Попередити наслідки від стихії – врятувати людські життя

Західна Україна продовжує оговтуватися від жахливих наслідків червневої повені. Тоді підтопило тисячі житлових будинків та присадибних ділянок. Потужні зливи зруйнували мости та дороги, відрізали від цивілізації села.

Моя рідна Івано-Франківщина серед областей, що постраждали найбільше. Тепер на Прикарпатті ремонту потребують ще й об’єкти соціальної інфраструктури - лікарні, школи та дитячі садочки.

Через масштаби стихії на Західній Україні парламентський екологічний комітет за моєї ініціативи створив робочу групу, яка напрацює стратегію протипаводкових заходів. Оскільки Верховна Рада – це законодавча гілка влади, то розпочали зі змін до існуючого законодавства, яке, на жаль, недосконале. Ми із колегами визначили три напрямки: русло регулювальні роботи, зміни до Бюджетного кодексу України і, в подальшому, зміни до страхового законодавства.

Тепер детальніше. Стосовно русло регулювальних робіт. Ми запланували внести законопроект зі змінами до статті 86 Водного кодексу України. Йдеться про легалізацію добування матеріалу з русел річок і їхній подальший продаж або реалізацію. Наразі отримати відповідні дозволи дуже складно. Для того, щоб зацікавити інвесторів і підрядників потрібно надати їм можливість реалізовувати той матеріал, який вони видобули. По-перше – це буде їм вигідно. По-друге – це буде вигідно навіть фірмам, що будують дороги. Вони зможуть використовувати піщано-гравійну суміш для реконструкції.  

Друга ініціатива. Ми, від робочої групи, зареєстрували законопроект щодо змін до Бюджетного кодексу України. Він має на меті збільшити фінансування об’єктів водного господарства шляхом перерозподілу надходжень до державного бюджету. Гроші ні від кого не забирають. Їх просто перерозподіляють в рамках доходів, що є. Цим проектом Закону пропонується внести зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України, а саме перерозподілити доходи та видатки загального та спеціального фондів державного бюджету у частині справляння рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), а саме до загального фонду державного бюджету – 35%, до спеціального фонду державного бюджету (ДФРВГ) – 20%, з яких 50%- з цільовим спрямуванням на здійснення заходів від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь.

Після прийняття законопроекту до державного фонду розвитку водного господарства додатково спрямують 176,8 мільйонів гривень, які будуть використовувати винятково на реалізацію заходів зі захисту від шкідливої дії вод. Нам необхідно ПОПЕРЕДЖУВАТИ наслідки від стихії. Профінансувавши протипаводкову інфраструктуру сьогодні, ми попередимо значні витрати у майбутньому. А найголовніше – врятуємо людські життя.

Слід зазначити, що завдяки протипаводковим захисним спорудам, під час проходження червневого паводку 2020 року на території Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей вдалося захистити від підтоплень 383 населених пунктів та 47,8 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. У разі руйнування цих захисних споруд, які знаходяться на балансі водогосподарських організацій, ймовірний обсяг завданих збитків, за прогнозними розрахунками, міг би сягнути 3722,5 мільйонів гривень.

Третій напрямок – це страхування майна, яке перебуває під ризиком паводків. Це норма для розвинених і цивілізованих країн світу, які теж мають проблеми із підвищенням рівня води у річках. У нас, на жаль, такого поки що немає.  

Також вважаю, що нам варто пришвидшити впровадження Директиви 2007\60\ЄС , яка передбачає чотири основні етапи, а саме:

1) приведення у відповідність законодавства;

2) проведення попередньої оцінки ризиків затоплення;

3) розроблення карт загроз і карт ризиків затоплення;

4) розроблення Планів управління ризиками затоплення.

Щодо плану, який включає Європейська директива. Згідно із ним, спеціальна комісія визначає ділянки, які безпосередньо можуть бути знищені або піддаються впливу в результаті паводків. Цей план має показати вразливі місця, які є в районах, в області та в країні в цілому. Якщо на цих місцях є житлова забудова – її бажано перенести або компенсувати людям вартість майна або застрахувати його. Найголовніше, щоб воно не було самовільно споруджене. Є багато випадків, коли люди будують на заплавах. А їхнє призначення інше, щоб в разі сильних злив вони могли бути затоплені. Таким чином понизиться рівень води в річці. На жаль, ці заплави часто забудовуються. Потім люди будують собі дамби, які не передбачені планами і не погоджені ні з Водагентством, ні з ДСНС. Таким чином ще більше ускладнюють ситуацію з паводками.

Часто буває, що на заплаві люди мають грядку чи теплицю і вирощують там рослини. В разі критичної ситуації її змушені будуть затопити. Це дозволить уникнути більших масштабів стихії, попередити руйнування доріг, мостів та будівель. Такі випадки також обговорювали на нараді з Водагентством. Щоб керівники територіальних управлінь могли приймати необхідні управлінські рішення їм пропонують надати більше повноважень.  

В екологічній галузі України ще багато проблем і викликів. Впровадження стратегії протипаводкових заходів – одна із ключових ініціатив. До цієї нелегкої і кропіткої роботи вже залучили і ще будемо залучати багато експертів, фахівців своєї справи. Адже водні ресурси та навколишнє природне середовище нині як ніколи  потребують нашого захисту. Переконаний, що нам вдасться здійснити заплановане і запобігти новим масштабним стихіям. Це можливо у тісній співпраці з Урядом.


11.08.2020 Прощук Едуард 21547 1
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

654
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1325
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2867
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1206
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1443
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

3022

В інформаційному полі України та блогосфері, чи то серед звичайного народу можна натрапити на думку,  що  православний - тотожний російському. Тобто, якщо сповідуєш православ’я, то тобі автоматично приписують проросійські погляди.  

263

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

1163

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1753 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1966
01.10.2022

У Калуші соціальна їдальня для вимушених переселенців працює на базі другого ліцею.  

257
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

584
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

784
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

320
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

872
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

768
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

959
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

583
30.09.2022

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде вести перемовини тільки із новою владою росії.  

251
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

441
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

550
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

671