Зараз пасажир швидкісного потяга долає відстань між Львовом і карпатським містечком Коломия за 3 години 45 хвилин, звичайним поїздом це ще плюс 45 хвилин. А яка була б реакція у ваших бабусь і дідусів, якби 80 років тому вони почули про такі залізничні мандри?
Вони б нас засміяли. Бо ще в далекому 1936 році вони долали цю відстань за 2 години і 10 хвилин. Усе завдяки польській "Люкс-торпеді", що в ті часи була справжнім дивом техніки.
Максимальна швидкість — 120 км на годину, середня — в межах 100-105. Вражав і сучасний дизайн: поєднання лімузина й автобуса, обтічні форми.
Уявіть, яке він враження справляв на галичан, коли стояв на вокзалі поруч із закопченими паровозами. Макет із фантастичної книжки — думали зачаровані перехожі. До того ж рейковий автобус не залишав по собі стовпа чорного диму, а це теж додавало шарму.
У рух "Торпеду" приводили за допомогою двох шестициліндрових дизельних двигунів, кожен з яких знаходився в кабіні машиніста по обидва боки вагону.
Комфортабельний салон "Торпеди" міг помістити 52 пасажирів. Усі вони були переважно з заможних верств населення, бо квиток на "Люкс-торпеду" коштував чимало. До прикладу, від Варшави до Кракова 40 злотих, це при тому, що середня місячна зарплата становила 100 злотих.
Будували чудо-потяг на польській фабриці локомотивів, хоча винахід не їхній, а австрійців. 1939 року для Галичини передали декілька таких потягів на маршрути зі Львова до Тернополя, Коломиї і Борислава.
На жаль, проіснували ці торпеди на українських землях не довго. Більшість експресів знищили авіаційні бомби Другої світової війни.
