Поліція старого Станиславова

 

/data/blog/112446/77531d13db46b687af3037ffd38f927e.jpg

 

Більшість із нас легко згадає відомих поліцейських з кінофільмів і книг, а їхні пригоди незмінно викликають інтерес. Та й роботу «нових копів» іванофранківці обговорюють з не меншим запалом, ніж героїв популярних трилерів. Хтось хвалить, хтось критикує, але байдужих, здається, не знайшлося. Сто років тому ставлення до поліції було дуже схожим: вигляд мундира викликав деякий острах, але при цьому жителі Станиславова не боялися критикувати роботу поліцейських.

 

Багато поліції  для маленького міста
На початку ХХ ст. в місті діяли цісарсько-королівська жандармерія, міська і урядова поліція. Основною функцією жандармерії була охорона державної безпеки та громадського спокою. Жандарми підпорядковувалися староству і протидіяли небажаним зібранням і мітингам, запобігали можливій революції, розслідували державні злочини. Під час війни вони виконували функції внутрішніх військ, та й відбирали жандармів здебільшого серед військових – офіцерів, підофіцерів чи рядових. Повідомлення в місцевій пресі свідчать, що жандарми також тісно співпрацювали з міською поліцією в багатьох операціях, наприклад, пошуку чи затриманні небезпечного злочинця. Перед Першою світовою війною в австрійській жандармерії почали застосовувати методи дактилоскопії та службових собак. Жандарми носили темно-зелені кітелі з прорізними кишенями, чорні штани, на голові – пробковий шолом кольору хакі. Частиною парадної форми був чорний шолом з державним гербом. Озброєння – жандармський карабін і тесак, так звана «напівшабля».

Міська поліція відповідала за загальну охорону правопорядку – на вулицях, у дорожньому русі, публічних заходах тощо. Вона мала також кінний підрозділ і підпорядковувалася магістрату й безпосередньо бургомістру. Як зазначала тодішня ґмінна устава, «до бургомістра належить управління місцевою поліцією… Бургомістр після узгодження з магістратом приймає на роботу і звільняє міських службовців та призначає їм оплату». Поліція знаходилась при магістраті, який до 1914 р. засідав у ратуші, й нерідко допомагала йому в роботі. Зокрема міські поліцейські перед виборами обходили всіх, хто мав голосувати, щоб скласти виборчі списки.
В пресі знайшлося лише кілька згадок про вигляд міських поліцейських. В жовтні 1902 р. вони отримали нові парадні головні убори у вигляді «уланських шоломів з кінськими хвостами». Преса зазначала, що ці шоломи були дуже практичними й виглядали ошатно. Поліцейські мали також повсякденні головні убори, до яких додавався клейончастий верх для надійного захисту від дощу.
Представництво урядової поліції (чи як тоді казали: експозитура) знаходилось при старостві. Урядова поліція займалася паспортними, міграційними і «політичними» справами. В Станиславові експозитура урядової поліції запрацювала з 1 лютого 1904 р.

 

Станиславівський  «Шерлок Холмс»
В кінці 19 ст. інспектором міської поліції був Пьотр Зубжицький, який згодом залишив службу через тривалу хворобу і помер у жовтні 1900 р. Магістрат довший час не міг знайти нового кандидата на цю посаду з відповідною кваліфікацією. В 1901 р. місто нарешті отримало нового інспектора  – Станіслава Войтасевича. Його було запрошено з Перемишля, і він офіційно вступив на посаду 1 червня того ж року. Пан Войтасевич був таким собі «станиславівським Шерлоком Холмсом», адже славився своєю енергією, проникливістю і знанням людської психології. Наприклад, інспектор і його підлеглі використовували цікавий трюк при пошуках злочинця, що втік. Вони заходили в потяг, у якому, ймовірно, їхав утікач, і голосно називали його ім’я та прізвище. При цьому поліцейські уважно спостерігали за обличчями пасажирів. Злочинець, коли чув своє прізвище, інстинктивно намагався відвернутися, чим видавав себе.
В березні 1907 р. інспектор Войтасевич отримав письмову подяку від самого Намісника за затримання міжнародної банди злодіїв, що намагалася пограбувати контору місцевого банкіра Корнблюха в лютому того ж року.
В листопаді 1908 р. було вкрадено дуже дороге хутро в одній із місцевих крамниць. Злодія затримали на вокзалі, й інспектор Войтасевич упізнав у ньому відомого львівського крадія Теодора Сірчинського. При ньому знайшли не лише вкрадене хутро, а й три валізи, які Сірчинський поцупив у потягах та на вокзалах у неуважних пасажирів. Завдяки оперативності й уважності інспектора та його підлеглих було знешкоджено небезпечного злочинця.
Проте підлеглі пана Войтасевича інколи необґрунтовано застосовували фізичну силу, за що інспектора гостро критикували. В 1905 р. під час засідання міської ради депутати несхвально висловилися щодо поведінки поліції під час різноманітних масових заходів. На думку одного з депутатів, поліцейські поводились надто провокаційно, зокрема стояли з витягнутими шаблями.
Наступникам Войтасевича так і не вдалося до кінця вирішити проблему з невиправданим застосуванням сили. Зокрема в 1911 р. стався випадок, який обурив усе місто. У вересні поліцейські заарештували і жорстоко побили двох гімназійних професорів. І хоч усі винуватці згодом постали перед судом і понесли кару, цей прикрий інцидент суттєво підірвав репутацію міської поліції.

