Про це у відповідь на запит УНН повідомив ректор Прикарпатського національного університету імені Стефаника Ігор Цепенда.
“На відновлення астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван від початку робіт вже використано: у 2011 році зі сторони Прикарпатського університету — 58 211, 70 грн., зі сторони Республіки Польща — 350 895 грн.; у 2013 році зі сторони Польщі — 978 771 грн.; у 2014 — зі сторони Республіки Польща — 253 893 грн.”, — повідомив Цепенда.
При цьому він уточнив, що з польського боку роботи фінансують фонди Варшавського університету та Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща.
Також Цепенда розповів, що відкриття обсерваторії запланували на 2018 рік і роботи відбуваються згідно з графіком.
“Асторономічно-метеорологічну обсерваторію на горі Піп Іван використовуватимуть дослідники з Польщі та України. Прикарпатський і Варшавський університети визначили кілька основних напрямків, – повідомив ректор ПНУ. – Зокрема, тут запланували створити астрономічну обсерваторію, сейсмологічну станцію, біостаціонар із досліджень флори та фауни Карпатського національного парку, постійнодіючу міжнародну метеорологічну станцію, туристичний стаціонар”.
Цепенда додав, що у приміщенні обсерваторії на горі Піп Іван також працюватиме рятувальний загін ДСНС у Івано-Франківській області, який буде забезпечувати рятувальні операції в районі Чорногірського хребта.
Колишня обсерваторія на горі Піп Іван, або як ще її називають Білий Слон, збудована на висоті 2018 м над рівнем моря. Поляки з нуля побудували “Білого слона” у 1936–1938 роках для вчених Варшавського університету. Коли почалася Друга світова, вони вивезли все цінне обладнання. Обсерваторія перейшла у власність СРСР. До червня 1941-го тут ще вели метеорологічні спостереження.
