходження червневого паводку 2020 року на території Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей вдалося захистити від підтоплень 383 населених пунктів та 47,8 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. У разі руйнування цих захисних споруд, які знаходяться на балансі водогосподарських організацій, ймовірний обсяг завданих збитків, за прогнозними розрахунками, міг би сягнути 3722,5 мільйонів гривень.

Третій напрямок – це страхування майна, яке перебуває під ризиком паводків. Це норма для розвинених і цивілізованих країн світу, які теж мають проблеми із підвищенням рівня води у річках. У нас, на жаль, такого поки що немає.  

Також вважаю, що нам варто пришвидшити впровадження Директиви 2007\60\ЄС , яка передбачає чотири основні етапи, а саме:

1) приведення у відповідність законодавства;

2) проведення попередньої оцінки ризиків затоплення;

3) розроблення карт загроз і карт ризиків затоплення;

4) розроблення Планів управління ризиками затоплення.

Щодо плану, який включає Європейська директива. Згідно із ним, спеціальна комісія визначає ділянки, які безпосередньо можуть бути знищені або піддаються впливу в результаті паводків. Цей план має показати вразливі місця, які є в районах, в області та в країні в цілому. Якщо на цих місцях є житлова забудова – її бажано перенести або компенсувати людям вартість майна або застрахувати його. Найголовніше, щоб воно не було самовільно споруджене. Є багато випадків, коли люди будують на заплавах. А їхнє призначення інше, щоб в разі сильних злив вони могли бути затоплені. Таким чином понизиться рівень води в річці. На жаль, ці заплави часто забудовуються. Потім люди будують собі дамби, які не передбачені планами і не погоджені ні з Водагентством, ні з ДСНС. Таким чином ще більше ускладнюють ситуацію з паводками.

Часто буває, що на заплаві люди мають грядку чи теплицю і вирощують там рослини. В разі критичної ситуації її змушені будуть затопити. Це дозволить уникнути більших масштабів стихії, попередити руйнування доріг, мостів та будівель. Такі випадки також обговорювали на нараді з Водагентством. Щоб керівники територіальних управлінь могли приймати необхідні управлінські рішення їм пропонують надати більше повноважень.  

В екологічній галузі України ще багато проблем і викликів. Впровадження стратегії протипаводкових заходів – одна із ключових ініціатив. До цієї нелегкої і кропіткої роботи вже залучили і ще будемо залучати багато експертів, фахівців своєї справи. Адже водні ресурси та навколишнє природне середовище нині як ніколи  потребують нашого захисту. Переконаний, що нам вдасться здійснити заплановане і запобігти новим масштабним стихіям. Це можливо у тісній співпраці з Урядом.


11.08.2020 Прощук Едуард 22421 1
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

15744
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1531
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1106
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2134
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3674
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1389

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1799

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

571

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1194

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1359
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

661
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24305
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

552
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

520
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

666
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1557
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

721
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

7417
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

670
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1732 3
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

656
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

563