Русла річок в Україні укріплені з боку сусідів і практично покинуті в нас. Вони стають чи не більшими ворогами територіальної цілісності України, ніж дехто з радикальних політиків.
Сотні гектарів наших земель через погодні примхи і людську байдужість щороку опиняються по той бік кордону. Туди-сюди забузький землевпорядник крутить карту земель села. Але хоч як крути, відображені на папері гектари в реальності вже ніяк не знайти, йдеться у сюжеті ТСН.
"Багато землі пішло нашої на сторону польської", - розповідає чиновник.
Карта щороку відчутно змінюється. Піщані береги Західного Бугу не витримують водного натиску і з"їдають землю. Для жителів тамтешнього села це - катастрофа. Вода підступає до їхніх городів. "Я там картоплю саджу, все роблю, як забере, то хто мені компенсує той пай", - скаржиться місцевий житель. Селяни бояться замість землі залишитись з папірцями державних актів про неї. З українських на польські перетворилися вже десятки гектарів.
Землевпорядник Забужжя розповів: "В нашому селі гектарів 50 за Бугом відійшло полякам". Віктор Бондарук рахує, скільки землі відійшло полякам лише на цій ділянці цього літа. Щороку Західний Буг краде від п'яти до десяти метрів берега. Нині на кону - ділянка у сто гектарів. Керівник водного управління розповів: "За нашими підрахунками для упорядкування всієї прикордонної ділянки Бугу необхідно 300 млн гривень". Прикордонник розповів: "Майже щороку ми змушені переносити деякі прикордонні знаки на метр далі від берега, щоб не допустити обвалу в Західний Буг".
На Закарпатті кордон із Румунією теж іде по фарватеру річки. Марія з сусідками переймаються за свої городи. Земля тут - на вагу золота. Річка постійно підмиває український берег, тож землі, що через природні примхи опиняються на іншому березі, дістаються румунам. Незаселений острів Майкан на Дунаї нібито український, а нібито й румунський. Фарватер Дунаю у цьому районі змінився кардинально і цілий острів опинився за ним. Згідно з міжнародним правом, кордони між державами проходять по річці, якщо сторони не домовились інакше. Слабкі, неукріплені береги, сильні течії та повені.
Ось головна причина відторгнення земель. На Чернігівщині за берег Дніпра взялися, лише коли нависла реальна небезпека затоплення цілого села. Та в мінливості прикордонних рік винна не лише природа, а людський умисел. З боку сусідньої держави вздовж річки кам'яні насипи, так звані хвилерізи. Саме вони скеровують основний потік води до українського, і так слабшого берега. Олександр Мазурець, виконроб пересувної механізованої колони, розповів: "Вони змінюють русло, яка б'є в берег і проводиться руйнація берега державного кордону України". Сильні і часті повені змусили владу вкладати гроші у зміцнення берегів. Але й румуни на це грошей ніколи не шкодували. На тому березі - суцільні каскади з колишніх укріплень. Поза камерою урядники кажуть, що румуни в порушення міжнародних норм укріплювальні роботи з українською стороною не узгоджують.
І при зміцненні берегів не залишають міждамбового простору на випадок повені. Збіг обставин чи випадковість, але щойно на тому березі помітили знімальну камеру - роботи припинилися. По закінченню зйомок - знову почались. Скільки української землі відійшло румунам, можна лише здогадуватися за обсягами пасовиськ та городів, що опинилися за кордоном. Змішана українсько-румунська комісія, що діє вже кілька років, ніяк не завершить свою роботу. Тим часом рік за роком ласі шматки української території опиняються на чужому березі.