 

«Нова поліція» сто років тому
В 1902 р. міська влада вирішила провести реформу поліції. Планувалося залучити до служби якомога більше освічених і розумних людей. З цією метою було збільшено платню, поліцейським також надавали мундир і безкоштовне житло у казармах. Виплачувались надбавки «через дорожнечу» і за тривалу службу. Персонал міської поліції збільшили на одного сержанта, одного капрала і дев’ять поліцейських, так що весь особовий склад налічував 71 особу. Такої великої кількості поліцейських не мало більше жодне місто в Галичині, крім Львова і Кракова.
Проте міська влада добре розуміла, що підвищення платні й збільшення особового складу недостатньо для глибокого розуміння поліцейськими своїх прав і обов’язків. Була організована «інструкційна школа» під керівництвом інспектора поліції, де стражі порядку навчалися двічі на тиждень. Після закінчення науки кожен слухач повинен був здати екзамен перед бургомістром і спеціальною комісією. Зокрема поліцейський мусив добре знати приписи карної устави, відрізняти поняття «злочин» від «протиправного вчинку», знати всі адміністративні устави і місцеві розпорядження, вміти гідно поводитися на службі й поза нею. Відповідно до ухвали міської ради магістрат склав службову інструкцію й організаційний статут для міської поліції, детально окресливши її права і обов’язки.

 

Перевертні у погонах
Більшість поліцейських сумлінно несла службу, але були й такі, що ганьбили честь поліцейського мундира. Прикрий інцидент стався у 1903 р. Капрал міської поліції Василь Грабовецький висловив образу на адресу євреїв у шинку, промовивши щось на кшталт «іще прийде час, і в Станиславові євреїв будуть різати». За таку ганебну поведінку капрала засудили на два дні арешту. Крім того, магістрат тимчасово позбавив його права виконувати свої обов’язки й розпочав дисциплінарне розслідування.
В 1906 р. місцевий поліцейський Юзеф Пухляк був звинувачений у важкому зловживанні. Він узяв хабар від такого собі Леона Вишневського, який украв у свого вітчима 610 корон і переховувався від поліції. Замість того, щоб негайно арештувати крадія, горе-поліцейський узяв від нього 140 корон і наказав терміново тікати з міста.
В 1911 р. було віддано під суд капрала Миколу Голинського за те, що він пропонував різним жінкам одружитися з ним і під цим приводом видурював у них гроші. При цьому донжуан-поліцейський був давно одруженим, але проживав окремо від своєї дружини.
Незважаючи на окремі прикрі випадки, міська поліція все ж ефективно виконувала свою роботу. Так, лише за першу половину 1912 р. вона затримала 3204 особи. Найпоширенішими причинами затримання були крадіжки, бродяжництво, пияцтво, таємна проституція,  порушення правил для слуг, бійки й хуліганство, порушення правил дорожнього руху та їзди на велосипеді, ошуканство. Деякі справи було згодом передано до суду, а з решти затриманих поліція стягнула штрафи чи провела з ними профілактичну бесіду.
Побажаймо й сучасним поліцейським успішної боротьби за порядок і спокій.


Олена БУЧИК, ЗК


30.07.2016 1952 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1288
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1940 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1165
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3774
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3436 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2802 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

387

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

499

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1048

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1609
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1112
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1137
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

826
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6669
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

788
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44116
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3412
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35765 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

313
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

434
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

712
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

787